Ухвала суду № 37339202, 11.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/950/13-а

Категорія: 8.2.9 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

04.02.2013р. Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - санаторій «Лермонтовський») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені рішення ДПІ прийнято на підставі акту позапланової перевірки від 06.12.2012р., яка проведена з порушенням процедури. За результатами перевірки 08.01.2013р. ДПІ прийнята два податкових повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання із земельного податку. Висновки ДПІ про наявність узгодженого зобов'язання позивач вважає хибними, оскільки ще в 2011р. оскаржив ППР № 0006731504 від 07.11.2011р. про нарахування зобов'язань із земельного податку.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із наявності сплати узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку за 2011-2012рр. з порушенням граничного строку, визначеного п.287.3 ст.287 ПК України. Позивачем не доведені обставини, які б спростовували доводи податкового органу щодо прострочення терміну сплати позивачем податкового зобов'язання по земельному податку.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 56.11 ст.56 ПК України визначає, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до акту від 06.12.2012р. № 7498/15-3/32432486, складеного за результатами перевірки своєчасності сплати самостійно узгодженого санаторієм «Лермонтовський» зобов'язання з плати за землю за 2011р. та 2012р., позивач здійснював сплату земельного податку із затримкою до 30 календарних днів у розмірі 356 108,83 грн., та затримкою більш ніж на 30 календарних днів у розмірі 538 630,55 грн.

За наслідками перевірки податковий орган 08.01.2013р. прийняв податкові повідомлення-рішення: № 0000021502 про нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 107 726,11 грн. (20% від суми несвоєчасної (понад 30 днів) сплати земельного податку - 538 630,55 грн.), та № 0000031503 про нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 35 610,89 грн. (10% від суми несвоєчасної (до 30 днів) сплати земельного податку - 356 108,83 грн.).

Оскільки несвоєчасність сплати земельного податку та його розмір підтверджується наданою первинною податковою звітністю позивача, даними облікової картки санаторія «Лермонтовський» зі сплати земельного податку, та враховуючи що позивачем не спростовані факти несвоєчасної оплати земельного податку, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про відповідність прийнятих ДПІ податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій вимогам п.126.1 ст.126 ПК України, який встановлює розмір штрафних санкцій.

При цьому, неврахування судом першої інстанції факту оскарження позивачем податкового повідомлення рішення № 0006731504 від 07.11.2011р. у справі № 2а/1570/10381/2011 не спростовує висновків суду. Так, зазначеним ППР збільшено санаторію «Лермонтовський» грошове зобов'язання із земельного податку за період з січня по квітень 2011р., в зв'язку з тим, що платнику податків Одеською міською радою надано пільгу по сплаті за землю лише з 01.05.2011р. по 31.12.2011р.

Штрафні санкції по ППР, які є предметом оскарження в даній справі, нараховані на суми суми самостійно узгодженого та фактично сплаченого позивачем земельного податку, але з порушенням граничного строку сплати.

Оскільки штрафні санкції не застосовувались до позивача за несплату земельного податку, в т.ч. за період з 01.01.2011р. по 01.05.2011р., доводи апелянта про пов'язаність спору щодо оскарження ППР № 0006731504 від 07.11.2011р. із розглядом даної справи є безпідставними.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для зупинення провадження по даній справі за клопотанням позивача до прийняття остаточного рішення по справі № 2а/1570/10381/2011, в рамках якої позивачем оскаржується ППР № 0006731504 від 07.11.2011р.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що фактично ДПІ провела камеральну перевірку позивача, проте помилково зазначила назву перевірки в акті, як документальну невиїзну. Невірне зазначення назви перевірки не спростовує висновків акту, який складений за результатами такої перевірки, та не є підставою для скасування оскаржуваних ППР.

Оцінюючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановлені обставини справи, і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: А.Г.Федусик