Рішення № 37328596, 18.02.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р.Справа № 922/5304/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора", с. Миколаївське до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 17480,17 грн. за участю представників сторін:

позивача - Лемента Я.О.

відповідача - не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 17480,17 грн., з яких: 11653,45 грн. вартість холодильної шафи; 5826,72 грн. штраф, обґрунтовуючи свій позов порушенням відповідачем умов договору оренди торгового обладнання № 003102, укладеного між сторонами 13.01.2010 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 12.02.2014 року, місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (надалі - "Позивач") та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі "Відповідач") був укладений Договір оренди торгового обладнання № 003102 від 13.01.2010р. (надалі - "Договір оренди"), на основі якого у торгову точку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, було встановлено холодильну шафу Klimasn S1200SC, вартістю 11653,45 грн., що оформлено актом прийому-передачі обладнання Відповідачу від 17.01.2011р.

Вищезгадане обладнання знаходиться на балансі Позивача, являється його власністю і було передане Відповідачу в тимчасове користування для розміщення у ньому продукції Позивача.

Згідно п. 1.1 Договору оренди, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування обладнання, з рекламним маркуванням та графічним відображанням продукції торгових марок (ТМ) які належать Орендодавцю, а також торгових марок, які входять в групу продуктів, які дозволені для продажу Орендодавцю, тобто пристрої які мають ідентифікацію та відображені у Додатку №1, в подальшому іменоване "Обладнання.

У відповідності з п. 4.1 Договору оренди, орендар зобов'язаний встановити обладнання у своїй торговій точці, на місці за погодженням з Орендодавцем, яке повинно бути добре видимим покупцям, та розмістити в/на ньому Продукцію, згідно затвердженого стандарту.

Адреса торгової точки вказана в розділі юридичні адреси і реквізити сторін Договору оренди та Додатку до Договору оренди - акті прийому-передачі обладнання від 17.01.2011 року, а саме: АДРЕСА_2.

На даний момент вищезгадане обладнання у даній торговій точці відсутнє, про що представником Позивача на підставі п 8.3 Договору оренди складено відповідні акти від 09.10.2011р., 01.11.2012р., 04.11.2013р., тобто має місце порушення п. 4.1 Договору оренди.

05.11.2012р. Позивач надіслав до Відповідача вимогу про дострокове розірвання Договору оренди та повернення вказаного майна у строк до 20.11.2012р., але Відповідач ніяк не відреагував на вимогу, майно не повернув.

Оскільки Відповідач не відреагував на письмове звернення про повернення обладнання та не повернув його до цього часу, Позивач має підстави вважати, що дане обладнання втрачене, оскільки місцезнаходження обладнання встановити не можливо.

Згідно з ч. 2 п. 8.1 Договору оренди, орендар несе перед Орендодавцем майнову відповідальність за втрату чи крадіжку, у розмірі його вартості, вказаних в підписаних актах приймання-передачі.

Згідно п. 8.5 Договору оренди, за несвоєчасне повернення обладнання у зазначений Орендодавцем строк або строк зазначений в п. 9.2, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 50 % від вартості неповернутого обладнання, вказаної в підписаних Актах приймання-передачі до цього Договору. Сплата штрафу не звільняє Орендаря від обов'язку повернути обладнання Орендодавцю.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст.ст. 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що представником Позивача на підставі п 8.3 Договору оренди складено відповідні акти від 09.10.2011р., 01.11.2012р., 04.11.2013р. про відсутність орендованого торгового обладнання у торговому підприємстві орендаря. Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до Відповідача з претензією-вимогою, згідно якої просив останнього розірвати договір оренди та повернути ТОВ "Сандора" холодильне обладнання.

Станом на момент судового розгляду справи Відповідач не сплатив позивачу вартість втраченого обладнання.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 5826,72 грн. штрафу у розмірі 50 % від вартості втраченого обладнання на підставі п. 8.5 Договору.

Згідно п. 8.5 Договору оренди, за несвоєчасне повернення обладнання у зазначений Орендодавцем строк або строк зазначений в п. 9.2, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 50 % від вартості неповернутого обладнання, вказаної в підписаних Актах приймання-передачі до цього Договору. Сплата штрафу не звільняє Орендаря від обов'язку повернути обладнання Орендодавцю.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи те, що, відповідач втратив обладнання вартістю 11653,45 грн., що підтверджується актами про відсутність орендованого торгового обладнання, штраф у розмірі 50 % від суми вартості втраченого обладнання складатиме 5826,72 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 11653,45 грн. вартості втраченого обладнання та 5826,72 грн. штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані Відповідачем, і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, код 22430008, р/р 26006202255300 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) - 11653,45 грн. вартості втраченого обладнання, 5826,72 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.02.2014 р.

Суддя О.В. Погорелова