Постанова № 37339070, 25.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Череповський Є.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року справа №805/16795/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Карабан Т. М., за участі представника позивача ОСОБА_2 за договором та дов., за відсутності відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі № 805/16795/13-а (головуючий Череповський Є. В., судді Тарасенко І. М., Лазарєв В. В.) за позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни про визнання неправомірними дій, скасування рішення про відмову у державній реєстрації, зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (арк. спр. 3-4) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни про: 1) визнання неправомірними дій державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Мощонської І. В. та скасування рішення № 7820597 від 11 листопада 2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; 2) зобов'язання державного реєстратора Мощонську І. В. здійснити державну реєстрацію права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,6 кв. м, в тому числі житлової - 29,8 кв. м, на ім'я ОСОБА_4, 25 грудня 1962 р. н.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року (арк. спр. 50-53) позов ОСОБА_4 задоволений. Скасовано рішення державного реєстратора Мощонської І. В. № 7820597 від 11 листопада 2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зобов'язано державного реєстратора Мощонську І. В. зареєструвати за ОСОБА_4 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач не погодився з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу (арк. спр. 56-60), в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що подані позивачем документи не дали змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; законодавством встановлений порядок реалізації державним реєстратором обов'язку з виконання судових рішень, який відповідач вважає, що дотримався, оскільки судом зобов'язано реєстратора зареєструвати право власності на нерухоме майно, хоча таке зобов'язання є передчасним з огляду на наявність в реєстрі не припиненого права власності на іншу особу. Крім того, позивачем було не дотримано процедуру подання документів для реєстрації особисто з наданням оригіналів документів.

Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлені. Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутністю та письмові заперечення на скаргу (арк. спр 98-101, 104). Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги відповідача заперечувала. Відповідач надіслала пояснення по справі, в яких просив здійснити розгляд за її відсутності (арк. спр. 89-90).

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2013 року у справі № 259/9861/13 (арк. спр. 8-9) задоволений позов ОСОБА_4 до територіальної громади в особі Куйбишевської районної в м. Донецьку ради, треті особи приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку. Визнано за ОСОБА_4 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,6 кв. м, в тому числі житлової - 29,8 кв. м. На рішенні довідково зазначено, що воно набуло законної сили 4 листопада 2013 р. В судовому засіданні на вимогу апеляційного суду засвідчена судом копія рішення надана не була.

При прийнятті рішення Куйбишевський районний суд м. Донецька виходив з наступного:

- за договором купівлі-продажу з ОСОБА_11, посвідченого 20 грудня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстрованого за № 1575 (арк. спр. 78-79), двокімнатна квартира АДРЕСА_1, була придбана ОСОБА_8 - 2/3 частини та ОСОБА_9 - 1/3 частини (арк. спр. 10);

- ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла;

- 5 лютого 2013 р. ОСОБА_9 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, та склав заповіт на ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 й зареєстрований в реєстрі за № 106, на усе своє майно, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 (арк. спр. 30);

- ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер;

- 22 жовтня 2013 р. ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_9 (арк. спр. 77);

- постановою приватного нотаріуса ОСОБА_5 від 22 жовтня 2013 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_9, оскільки право на нерухоме майно не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Куйбишевський районний суд м. Донецька при прийнятті рішення від 24 жовтня 2013 року у справі № 259/9861/13 виходив з того, що право власності ОСОБА_4 вважається набутим правомірно, оскільки інше прямо не випливає із закону та незаконність набуття права власності судом не встановлена.

Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 листопада 2013 року (арк. спр. 17) за заявою ОСОБА_4 від 19 листопада 2013 року роз'яснено, що рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2013 року за ОСОБА_4 визнано право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, який набув 1/3 частину квартири на підставі договору купівлі-продажу з ОСОБА_11, посвідченого 20 грудня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстрованого за № 1575, а 2/3 частини в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, які вона набула на підставі договору купівлі-продажу з ОСОБА_11, посвідченого 20 грудня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстрованого за № 1575. Довідково на ухвалі зазначено, що вона набула законної сили 25 листопада 2013 року.

На запит апеляційного суду приватний нотаріус ОСОБА_5 повідомила (арк. спр. 71-79) про те, що 5 лютого 2013 року нею була заведена спадкова справа № 4/2013 (арк. спр. 75) к майну померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8, яка складалася з 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 та грошових внесків. Спадкова справа була заведена на підставі заяви сина померлої ОСОБА_9 про прийняття спадщини, зареєстрованої в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 10. Вказана спадкова справа закінчена у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкоємця ОСОБА_9, тобто свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно ОСОБА_9 видане не було. 24 серпня 2013 року приватним нотаріусом була заведена спадкова справа № 17/2013 (арк. спр. 74) к майну померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9, яке складалося з квартири АДРЕСА_1 та грошових внесків. Спадкова справа була заведена на підставі заяви спадкоємця за заповітом, посвідченим 5 лютого 2013 року за реєстровим № 106, ОСОБА_4, зареєстрованої в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 63. 17 вересня 2013 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право спадщини за заповітом на грошові внески (реєстр № 1491).

