Рішення № 37344561, 10.02.2014, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3236/13-ц

Провадження № 2/191/64/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.02.2014 Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Порошиної О.О.,

при секретарі- Бутенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Синельниківської райдержадміністрації, Управління служби у справах дітей Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та стягнення з неї аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що з 18 листопада 2005 року по 21.09.2012 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2, у шлюбі з якою у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3.

Після розірвання шлюбу син залишився проживати з матір»ю, але фактично проживав з бабусею у АДРЕСА_2.

У зв»язку з тим, що відповідачка не дбала про сина, вела аморальний спосіб життя, а бабуся не може замінити дитині батька, доглядати, виховувати за безпечувати дитину, позивач змушений був забрати сина до себе. Н а даний момент син ОСОБА_3 проживає з позивачем, що підтверджується актом обстеження умов проживання складеного Управлінням служби у справах дітей Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради від 27 червня 2013 року.

Позивач вказав, що за час спільного проживання, відповідачка ОСОБА_2 не дбала про збереження сім»ї, зловживала спиртними напоями, влаштовували сварки та всіляко ухилялася від виховання дитини за що була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство). Проведеною перевіркою було встановлено, що ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп»яніння не забрала дитину з дитячого садочку після чого прийшла до позивача, який забрав дитину до себе. Відповідачка почала стукати по дверях та висловлюватися нецензурною лайкою.

Позивач вказав, що відповідачка зловживає наркотичними засобами у зв»язку з чим є хронічною наркоманкою, що підтверджує копією постанови від 19.03.2013 року Ленінського районного суду м.Дніпропетровська у справі № 3/205/523/2013, якою відповідачку визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.44 КУ пАП (незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах). В постанові зазначено, що відповідачка зберігала при собі психотропну речовину метамфетамін без мети збуту, для власної потреби, що підтверджує вживання нею наркотичних засобів. Крім того, постанова містить інформацію, що підтверджує той факт, що відповідачка не проживає з власною дитиною, що підтверджує ухилення від виконання обов»язків по вихованню дитини.

Позивач вказав, що той факт, що відповідачка є хронічною наркоманкою підтверджується тим, що вона перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання інших стимуляторів, включно з кофеїном. Вживання з шкідливими наслідками». Згідно з міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10) зазначена хвороба викликана залежністю від наркотичних засобів, зокрема амфітаміну. Зазначений факт встановлений вироком Амур-Нижньо-Дніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.06.2013 року у кримінальній справі № 199/6266/13-к.

Відповідачка ОСОБА_2 є засудженою за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України (крадіжка). Зазначений факт підтверджується вироком АНД районного суду м.Дніпропетровська від 17.06.2013 року у справі № 199/6266/13-к.

Згідно отриманої фінформації Бубушкінським РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області відносно відповідачки відкрито кримінальні провадження щодо вчинення крадіжок та продажу наркотичних засобів..

Крім того, зазначив позивач, відповідачка має значну кількість кредитів в різних банках, при цьому заборгованість по отриманих кредитах не сплачує, що підтверджує листом АТ «Банк Ренесанс Капітал».

В додаткових обґрунтуваннях до позовної заяви наданих суду 28.08.2013 року позивач вказав, що відповідачка не піклувалася про стан здоров»я їх сина, якого позивач вимушений був забрати до себе у липні 2013 року. З лікарняної картки дитини ОСОБА_3 №0989 стало відомо, що у дитини в липні 2013 року виявлено захворювання: гострий риніт, синусіт та двосторонній хронічний гайморіт Лікуванням сина відповідачка не займалася. З липня по серпень 2013 року було витрачено позивачем майже 700 грн. на ліки та процедури, що позивач підтверджує документально.

Позивач вказав, шо згідно вимог ст.180 СК України, батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов»язку щодо утримання дитини. Позивач вважає, що оскільки прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років становить 1210 грн., а мінімальний розмір аліментів має бути не меншим ніж 30% прожиткового мінімуму, тобто не менше ніж 363 грн. Таким чином для задоволення хоча б мінімальних потреб дитини позивач вважає за доцільне стягунути з відповідачки аліменти на придбання хоча б частини витрат на утримання сина.

У зв»язку з цим, позивач вважає за необхідне позбавити відповідачку батьківських прав у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з неї на утримання сина аліменти у твердій грошовій сумі 600 грн, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення сином повноліття.

До початку слухання справи представник позивача ОСОБА_6 через канцелярію суду надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення суду.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася повторно з невідомої причини, хоча про дату слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Синельниківської районної державної адміністрації в судове засідання не з»явився, але надав суду письмову заяву про слухання справи без їх участі, висновок Органу опіки та піклування, акт обстеження житлово-побутових умов проживання сім»ї ОСОБА_2, довідку Іларіонівської селищної ради додали.

Третя особа у справі Управління служби у справах дітей Ленінської районної у м.Дніпропетровськ ради в судове засідання не з»явилися, хоча про дату слухання справи повідомлялися своєчасно та належним чином. будь-яких заяв до суду не надали.

За таких обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства " на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Згідно копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1, виданого 18.11.2005 року Леніським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, 18 листопада 2005 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).

Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18.11.2005 року за актовим записом № 1000- розірвано. (а.с.9).

З копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 про народження ІНФОРМАЦІЯ_13 м.Дніпропетровськ ОСОБА_3 вбачається, що його батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.10).

З копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3, виданого 02.03.2013 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.29).

Згідно постанови Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 березня 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 60 годин громадських робіт. З постанови вбачається, що 18.01.2013 року ОСОБА_2 у м.Дніпропетровську на перетені вул..Качалова та пр..Калініна зберігала при собі психотропну речовину метамфетамін у невеликій кількості а саме 0,1042 грн. Свою вину ОСОБА_2 визнала. (а.с.15).

Згідно копії постанови від 03.02.2012 року в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст.296 ч.1 КК України у відношенні ОСОБА_2 відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України, ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП. Зтексту постанови вбачається, що з заявою до Леніського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області звернувся ОСОБА_1, який просив притягнути до відповідальності ОСОБА_2 яка 31.01.2012 року о 18.00 годині знаходячись в стані алкогольного сп»ягніння у під»їзді АДРЕСА_1 висловлювалася нецензурною лайкою та била по дверях. При опитуванні ОСОБА_2 встановлено, що остання знаходячись у стані алкогольного сп»яніння прийшла 31.01.2012 року о 18.00 год. до дитячого садка за своєю дитиною, але їй повідомили, що сина забрав батько ОСОБА_1 і коли вона пішла до нього до дому, двері їй не відчиняли через що вона почала стукати по них ногами, але нецензурною лайкою вона не висловлювалася. (а.с.20).

Згідно копії вироку ОСОБА_9 районного суду м.Дніпропетровська від 17 червня 2013 року засуджено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 150 годин громадських робіт. З тексу вироку вбачається, що ОСОБА_2 перебуваючи у торгівельному залі магазину «Єва» №34 розташованого у м.Дніпропетровськ по вул..Донецьке шосе,9-а 13.05.2013 року близько 19.00 год. вчинила таємне викрадення косметики та жіночих прикрас на суму 667,83 грн. (а.с.59-61).

З копії повідомлення АТ «Ренесанс Капітал» вбачається. що ОСОБА_2 має заборгованість на суму 1886,31 грн.за кредитним договором від 05.03.2013 року відповідно до якого їй було надано у кредит 6 999,24 грн. (а.с.21).

На а.с.79 матеріалів справи міститься відповідь від 29.10.2013 року за № 1733 на запит суду надана КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради з якої вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходиться під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога з метою профілактики з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання інших стимуляторів, включно з кофеїном. Вживання з шкідливими наслідками..

З характеристики наданої 30.10.2013 року комунальним закладом освіти «Навчально-виховного комплексу №36 Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи техніко-економічного профілю-дошкільного навчального закладу» Дніпропетровської обласної ради у відношенні учня 2-го класу ОСОБА_3, вбачається, що останній характеризується позитивно, є дисциплінованим старанним учнем, виконує домашні завдання, активний, уважний. Має добрий загальний розвиток, додатково займається англійською мовою,. Мати дитини з сім»єю не проживає, з дитиною не спілкується, життям сина не цікавиться. За час навчання дитини жодного разу не відвідала школу, не телефонує класному керівникові.Батько дитини відвідує школу, приділяє увагу режиму дня сина, його фізичному та розумовому вихованню. Хлопчик завжди охайний. До школи його привозить батько.(а.с.84).

З Акту обстежень житлово-побутових умов проживання від 27.06.2013 року проведеного Службою у справах дітей Ленінської районної державної адміністрації за заявою позивача ОСОБА_1 за місцем його проживання в АДРЕСА_1 встановлено, що загальна площа квартири 54 кв.м., житлова 34 кв.м. Санітарний стан задовільний, у квартирі зроблено сучасний ремонт, в наявності меблі, побутова техніка, є централізоване опалення. Для дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 є окрема кімната, яка має всі необхідні меблі, комьютер. У квартирі окрім батька дитини ОСОБА_1 проживають та зареєстровані бабуся та прабабуся. Стосунки у сім»ї добрі. (а.с.88).

З довідки Іларіонівської селищної ради Синельниківського району від 04.12.2013 року № 686 вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_2 не проживає. (а.с.111).

