Ухвала суду № 37334871, 26.02.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5900/13-ц

Провадження № 22-ц/779/612/2014

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Обідняк В. Д.

Суддя-доповідач Шишко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шишка А.І.,

суддів: Ковалюка Я.Ю., Матківського Р.Й.,

секретаря Вилки І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "555-Торгова Мережа" про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю "555-Торгова Мережа" - Самборського Р.І. на рішення Коломийського міськрайонного суду від 29 січня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 29 січня 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ТзОВ "555-ТМ" про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Стягнуто з ТзОВ "555-ТМ" на користь ОСОБА_2 2309 грн. 53 коп. матеріальної шкоди, 10800 грн. на санаторно-курортне лікування, 8000 грн. моральної шкоди та 229 грн. 40 коп. сплаченого судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі директор ТзОВ "555-ТМ" - Самборський Р.І. посилається на часткову незаконність та необґрунтованість судового рішення, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, за недоведеності обставин, які мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи. У зв'язку з цим, просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення з ТзОВ "555-ТМ" заподіяної моральної шкоди у розмірі 8000 грн. та ухвалити рішення, яким зменшити розмір моральної шкоди з врахуванням розумності, виваженості та справедливості, а в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 10800 грн. вартості путівки на санаторно-курортне лікування відмовити повністю.

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач, пред'явивши позов про стягнення з відповідача компенсації за заподіяну моральну шкоду не надала належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру, а суд першої інстанції безпідставно та без необхідних засобів доказування задовольнив позов в цій частині, що суперечить вимогам ст. 23 ЦК України та п.п.4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 (працівника відповідача), який допомагав потерпілій в наданні першої допомоги, а потім спілкувався з її чоловіком з метою надання допомоги від ТзОВ "555-ТМ", однак останній від неї відмовився. Також, не взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_5 (працівника відповідача), яка за дорученням директора ТзОВ "555-ТМ" пізніше спілкувалась з чоловіком позивача з метою надання допомоги, однак останній від неї теж відмовився.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2, маючи довідку №876/5194 для одержання санаторно-курортного лікування, зверталась до Коломийського МВД Івано-Франківського ОВД ФСС з ТВН за отриманням путівки на лікування, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі вартості путівки в сумі 10800 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості.

Відповідно до ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи з ТзОВ "555-ТМ" на її користь 2309 грн. 53 коп., заподіяної матеріальної шкоди, 10800 грн. витрат на санаторно-курортне лікування та 8000 моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що діями та бездіяльністю відповідача, яке полягало у використанні вторинної сировини, а саме, картону на бетонній підлозі, що суперечить нормам та правилам експлуатації будівлі, споруди, позивачу було заподіяно шкоду здоров'ю.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з ОСОБА_2 в супермаркеті "Колібріс 555", що в м. Коломия по вул. Палія, 26б, стався нещасний випадок невиробничого характеру, а саме ОСОБА_2 03.04.2013 року, повертаючись з роботи, зайшла в супермаркет "Колібріс 555", де в приміщенні перечепилася за край одного з листів картону, який був розкиданий на підлозі та впала, внаслідок чого отримала струс головного мозку та забійну рану підборіддя. В результаті цього, позивач з 11.04.2013 року по 23.04.2013 року перебувала на амбулаторному лікуванні, витрачала кошти на лікування та медичні препарати, що підтверджується відповідними медичними документами та чеками (а.с.8, 9, 15, 17-19, 26-36, 62, 64, 65).

В акті №1 про нещасний випадок невиробничого характеру від 26.04.2013 року, який був складений відповідною комісією, зазначено, що нещасний випадок невиробничого характеру з ОСОБА_2 стався внаслідок порушення вимог безпеки під час експлуатації будівлі, споруди, а саме: використання настилу з картону на підлозі.

При цьому, сам факт настання нещасного випадку з ОСОБА_2 за наведених вище обставин в супермаркеті "Колібріс 555" відповідачем не заперечується та не спростовується.

Відповідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно з положеннями ст.1166 ЦК України, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Таким чином, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування матеріальної шкоди і стягнув з відповідача 2309 грн. 53 коп. майнової шкоди.

Що стосується доводів представника апелянта про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення коштів в розмірі 10800 грн. на санаторно-курортне лікування, то вони також є необґрунтованими.

Згідно до ст.1195 ЦК України, юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування , придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті нещасного випадку ОСОБА_2 отримала ушкодження здоров'я у вигляді струсу мозку та забійної рани підборіддя, а тому з 11.04.2013 року по 23.04.2013 року перебувала на амбулаторному лікуванні. В результаті отриманих травм вона продовжує лікування, про що свідчать надані медичні документи.

Внаслідок перенесеної 03.04.2013 року черепно-мозкової травми, їй було рекомендовано пройти санаторно-курортне лікування, що підтверджується довідкою медичної установи №876/5194 (а.с.63).

ОСОБА_2 з 23.08.2013 року по 11.09.1013 року проходила санаторно-курортне лікування в ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" в м. Одеса, яке оплатила власними коштами, про що свідчить рахунок №263 від 12.08.2013 року.

Так само обґрунтовано, суд першої інстанції, враховуючи обставини справи, вимоги ст.1167 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", стягнув на користь позивача моральну шкоду, а її розмір, на думку колегії суддів, є найбільш наближеним на повне її відшкодування.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що посилання представника апелянта на покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та те, що ТзОВ "555-ТМ" намагалось домовитись з позивачем, не мають значення для правильного вирішення справи і не спростовують обґрунтовані висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Керуючись ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "555-Торгова Мережа" - Самборського Р.І. відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 29 січня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий А.І. Шишко

Судді: Я.Ю. Ковалюк

Р.Й. Матківський