Рішення № 37344443, 18.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22215/13 18.02.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

«Інго - Україна»

До 1) Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Гарант - Авто»

2) Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4 124, 06 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача - 1 Кірсанова К. О. (дов. № 110-1-4/38-Ю від 20.12.2013 року)

Від відповідача - 2 Бугаєнко Ю. М. (дов. № 0464 від 15.05.2012 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго - Україна» (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (далі за текстом - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4 124, 06 грн., також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/22215/13, розгляд справи призначено на 09.01.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року судом в порядку ст. 24 ГПК України залучено до участі у справі іншого відповідача - Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 62), в зв'язку з чим відкладено розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України на 18.02.2014 року.

03.02.2014 року представником позивача через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 18.02.2014 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники відповідачів - 1,2 з'явились, надали суду усні пояснення по суті справи в яких просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог конкретно до такого відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 11, 525, 526, 530, 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Пред'явлення позовних вимог до відповідача - 1 позивач мотивує п. 36.3. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідач -1 проти позову заперечує з тих підстав, що пошкодження транспортного засобу потерпілого сталося внаслідок заносу причепу, який відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є самостійним об'єктом страхування, і який був застрахований на момент вчинення ДТП не відповідачем - 1, а відповідачем - 2. Щодо посилань позивача на п. 36.3. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач - 1 зазначає, що зміни, які містять положення п. 36.3. ст. 36 зазначеного закону внесені 17.02.2011 року та набрали чинності з 17.09.2011 року, вже після укладення договору страхування відповідача - 1 з винуватцем ДТП, і відповідно такі норми не можуть бути застосовані до договору, що був укладений до набрання чинності зазначеними змінами. Згідно позиції відповідача -1, до вступу в законну силу змін від 17.09.2011 року зазначене питання врегульовувалося за загальних підставах, тобто в залежності від того, яким саме транспортних засобом заподіяно шкоду, тобто відшкодування шкоди має бути здійснено відповідачем - 2.

Відповідач - 2 проти позову, також заперечує посилаючись на п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та вважає, що збитки має відшкодувати відповдіач-1, оскільки ДТП сталося в момент дії закону уновій редакції, яким чітко врегульована відповідальність особи, яка керувала транспортним засобом, який тягнув причем.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2010 року між позивачем (далі по тексту - позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (страхувальник) укладений договір страхування засобів наземного транспорту № 250514457.10, предметом якого є страхування транспортного засобу Шкода Фабія, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, копія якої наявна в матеріалах справи та Листа Вих. № 8/7 - 4392 вх. від 02.11.2011 року, вбачається, що 08.10.2011 р. в 14 год. 38 хв. в м. Чернігів на вул. Дніпровська, 34 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Рено, державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом Ламберет державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 автомобіль Шкода Фабія, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження: праві передні двері, праве переднє крило.

29.11.2011 року ТОВ «Перша лізингова компанія» звернулося до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору добровільного страхування є страховим випадком.

На підставі заяви страхувальника від 29.11.2011 року та страхового акту № 61199 від 02.12.2011 року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 4124, 06 грн. ТОВ «Перша лізингова компанія», що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного дорученням № 11812 від 19.12.2011 р.

Як вбачається з постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.10.2011 року у справі №3/2506/6076/11, водій ОСОБА_1 08.10.2011 року в 14 годин 38 хвилин, керуючи транспортним засобом автомобілем Рено, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в м. Чернігів по вул. Дніпровська, 34 не врахував занос причепа, не вибрав безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль марки Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження вищевказаних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова, від 24.10.2011 року у справі №3/2506/6076/11.

Відповідач - 1 за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5431123, який діяв на 08.10.2011 року, застрахував цивільно-правову відповідальність власника (ТОВ «Десна - транс Групп») (страхувальника) автомобіля Рено, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідач - 2 за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5164735, який діяв на 08.10.2011 року, застрахував цивільно-правову відповідальність власника (страхувальника) транспортного засобу - причепа до вантажного автомобіля Ламберет, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

В жовтні 2012 року позивач звертався до відповідача - 2, яким було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу - причепа до вантажного автомобіля Ламберет, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 124, 06 грн.

У відповідь на зазначену вище претензію відповідач - 2 повідомив позивача, що у відповідності до п. 36.3. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача.

В січні 2013 року позивач звертався до відповідача - 1, яким було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Рено, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 124, 06 грн.

У відповідь на таку претензію відповідач - 1 повідомив позивача, що у нього не має підстав для виплати позивачу страхового відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ламберет, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 застрахована у відповідача - 2.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача - 1 4124, 06 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача - 1 підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 124, 06 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність ТОВ «Десна - Транс Групп», власника (страхувальника) автомобіля Рено, державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом Ламберет державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано відповідачем - 1, що підтверджується витягом з бази МТСБ України та полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/5431123.

Вина ОСОБА_1, працюючого водієм ТОВ «Десна - Транс Групп», який керував автомобілем Рено, державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом Ламберет державний номер НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Чернігів від 24.10.2011 року у справі № 3/2506/6076/11.

Згідно п. 36.3. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на момент вчинення ДТП, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Таким чином, відповідач - 1 є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" (в редакції, яка була діюча на момент настання ДТП) в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного автотранспорту №250514457.10 від 10 листопада 2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача - 1 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Доводи відповідача - 1, стосовно того, що до вступу в законну силу змін від 17.09.2011 року (п. 36.3. ст. 36 "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів") зазначене питання врегульовувалося за загальних підставах, тобто в залежності від того, яким саме транспортних засобом заподіяно шкоду, тобто відшкодування шкоди має бути здійснено відповідачем - 2, не приймаються судом оскільки на момент здійснення ДТП, в результаті якого було завдано шкоди власнику автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 положення п. 36.3. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" були чинні, більш того, згідно загальних положень ЦК України, зокрема ст. ст. 1188, 1192, 1172 завдана шкода відшкодовується саме винною особою, якою в даному випадку є працівник ТОВ «Десна - Транс Групп» (власника, страхувальника автомобіля тягача) ОСОБА_1 (його работодавцем), а відповідачі у справі страхували не конкретний транспортний засіб, а цивільно-правову відповідальність особа, яка визнана винною.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Із витягу з бази МТСБ України наданого позивачем та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/5431123 вбачається ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50 000, 00 грн. та вбачається розмір франшизи за полісом - ноль грн.

Факт звернення позивача до відповідача - 1 з заявою про страхове відшкодування в порядку регресу підтверджений матеріалами справи.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 4 124, 06 грн.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач - 1 доказів на виконання свого обов'язку щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу станом на момент розгляду справи не надав, викладеного у позовній заяві не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги до відповідача - 1 підлягають задоволенню повністю, вимоги до відповідача - 2 задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача - 1, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги до відповідача - 1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2; код ЄДРПОУ 16467237; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства « Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; код ЄДРПОУ 16285602) 4 124 (чотири тисячі сто двадцять чотири) грн. 06 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог до відповідача - 2 відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.02.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко