Постанова № 37338567, 20.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2596/13-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстрактний завод» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстрактний завод» звернулось до суду із позовом до Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень №0000052301 від 23.01.2013 року та №0000022301 від 23.01.2013 року.

Свої позовні вимоги ТОВ «Бандурський олійноекстрактний завод» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення №0000052301 від 23.01.2013 року та №0000022301 від 23.01.2013 року.

В апеляційній скарзі Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача, результати якої відображені в акті від 15.01.13 №475/22/32390305.

Вищенаведеною перевіркою було встановлено, що за результатами проведеного фахівцями щомісячного аналізу порівняння собівартості реалізованих товарів (послуг) (бухгалтерський рахунок №90) з обсягом отриманих доходів від реалізації товарів (послуг) встановлено, що ТОВ «Бандурський ОЕЗ» на порушення п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за III квартал 2011 року на суму 2884831,00 грн., за III квартал 2012 року на суму 2509821,00 грн.

Також, перевіркою було встановлено, що ТОВ «Бандурський ОЕЗ» на порушення п. 138.5, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за II - IV квартали 2011 року на суму 217004,00 грн., за 3 квартали 2012 року на суму 518140,00 грн. внаслідок віднесення до фінансових витрат відсотків за користування кредитами, які використані для створення кваліфікаційних активів.

Так, за даними бухгалтерського обліку підприємства на початок перевірки рахувались основні фонди на суму 476965203,30 грн., у III кварталі 2012 року були введені в експлуатацію основні фонди на суму 58727943,62 грн., що становить загальну суму - 535693146,92 грн.

В ході перевірки з'ясовано, що підприємством з метою створення кваліфікаційного активу отримано позику банку.

Нараховані банківські відсотки за користування кредитними коштами:

- за III - IV квартали 2011 року на суму 1979964,81 грн.;

- за 3 квартали 2012 року на суму 4727551,00 грн.

Розрахунок капіталізації складає 10,96 % (58727943,62 грн./535693146,92 грн. х 100%).

Тобто, ТОВ «Бандурський ОЕЗ» повинно було збільшити витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за III - IV квартали 2011 року на суму 1762961,00 грн. (1979964,81 грн. -1979964,81 грн. х 10,96 %), за 3 квартали 2012 року на суму 4209411,00 грн. (4727551,00 грн. - 4727551,00 грн. х 10,96 %) та інші фінансові витрати, пов'язані зі створенням кваліфікаційних активів (за II -IV квартали 2011 року на суму 217004,00 грн., за 3 квартали 2012 року на суму 518140,00 грн.), які відповідно до п. 146.5 ст. 146 Податкового кодексу відносяться до первісної вартості об'єкта оподаткування основних засобів.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року № 0000052301 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму у 3226324 гривень (основний платіж - 3226324 гривень, штрафні санкції - 1 гривня) та № 0000022301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму у 151488 гривень (основний платіж - 121190 гривень. штрафні санкції - 30298 гривень).

На думку колегії суддів, судом першої інстанції не враховано п.п.14.1.228 п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, оскільки нормою прямо встановлено, що під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг розуміють - витрати, прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням Розділу III Податкового кодексу.

Складові собівартості наведено у п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України.

Витрати, які формують собівартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнаються доходи від реалізації таких товарів (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Тобто, при розрахунку об'єкта оподаткування платник податку має право врахувати витрати, включені до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг, одночасно з визначення доходів від реалізації таких товарів (робіт,послуг).

Відповідно до ст. 137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконаних робіт визнається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Тобто, витрати що формують собівартість виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Виробничий цикл згідно даних бухгалтерського обліку підприємства визначено помісячно. Вироблені послуги реалізовуються щомісячно за визначеною собівартістю згідно бухгалтерського обліку по рах. 90. На кінець кожного місяця незавершене виробництво по рах. 23 відображено в сумі 0. Зазначені порушення викладені в акті перевірки на стор.8-14 /а.с. 15-18/.

Також, перевіркою було встановлено порушення вимог п. 150.1 ст. 150 ПКУ (стор. акту 14-15), відповідно до якого «...якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року».

Отже, враховуючи норми п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу, ТОВ «Бандурський ОЕЗ» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2012 року, яке переноситься, до витрат за півріччя 2012 року, на суму 775459,00 грн. ((2884831,00 грн. + 217004,00 грн.) х 25%).

Враховуючи зазначене, ТОВ «Бандурський ОЕЗ» за 3 квартали 2012 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3226324,00 грн. та занижено податок на прибуток на суму 121190,00 грн.

Таким чином, сукупність вищенаведених обставин дало підстави Первомайській ОДПІ прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Отже, вищенаведені фактичні обставини справи свідчать про правомірність спірних рішень відповідача, тобто колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстрактний завод» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000052301 від 23.01.2013 року та №0000022301 від 23.01.2013 року - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 24 лютого 2014 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/