Постанова № 37342979, 11.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2014 року

справа № 0870/10926/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2013року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомост» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Екомост» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2013року позов задоволено.

Суд постановив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000472214/5957 від 25.07.2012, прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Постанова обґрунтована тим, що у позивача наявні всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а отримані позивачем послуги в подальшому були використані у власній господарській діяльності, якою є, зокрема, оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами. Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Зазначено, що акт перевірки не встановлює жодного порушення норм податкового законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту за господарською операцією з надання послуг, внаслідок чого акт не може слугувати належною підставою для виключення відображених у податковому обліку позивача сум з податкового кредиту і бути належним доказом виявленого порушення.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача не з'явився, повістка повернулась не врученою з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, на підставі акту перевірки від 02.07.2012р. №149/22-1421/35764060, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012р. №0000472214/5957, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52 840грн. за основним платежем та 13 210грн. за штрафними санкціями.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 14.1.36, 14.1.181 ст. 14, п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2011р. на суму 52 840грн., який сформовано по взаємовідносинам з ТОВ «Маркотрейд».

Матеріалами справи також підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Маркотрейд» були укладені договір на транспортно-експедиторське обслуговування №00002 від 06 січня 2011р., договір надання послуг №000003 від 06 січня 2011р. та договір про надання послуг №000024 від 01 березня 2011р.

До договорів укладались додаткові угоди, заяви на відправку вантажів , акти надання послуг, податкові накладні.

Розрахунки здійснені на суму 100 000грн. у безготівковій формі.

31 жовтня 2011р. між позивачем та ТОВ «Маркотрейд» було укладено акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Із зазначеного договору вбачається, що ТОВ «Маркотрейд» має перед ТОВ «Екомост» непогашене грошове зобов'язання у сумі 571 179,92грн. за поставку м’яса та субпродуктів, а ТОВ «Екомост» має перед ТОВ «Маркотрейд» непогашене зобов'язання у сумі 571 179,92грн. за надані послуги за договорами №00002 від 06 січня 2011р., договір надання послуг №000003 від 06 січня 2011р. та договір про надання послуг №24 від 01 березня 2011р.

Сторони вказаного договору домовились про те, що вказані зобов'язання вважаються припиненими.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів бере до уваги відсутність товарно-транспортних накладних до договору на транспортно-експедиторське обслуговування №00002 від 06 січня 2011р. та відсутність договорів купівлі-продажу птиці, що перевозилась, , відсутність зазначення місця виконання послуг в актах надання послуг до договору№000003 від 06 січня 2011р. та №000024 від 01 березня 2011р.

Позивачем не надано доказів на підтвердження можливості зберігання такого товару як заморожено м'ясо (договорів оренди чи зберігання) .

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність господарської мети у позивача при укладання угоди на транспортно-експедиторське обслуговування, враховуючи наявність у ТОВ «Екомост» власного транспорту.

Крім того, колегія суддів бере до уваги те, що розрахунки між позивачем та ТОВ «Маркотрейд» здійснені шляхом укладання акту зарахування зустрічних однорідних вимог, а актом перевірки було встановлено розбіжність у складі податкового кредиту з ПДВ з ТОВ «Маркотрейд» згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з розрізі контрагентів на рівні ДПА України за жовтень 2011р. в сумі 52 839,57грн.

Таким чином, оскаржена постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2013року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомост» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш