Рішення № 37336569, 18.02.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/70/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2014 Справа № 908/4194/13

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Лайков А.В., дов. № 19/0021 від 01.10.2013р.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Бердянськ

про стягнення 5 820, 88 грн.

ВСТАНОВИВ:

23.12.2013р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 5 820, 88 грн. Обґрунтовуючи свій позов позивач посилається на те що, 22.12.2011р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 620574. Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов'язання щодо постачання природного газу, а відповідач зобов'язався вчасно його сплачувати. На виконання договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в об'ємі 1036 куб. м. вартістю 4833,18 грн. Проте, як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши лише 22,66 грн. Несплачена сума заборгованості складає 4810,52 грн. Відповідно до законодавства та умов договору, позивачем були нараховані: 3% річних в розмірі 174,76 грн., індекс інфляції в сумі 4,81 грн. та 830,79 грн. пені, які він, разом із сумою основного боргу, просить стягнути з відповідача.

23.12.2013р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 23.12.2013р. судом порушено провадження у справі № 908/4194/13 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/70/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 28.01.2014р.

28.01.2014р. представник позивача у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, причини неявки суду не повідомив.

В зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів по справі, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 18.02.2013р.

18.02.2014р. через канцелярію господарського суду позивачем надано уточнений розрахунок, відповідно до якого змінено період нарахування штрафних санкцій, інфляції та річних.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2014р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням уточненого розрахунку та просить стягнути 4810,52 грн. основного боргу, пеню за період з 11.11.2012р. по 16.12.2013р. в сумі 749,96 грн.; 3% річних в розмірі 158,55 грн., індекс інфляції в сумі 28,86 грн. та судовий збір.

Уточнення прийнято судом. Спір розглядається з урахуванням уточнень.

Відповідач вимоги ухвал суду від 23.12.2013 р., 28.01.2014 р. не виконав, двічі в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття в судове засідання, суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як свідчать матеріали справи, на адресу відповідача, яка відома суду, направлялась ухвала суду від 23.12.2013 р. про порушення провадження у справі, яка повернута на адресу суду з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 40) та ухвала від 28.01.2014р. про відкладення розгляду справи.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглядати справу за його відсутності, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.. 75 ГПК України та за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 18.02.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

22.12.2011р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (далі - постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (далі - споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 620574 (далі - договір)

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.6 договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Пунктом 2.8 договору сторони обумовили, що споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання - передачі газу зобов'язаний повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з постачальником (п. 2.9 договору).

Відповідно до акту по витратам газу, згідно з показами обліку від 31.10.2012р. споживачем в жовтні місяці 2012 р. було спожито 1,036 тис. куб. м. Вказаний акт підписаний представниками обох сторін (а.с. 30).

В Акті приймання - передачі природного газу від 31.10.2012р., підписаному обома сторонами та скріпленому печатками, зазначено, що споживачем в жовтні 2012р. було спожито 1,036 тис. куб. м. природного газу на суму 4833,10 грн. (а.с. 31).

Пунктом 4.6 договору встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами до 10 числа місяця що передує місяцю постачання із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати, відповідно до Додатку 2 до Договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу на розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до двостороннього акту звірки станом на 01.08.2013р., підписаного обома сторонами та скріпленого печатками, залишок зі сплати за природній газ на 01 жовтня 2012р. становив 22,66 грн., нараховано у жовтні 2012р. - 4833,18 грн., сума, що підлягає сплаті - складає 4810,52 грн.

Однак відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриманий природній газ у встановлений строк не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 4810,52 грн.

На адресу відповідача, позивачем була направлена претензія № 34/5287 від 30.09.2013р., в якій позивач вимагав погасити заборгованість в місячний термін та повідомляв, що в разі залишення претензії без відповіді та непогашення боргу, він змушений буде звернутися до суду з позовом про стягнення боргу вже з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також штрафних санкцій у вигляді пені, як то передбачено умовами договору.

Відповідач на претензію позивача не відреагував, суму боргу не сплатив, що стало підставою для звернення ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" до суду з відповідним позовом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості в сумі 4810,52 грн. ФОП ОСОБА_2 перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а тому, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 4810,52 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статі 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком та інше.

Частиною 1 статі 230 Господарського кодексу України встановлено, що у випадку порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарських обов'язків, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно із ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2.2 Договору сторони передбачили, що в разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, з споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до умов договору позивачем на суму заборгованості була нарахована пеня за період з 11.11.2012р. (наступний день після граничного строку здійснення платежу за спожитий у попередньому місяці газ) по 16.12.2013р. у розмірі 749,96 грн.

Проте, при здійсненні розрахунку пені, позивачем не взяті до уваги вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок пені в межах шестимісячного строку, яка за період з 11.11.2012р. по 11.05.2013р. складає 359,52 грн. та яка підлягає задоволенню.

Посилання позивача на те, що умовами договору сторони передбачили більш тривалий період нарахування пені, ніж 6 місячний термі є безпідставними, оскільки в п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання» № 14 від 17.12.2013 р. зазначено, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк, за який нараховуються штрафні санкції.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховані індекс інфляції в розмірі 28,86 грн. та 158,55 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті вартості послуг газопостачання та відповідачем не надано жодних спростувань, заперечень щодо нарахованої суми боргу, а також не надано доказів її сплати, то вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 4810,52 грн., індексу інфляції в розмірі 28,86 грн., 3 % річних в сумі 158,55 грн., суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим підлягає задоволенню. Вимоги позивача щодо стягнення пені задовольняються частково, в розмірі 359,52 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 71100, АДРЕСА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7 (26009201164001 ф-я ВАТ КБ «Надра» м. Київ МФО 380764 код ЄДРПОУ 03345716) основний борг в розмірі 4810 (чотири тисячі вісімсот десять) грн. 52 коп., індекс інфляції в розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 86 коп., 3 % річних в сумі 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 55 коп., пеню в розмірі 359 (триста п'ятдесят дев'ять) грн. 52 коп. та 1603 (одна тисяча шістсот три) грн. 63 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 24.02.2014 р.

Суддя О.А. Топчій