В видачі свідоцтва про право спадщини на квартиру приватним нотаріусом ОСОБА_5 було відмовлено шляхом прийняття 22 жовтня 2013 року постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (арк. спр. 76). Постанова обґрунтована тим, що ОСОБА_9 фактично прийняв, але не оформив своїх прав на спадкове майно за ОСОБА_8, в тому числі на спірну квартиру. У КП БТІ м. Донецька згідно з вимогами статті 182 Цивільного кодексу України квартира переоформлена не була. Вказане обумовило відмову спадкоємцю ОСОБА_4 в видачі свідоцтва про право спадщини за заповітом на квартиру.

11 листопада 2013 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Мощонська І. В. за результатами розгляду заяви від 6 листопада 2013 р., поданої ОСОБА_10 за довіреністю, прийнято рішення № 7820597 (арк. спр. 25-26) про відмову у державній реєстрації приватного права власності квартиру № 20 по вул. Добронравова м. Донецька за ОСОБА_4 Відмова у реєстрації обґрунтована тим, що право власності на квартиру, щодо якої подана заява, зареєстровано за іншою особою та відсутні дані про припинення/скасування цього права власності. Водночас державний реєстратор вказав, що документи для реєстрації подані з порушенням вимог пункту 9 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, у якому передбачено, що заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органу реєстрації документ, який посвідчує особу. Крім того, згідно статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх копії, засвідчені в установленому порядку.

За частинами 1, 2, 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 1952 встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам, а саме право власності на нерухоме майно.

В частині 1 статті 10 Закону № 1952 зазначено, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону № 1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

За частиною 1 статті 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

ОСОБА_10, який діяв на підставі довіреності № 1280 від 5 листопада 2013 року в інтересах ОСОБА_4 (арк. спр. 102-103) 6 листопада 2013 року о 18 год. 10 хв. була подана в реєстраційну службу заява зареєстрована за № 3841559, що підтверджено карткою прийому заяви (арк. спр. 91). До заяви було додано сканокопію рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2013 року у справі № 259/9861/13 (арк. спр. 92-94). В переліку доданих до заяви документів відсутнє посилання на надання на час прийому документів оригіналу довіреності на ОСОБА_10 та копії для направлення до реєстраційної служби, у зв'язку з чим державний реєстратор в рішенні зазначив, що з порушенням пункту 9 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, заявник під час подання заяви про державну реєстрацію не пред'явив органу реєстрації документ, що посвідчує його особу. Крім того, державний реєстратор вказав, що згідно зі статтею 16 Закону № 1952 разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подають оригінали документів та їх засвідчені копії. До заяви, як свідчить картка, було додано не засвідчену копію рішення суду. В судовому засіданні представник позивача також не надав засвідчену судом копію рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2013 року у справі № 259/9861/13.

Відповідно до статті 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення.

В спірному рішенні про відмову у державній реєстрації основною причиною його прийняття вказано те, що право власності на квартиру зареєстровано за іншою особою, якою, як свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, є ОСОБА_11, відносно якого в реєстрі відсутні дані про припинення/скасування цього права власності. Наявний в справі технічний паспорт на квартиру значиться також за ОСОБА_11 До справи не надані докази вирішення позивачем питання щодо внесення змін до реєстру відносно припинення права власності ОСОБА_11 на квартиру та щодо внесення змін до технічного паспорту квартири в встановленому законом порядку.

В постанові від 22 жовтня 2013 р., яка судом не скасована та є діючою на даний час, приватний нотаріус ОСОБА_5 відмову спадкоємцю ОСОБА_4 в видачі свідоцтва про право спадщини за заповітом на квартиру обґрунтувала тим, що право власності на квартиру не було зареєстровано в реєстрі БТІ, ні на ОСОБА_8, ні на ОСОБА_9

Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, обставини, що мають значення для справи та які суд першої інстанції вважав встановленими, є документально недоведеними, крім того, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зазначене в даній постанові обумовлює задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в позові.

З огляду на викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанова суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись п. 1, 2, 3 ч. 1 статті 202, статтями 205, 207, 211 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни про: 1) визнання неправомірними дій державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Мощонської І. В. та скасування рішення № 7820597 від 11 листопада 2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; 2) зобов'язання державного реєстратора Мощонської І. В. здійснити державну реєстрацію права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,6 кв. м, в тому числі житлової - 29,8 кв. м, на ім'я ОСОБА_4, 25 грудня 1962 р. н.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 25 лютого 2014 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва