Рішення № 37336581, 11.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25237/13

11.02.14

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Дезінфекція"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тронка-АТ"

про стягнення 48 920,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Дезінфекція" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тронка-АТ" про стягнення 48 920,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.07.2012 року між ним та відповідачем укладеного договір №23EXW/07-12, відповідно до якого відповідач зобов'язувався передати, а позивач прийняти у власність наступне обладнання: напівавтомат виготовлення мишоловок на клеєвій основі ПИМ-600. Загальна вартість обладнання становить 84800,00 грн. в тому числі ПДВ 14133,33 грн.

Позивач перерахував відповідачу 40 440,00 грн. попередньої оплати, проте станом на 28.11.2013 року відповідач умови договору не виконав, обладнання не поставив.

У зв’язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 40 440,00 грн. попередньої оплати та 8 480,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.12.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.01.2014 року.

В судове засідання 27.01.2014 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали від 27.12.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2014 року розгляд справи відкладено на 11.02.2014 року.

В судове засідання 11.02.2014 року представники сторін не з’явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.07.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тронка-АТ" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Плюс Дезінфекція" (замовник) укладено договір №23EXW/07-12.

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець передає на умовах діючого договору, а замовник приймає у власність наступне обладнання: напівавтомат виготовлення мишоловок на клеєвій основі ПИМ-600.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.3 договору, загальна сума договору становить – 70 666,67 грн., ПДВ – 14 133,33 грн., разом – 84 800,00 грн.

Поставка обладнання здійснюється протягом 60 (шістдесяти) днів з дати надходження передоплати (п.3.1.1) на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п.3.1 договору, замовник здійснює оплату за обладнання в національній валюті України – гривнях, в наступному порядку:

Замовник перераховує виконавцю, в якості авансової передоплати, суму в розмірі 25 440,00 грн., що становить 30% від загальної вартості обладнання, протягом 3 (трьох) днів після підписання договору (п.3.1.1)

25 440,00 грн., що становить 30% від загальної вартості обладнання, замовник перераховує виконавцю через 30 (тридцять) днів з моменту виконання п.3.1.1 даного договору (п.3.1.2)

Залишкову суму в розмірі 33 920,00 грн., що становить 40% від загальної вартості обладнання, замовник оплачує протягом 3-х банківських днів після виконання умов п.2.5 даного договору (п.3.1.3).

Відповідно до ч.1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

02.08.2012 року позивач перерахував відповідачу 25 440,00 грн., що підтверджується наявною банківською випискою.

Також, 13.09.2012 року позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

В силу приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з повідомленням про прийняте рішення про відмову від договору та прохання повернути отримані ним кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами вих.№03/01 від 01.04.2013 року та вих..№09/09-1 від 09.09.2013 року, які отримані відповідачем 01.04.2013 року та 10.09.2013 року відповідно.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено попередню оплату згідно договору №23EXW/07-12 від 25.07.2012 року, а відповідачем не поставлено обладнання а також те, що останнього повідомлено про відмову від договору та прохання повернути отримані ним кошти, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 40 440,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 8 480,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, у випадку порушення строків поставки виконавець зобов'язаний сплатити замовнику штраф в розмірі 0.5 % від загальної суми договору за кожен день прострочки, але не більше 10% загальної суми договору.

Згідно з ч.1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком штрафу в розмірі 8 480,00 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тронка-АТ" (02002, м. Київ, вулиця М.Раскової, будинок 19, ідентифікаційний код 35727867) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Дезінфекція" (04071, м. Київ, вулиця Олегівська, будинок 34-Б, ідентифікаційний код 36857695) попередню оплату в розмірі 40 440 (сорок тисяч чотириста сорок) грн.. 00 коп., штраф в розмірі 8 480 (вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн.. 00 коп. а також судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3.. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.02.2014 року

Суддя С.М.Мудрий