Ухвала суду № 37332172, 17.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р.Справа № 816/5680/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А-1356 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2013р. по справі № 816/5680/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А-1356

про визнання пункту наказу неправомірним, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

20.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом до Військової частини А-1356, в якому просив: визнати неправомірним (незаконним) п. 25 наказу командира військової частини А1356 №165 від 09.08.2013 р.; зобов'язати виплатити розмір щомісячної додаткової грошової винагороди з 24.10.2012 року по 01.02.2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 року по справі № 816/5680/13-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1.

Визнано протиправним п. 25 наказу командира Військової частини А1356 №165 від 09.08.2013 року в частині, що стосується виплати щомісячної додаткової грошової допомоги капітану ОСОБА_1 .

Зобов'язано Військову частину А1356 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 за період з 24.10.2012 року по 01.02.2013 року.

Відповідач, не погодившись з зазначеною постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального та матеріального права (ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, Постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 08.10.2012 в редакції що діяла з 24.10.2012 рок наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 в редакції наказу Міністра оборони України від 05.12.2012 № 825), що призвели не правильного вирішення справи.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині А1356 та наказом командира Військової частини А 1356 № 279 від 10 грудня 2007 року затверджений на посаді оперативного чергового-офіцера з бойового управління командного пункту штабу.

Наказом командира військової частини А 1356 від 18.12.2012 року № 280 було вирішено виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, що не перевищує місячне грошове забезпечення, за жовтень-листопад 2012 року, наказом від 24.01.2013 року № 16 - за грудень 2012 року, наказом від 19.02.2013 року № 34 - за січень 2013 року (а.с.10-12).

Наказом командира Військової частини А1356 від 09.08.2013 року № 165 були скасовані пункт 20 наказу командира частини від 18.12.2012 року № 280, пункт 17 командира частини від 24.01.2013 року № 16, пункт 11 та 13 наказу командира частини від 19.02.013 року № 34 щодо виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, що перевищує місячне грошове забезпечення, відповідно до якого з ОСОБА_1 були утримані грошові кошти в рахунок виплаченої додаткової грошової винагороди за період з 24.10.2012 року по січень 2013 року (включно) (а.с.9).

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача по справі, звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконним п.25 наказу командира в/ч А 1356 № 165 від 09.08.2013 року та зобов'язання виплатити щомісячну додаткову грошову винагороду з 24.10.2012 року по 01.02.2013 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач одночасно займає посаду оперативного чергового і офіцера з бойового управління, кожна з яких окремо входить до Переліку посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 05 грудня 2012 року №825, і дають йому право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди, а обіймання обох посад одночасно не може обмежувати його право на отримання грошової винагороди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 року № 956 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889», чинній з 24.10.2012, встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби; особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій (п.1 постанови).

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством надзвичайних ситуацій та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Наказом Міністерства оборони України № 595 від 15 листопада 2010 року затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - Інструкція), яка визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі-військові частини), щомісячної грошової винагороди.

Наказом Міністра оборони України від 05 грудня 2012 року №825 "Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-морських силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової винагороди", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2012 року за №2091/22403, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Інструкція № 825).

Пунктом 2 вказаного наказу передбачено, що останній набирає чинності з дня офіційного опублікування та застосовується з 24 жовтня 2012 року.

Пунктом 2.3 Інструкції № 825 передбачено, що виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України (додаток 1).

Таким чином, необхідною умовою виплати вказаної винагороди є віднесення посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України до Переліку, визначеному в додатку 1 до Інструкції № 825.

Колегія суддів зазначає, що в цьому переліку передбачено посаду "оперативний черговий", код посади 0846 та посаду "офіцер бойового управління", код посади 1687.

Згідно з приміткою до Переліку виплата винагороди провадиться за умови, якщо передбачені в штаті військової частини за посадою, що займає військовослужбовець, цифрові позначення військово-облікової спеціальності і посади збігаються з цифровими позначеннями військово-облікової спеціальності та посади, зазначених у цьому Переліку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач займає посаду оперативного чергового - офіцера з бойового управління, коди посад - 0846 та 1687, військово-облікова спеціальність 0627003, при цьому код 0846 визначає основну посаду, код 1687 визначає додаткову посаду, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією витягу з наказу командира В/ч А 1356 від 10.12.2007 року № 279 (а.с.63) та довідкою Військової частини А 1356 від 19.12.2013 року № 1187 (а.с.74).

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для відмови у виплаті щомісячної додаткової винагороди слугувало твердження відповідача про те, що додатком № 1 до Інструкції № 825 не передбачено такої подвійної назви посади, як оперативний черговий-офіцер з бойового управління, яку займає позивач.

При цьому, відповідачем не заперечується та обставина, що згідно з наказом Міністра оборони України від 07.06.2013 року № 370 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595», який набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.04.2013 року, виплата щомісячної додаткової грошової винагороди здійснюється за умови, якщо передбачені в штаті військової частини за посадою (в тому числі з подвійним найменуванням, перша або друга частина якого окремо зазначена в Переліку), що займає військовослужбовець, цифрові позначення військово-облікової спеціальності та посади, збігаються з цифровими позначеннями військово-облікової спеціальності та посади, зазначеної в цьому Переліку.

За твердженням відповідача, позивач отримав право на виплату щомісячної додаткової винагороди лише з 01.04.2013 року, однак не мав такого права за період, що передував 01.04.2013 року.

Колегія суддів вважає такі твердження відповідача необґрунтованими та відхиляє посилання відповідача на те, що додатком 1 Інструкції не передбачено подвійної назви посади як оперативний черговий - офіцер з бойового управління, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач одночасно займає посаду і оперативного чергового і офіцера з бойового управління, при цьому основною є посада оперативного чергового, додатковою - посада офіцера з бойового управління, кожна з яких окремо входять до Переліку і дають йому право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди. Той факт, що позивач обіймає обидві посади одночасно не може обмежувати його права як оперативного чергового чи як офіцера з бойового управління.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 05.12.2012 року № 825 «Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди» за період з 24 жовтня 2012 року по 01.02.2013 року.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року по справі № 816/4247/13-а частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А 1356 про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати та виплатити щомісячну додаткову винагороду.

Визнано протиправними дії військової частини А 1356 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 року № 956 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889».

Зобов'язано військову частину А 1356 здійснити нарахування ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" за період з 01 лютого 2013 року по 31 березня 2013 року.

Зобов'язано військову частину А1356 виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889" за період з 01 лютого 2013 року по 30 червня 2013 року.

Вказана постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року по справі № 816/4247/13-а набрала законної сили як така, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що наявність у позивача права на отримання щомісячної грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 за період з 24 жовтня 2012 року по 31 січня 2013 року вже була предметом судового розгляду, за результатами якого винесено вищезазначені рішення.

Відповідач на виконання зазначених постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року здійснив нарахування і виплату позивачеві щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 24.10.2013 року по 01.02.2013 року, однак, в подальшому своїм наказом № 165 від 09.08.2013 року протиправно скасував власні розпорядження (п.20 наказу № 280 від 18.12.2012 року, п.17 наказу від 24.01.2013 року № 16, п.11 та 13 наказу від 19.02.2013 р. № 34) про виплату позивачеві цієї винагороди, здійснивши утримання виплаченої суми з грошового забезпечення позивача (а.с.6, 9).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання пункту 25 наказу командира військової частини А-1356 № 165 від 09.08.2013 року в частині, що стосується виплати щомісячної додаткової грошової допомоги ОСОБА_1 протиправним, а отже судом першої інстанції правомірно зобов'язано Військову частину А-1356 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 за період з 24.10.2012 року по 01.02.2013 року.

Як встановлено частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність свого рішення у формі п. 25 наказу командира Військової частини А1356 №165 від 09.08.2013 року, в частині, що стосується виплати щомісячної додаткової грошової допомоги капітану ОСОБА_1, належним чином не довів.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом та неврахування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови приписів ст.ст.99, 100 КАС України, з огляду на поважність причин пропуску строку звернення до суду (необхідність збирання доказів порушення своїх прав, а саме: отримання довідок про місце роботи, щодо виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, які були отримані позивачем по справі 02.09.2013 року та 16.09.2013 року відповідно).

Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем копії оскаржуваного наказу № 165 від 09.08.2013 року, або про ознайомлення позивача з наказом, у зв'язку з чим твердження відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду не є підтвердженим належними доказами.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 року по справі № 186/5680/13-а відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Військової частини А -1356 колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А-1356 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2013р. по справі № 816/5680/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Русанова В.Б.