Ухвала суду № 37339870, 25.02.2014, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 4-с/243/5/2014

№243/644/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року Слов'янський міськраойнний суд Донецької області у складі

головуючого судді- Чернишова Ю.В.

при секретарі- Гречко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов'янського міськраойнного суду Донецької області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Слов"янського міськрайонного управління юстиції Шестопалової Лілії Володимирівни,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Слов"янського міськрайонного управління юстиції Шестопалової Л.В. , а саме просив визнати дії державного виконавця з опису належної йому ? частки квартири АДРЕСА_1 від 15.01.2014року, незаконними, зобов'язавши державного виконавця Шестопалову Л.В. провести опис майна відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Свої вимоги заявник обгрунтував тим, що відповідно до ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» він, як сторона виконавчого провадження має право приймати участь у здійсненні виконавчих дій. Однак всупереч цих вимог державний виконавець не повідомила його про проведення виконавчої дії 15 січня 2014року, внаслідок чого він був позбавлений можливості брати участь в зазначеній виконавчій дії, а саме опису належного йому майна в квартирі АДРЕСА_1. Окрім того відповідно до ст. 52 зазначеного Закону. Боржник має право вказати ті види майна та речі, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Окрім описаної квартири в нього є інше майно, а саме речі ( предмети меблів та побутової техніки) вартість яких значно перевищує суму, що підлягає стягненню. Оскільки він не був повідомлений про час здійснення опису майна 15.01.2014року, він був позбавлений зазначити майно на яке можливо звернути стягнення в першу чергу. Державним виконавцем було здійснено опис та арешт майна а саме ? частки квартири, що значно перевищує суму, яка підлягає стягненню з нього.

Державний виконавець - Шестопалова Л.В. не погодилась із зазначеною скаргою та зазначила, що на виконанні ВДВС Слов"янського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження по виконанню рішення Слов"янського міськраойнного суду від 10.11.2011року , яким було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 2000грн., грошову компенсацію за автомобіль ВАЗ-21070 у розмірі 15242грн., а також судові витрати в сумі 85грн.50коп..

При відкритті виконавчого провадження боржнику було запропоновано добровільно протягом семи днів виконати рішення суду. Однак добровільного виконання рішення суду не відбулось. На виконання рішення суду державним виконавцем було накладено арешт на все належне боржнику майно. При цьому з метою опису та арешту майна, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_1 боржнику було запропоновано 04.12.2013року у визначений час знаходитись за зазначеною адресою. Однак зазначену вимогу державного виконавця боржник ігнорував.

Також було встановлено, що належний боржнику автомобіль ВАЗ-2107, ? вартість якого він повинен був компенсувати стягувачу, було реалізовано самим боржником, грошові кошти стягувачу не повернуто.

З метою виконання рішення суду державним виконавцем було складено акт опису та арешгту майна , а саме належної йому ? частки квартири АДРЕСА_1. Опис квартири здійснювався на підставі технічного паспорта на квартиру без входження до квартири.

Заслухавши пояснення заявника та державного виконавця, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до переконання, що скарга задоволенню не підлягає.

Так в суді встановлено, що 11.10.2013року ВДВС Слов"янського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження по виконанню рішення суду за яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 2000грн., грошову компенсацію за автомобіль ВАЗ-21070 у розмірі 15242грн., а також судові витрати в сумі 85грн.50коп.. Копія зазначеної постанови була направлена боржнику ОСОБА_1 та запропоновано протягом семи днів з моменту винесення постанови добровільно виконати рішення суду. ОСОБА_1 в суді підтвердив, що зазначену постанову отримав та у визначений строк добровільно рішення суду не виконав.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження постановою державного виконавця від 18.11.2013року на підставі письмової заяви стягувача ОСОБА_3 було накладено арешт на все майно боржника( рухоме та нерухоме), що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме ( та рухоме) майно та їх обтяжень. Так було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

26.11.2013року державним виконавцем стягувачу ОСОБА_1 була направлена вимога про необхідність знаходитись за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1 та надати державному виконавцю можливість описати в рахунок погашення боргу майно, що знаходиться за зазначеною адресою.

Як зазначила в суді державний виконавець, та про що не заперечував ОСОБА_1, останній в зазначений день та час за місцем мешкання в квартирі не знаходився та не надав можливості державному виконавцю здійснити опис та арешт майна , що знаходиться в квартирі.

15 січня 2014року державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна, за яким здійснено опис ? частки квартири АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_1.

Стосовно доводів заявника про незаконність дій державно виконавця стосовно здійснення опису зазначеної квартири, за актом від 15.0ё1.2014року суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню . Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Обов"язки і права державних виконавців а також сторін виконавчого провадження наведені в ст. 11,12 наведеного Закону.

Відповідно до ст. 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Аналіз положення ст. 11,12 та 52 ЗУ «Про виконавче провадження» свідчить. що доводи заявника стосовно обов"язку державного виконавця про повідомлення його стосовно проведення виконавчої дії - опису та арешту майна, не грунтуються на законі. Такого обов'язку на державного виконавця зазначеними нормами не покладено. В той же час копія акту опису та арешту майна, 12 частки належної боржнику квартири, була направлена останньому в день складання такого акту.

В той же час як вбачається із приписів ст. 4 Закону, з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.

Встановлені у справі обставини свідчать, що ОСОБА_1, як сторона у справі ( боржник), з моменту відкриття виконавчого провадження., (з 11.10.2013року) добровільно рішення суду не виконав. Також не скористався своїм правом запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення, передбаченим ч.5 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження». Хоча така можливість в нього була з моменту відкриття провадження у справі , з 11.10.2013року, до здійснення виконавчої дії- складання акту опису та арешту майна, 15.01.2014року.

Як вбачається з вимоги державного виконавця про надання доступу до квартири АДРЕСА_1 від 07.02.2014року, остання вимога направлялась боржнику. Однак як пояснив державний виконавець в суді, такого доступу, ОСОБА_1 надано не було, що до теперішнього часу унеможливлює здійснити опис іншого майна, що знаходиться в квартирі та на яке можливо звернути стягнення . Зазначене підтверджує ту обставину, що як на час оскарження дій державного виконавця так і після цього, до теперішнього часу боржник з власної ініціативи перешкоджає доступу до свого житла з метою опису майна.

Розмір суми , що підлягає стягненню перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, що дає підстави для звернення стягнення на житло боржника.

Враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до переконання, що доводи викладені в скарзі ОСОБА_1, не грунтуються на законі. Дії державного виконавця відповідають і вчинені відповідно вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» і не порушують прав сторони виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11.12, 52 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Слов"янського міськрайонного управління юстиції Шестопалової Лілії Володимирівни, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує , апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Ю.В. Чернишов