В матеріалах справи міститься Висновок від 13.01.2014 року органу опіки та піклування Синельниківської районної державної адміністрації про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 по відношенню до малолітньго сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. У висновку зазначено, що ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3, 2005 року народження у АДРЕСА_1. Заявник працює, характеризується позитивно, займається вихованням сина, створив для нього нормальні умови проживання та навчання про що свідчить акт обстеження складений службою у справах дітей Ленінського району м.Дніпропетровськ. Мати хлопчика зареєстрована у АДРЕСА_2. У січні 2013 року у зв»язку зі зверненням ОСОБА_1 до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з сином, Службою у справах дітей Синельниківської райдержадміністрації було проведено акт обстеження умов проживання ОСОБА_2 -матері хлопчика. За результатами обстеження було встановлено, що за місцем проживання матері дитині створені нормальні умови для виховання та утримання дитини. Санітарно-гігієнічний стан приміщення в нормі. У будинку проживають дідусь та бабуся малолітнього ОСОБА_3. На момент перевірки умов проживання ОСОБА_2 неофіційно працювала у м.Дніпропетровську на ринку. Згідно характеристики Іларіонівської селищної ради характеризується позитивно, правопорушень не допускала, до адміністративної відповідальності не притугувалася. У телефонному режимі ОСОБА_2 повідомила, що не буде заперечувати бачитися батькові з сином і не буде вчиняти перешкоди у цьому. Оскільки станом на 13.01.2014 року місце знаходження ОСОБА_2 не відоме, поспілкуватися з матір»ю дитини неможливо, з»ясувати усі обставини справи також, служба вважає за неможливе на даному етапі прийняти рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до сина ОСОБА_3, 2005 року народження. (а.с.110).

В судовому засіданні досліджено матеріали цивільної справи № 437/6152/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Служба у справах дітей Синельниківської райдержадміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, рішення від 25.03.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. ОСОБА_2 зобов»язано не чинити перешкоди у спілкуванні і вихованні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити спосіб участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею ОСОБА_1 шляхом відвідування дитиною місця проживання батька у АДРЕСА_1 або у будь-якому іншому місці з урахуванням інтересів дитини кожну суботу о 18.00 год 15 хв. ОСОБА_1 забирає сина ОСОБА_3 та повертає його о 17.00 год. в неділю, а також у канікулярний період часу ОСОБА_1 забирає сина для оздоровлення та спілкування за місцем свого проживання під час осінніх,зимових та весняних канікул терміном на 5 днів, а під час літніх канікул-терміном один місяць.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 за місцем реєстрації по АДРЕСА_2 відсутня, місце її проживання чи перебування невідоме. Батьківські обов»язки щодо виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не виконує. Життям сина не цікавиться. Висновок служби у справах дітей Синельниківської райдержадміністрації від 13.01.2014 року про неможливость вирішити питання щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав зроблено зі слів позивача ОСОБА_1, без дослідження доказів які містяться в даній цивільній справі, а лише приймаючи до уваги матеріали цивільної справи яку було розглянуто Синельниківським міськрайонним судом ще у березні 2013 року, тому суд ввважаю зазначений висновок таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.164 Сімейного кодексу України, мати ( батько ) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не виявляють щодо дитини батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.

У відповідності до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов"язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

У відповідності до вимог ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов»язку щодо утримання дитини.

Відповідачка, як мати дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про матеріальне забезпечення сина не дбає, про утримання сина не піклується, хоча за станом здоров»я та віком є працездатною особою, інших утриманців та стягнень за виконавчими документами не має, даних про джерела існування відповідачки суд немає,тому встановити її матеріальне становище не має можливості.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі..

Згідно з ч.1 ст. 179 СК України аліменти, які одержані для утримання дитини, є власністю того з батьків, на ім.»я кого вони виплачуються, і мають використовуватись за цільовим призначенням.

На підставі ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову у частці заробітку (доходу) матері, батька, що буде стягуватися як аліменти на дитину, яка відповідно до ч.1 ст. 183 СК України визначається судом.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину у відповідності до ст.182 СК України не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.184 СК України , якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 196 СК України передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів, у разі виникнення якої одержувач має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 20.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце , коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду , лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності , можна розцінювати як ухилення від виховання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів суд враховує положення статті 182 Сімейного кодексу України, а також відсутність у платника аліментів постійного місця роботи, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних, чоловіка, батьків, а також той факт, що малолітній ОСОБА_3 з липня 2013 року проживає з батьком ОСОБА_1 у АДРЕСА_1, відвідує школу. Батько створює синові належні умови для проживання та навчання та повністю утримує сина.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з'ясувавши всі обставини справи та наявність доказів по ній, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні її малолітнього сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення з неї аліментів у твердій грошовій сумі 600 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття, є обгрунтованими, доведеними, документально підтвердженими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частин вимог. З огляду на це, суд присуджує з відповідача на користь держави судовий збір за вимогу майнового характеру - про стягнення аліментів.

На підставі викладеного, ст.ст.164,166,179,181,182,183,191,196 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.10,11,57,60,88,212-215,224-226, 367 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки м.Первомайськ Харківської області, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2, батьківських прав по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця м.Дніпропетровськ.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки м.Первомайськ Харківської області, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання дитини -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13, в твердій грошовій сумі 600 (шістсот) грн.. 00 коп., щомісячно, починаючи з 15.07.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_14.

Допустити до негайного виконання стягнення з ОСОБА_2 аліментів в розмірі платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243 ( двісті сорок три) грн..60 коп. на користь держави в особі Отримувача коштів: Управління Державного казначейства України у м.Синельникове Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 23929833 Банк ГУДК у Дніпропетровській області МФО 805012 КБКД 22030001 р/р 31213206700034 код ЄДРПО Синельниківського міськрайонного суду - 26509592 .

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. О. Порошина