Ухвала суду № 37343588, 19.02.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №686/21057/13-ц

Провадження №22-ц/792/437/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Заїки В.М., Купельського А.В.

при секретарі: Рудому В.М.

з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Перша Хмельницька державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись в суд із зазначеним позовом, вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на 1/2 квартири АДРЕСА_1. Вона протягом 25 років проживала спільно з братом, оскільки останній потребував постійного догляду через інвалідність. З 19 вересня 2007 року була офіційним опікуном ОСОБА_5 Однак, відповідач, яка є дочкою ОСОБА_5 та спадкоємцем першої черги за законом, не надавала ніякої допомоги для покращення стану здоров'я свого батька, не піклувалась, не цікавилась станом його здоров'я та умовами проживання. Просила визнати за нею право на спадкування за першою чергою разом із відповідачкою та встановити право власності на 1/2 частку однокімнатної квартири загальною площею 39,2 кв. метрів АДРЕСА_1, що належала її брату ОСОБА_5

__________________

Головуючий у першій інстанції: Заворотна О.Л. Категорія: 37

Доповідач: Варвус Ю.Д.

02 грудня 2013 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, просила усунути ОСОБА_3 від права спадкування майна спадкодавця ОСОБА_5, визнати за нею, спадкоємцем другої черги за законом, право на спадкування майна спадкодавця ОСОБА_5 у першій черзі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24 грудня 2013 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не надано належної оцінки як письмовим доказам так і свідченням свідків щодо ухилення спадкоємиці від надання допомоги спадкодавцеві, який за станом здоров'я знаходився у безпорадному стані і потребував сторонньої допомоги.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 внаслідок гострого отруєння чадним газом. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла 1/2 квартири АДРЕСА_1. Спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, у встановленому законом порядку, прийняла його дочка - ОСОБА_3, яка в межах шестимісячного строку з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Таку ж заяву 17 квітня 2012 року в нотаріальну контору подала рідна сестра спадкодавця - ОСОБА_1

Також судом встановлено, що ОСОБА_5 був інвалідом першої групи загального захворювання, хворів психічним захворюванням, за станом здоров'я потребував сторонньої допомоги, був нездатний до самообслуговування.

Зазначенні обставини сторонами не оспорювалися та підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, матеріалами спадкової справи №272-2012р., заведеної 17 квітня 2012 року Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, висновком ЛЛК обласного психоневрологічного диспансеру від 04 січня 2011 року №03, довідкою МСЕК №130261 серія ХМ від 25 жовтня 2007 року.

Відповідно до вимог ч.5 ст.1259 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту зазначеної статті закону та з урахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України викладених у п.6 постанови від 30 травня 2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування", правило ч. 5 ст. 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного Кодексу не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано доказів того, що спадкодавець потребував допомоги саме від відповідачки з урахуванням того, що він проживав в квартирі з позивачем, яка на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 вересня 2007 року є його опікуном, та з племінницею ОСОБА_7, яка є донькою позивачки. Не було надано і доказів недостатності допомоги, яка надавалася ОСОБА_5 його опікуном, або свідомого умисного ухилення відповідачки від надання допомоги спадкодавцеві при наявності такої можливості. Не були встановлені такі і в судовому засіданні.

Разом з тим, з амбулаторної картки хворого ОСОБА_5 та довідки Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 від 13 грудня 2013 року вбачається, що ОСОБА_5 з 1994 року по 2007 рік лікувався в Хмельницькому обласному психоневрологічному диспансері, де на прийомі у лікаря були його донька та сестра і виписувався він додому з лікарні у супроводі доньки та сестри.

Про те, що відповідачка провідувала батька пояснили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що підстав для усунення ОСОБА_3 від права спадкування майна спадкодавця ОСОБА_5 та визнання за позивачем права на спадкування майна спадкодавця ОСОБА_5 у першій черзі немає, тому обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що суд не дав оцінки показанням свідків безпідставні, оскільки оцінка таким показанням в рішенні відображена. Така оцінка зроблена судом у взаємному зв'язку доказів у їх сукупності і відповідає вимогам ст. 212 ЦПК України.

Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус