Ухвала суду № 37326746, 12.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3271/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста» до Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фієста» (далі Товариство або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі ОДПІ або відповідач), у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003112203 та №0003122203 від 10.06.2013 року.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 15 жовтня 2013 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОДПІ посилається на те, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача була спрямована на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третій особам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з приватним підприємства «Полюс» за серпень-вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт №454/22-5/31781098 від 30.05.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пункту 138.2, пункту 138.4, пункт 138.6, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, ТОВ «Фієста» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 75 164 грн.;

- пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) на загальну суму 65 360 грн., в т.ч. у вересні 2011 року в сумі 65 360 грн.;

- підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704;

- пункту 8 розділу 3 «Порядку Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 року за №197/18935, невірно визначено суму податкового зобов'язання.

На підставі Акта перевірки ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 10.06.2013 року:

- №0003112203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 75 164 грн., та податкове повідомлення-рішення від 10.06.2013 року;

- №0003122203, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 98 040 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 65 360 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 32 680 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що доводи, викладені в Акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом нікчемними.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з довідки ЄДРПОУ АА №714507 видами господарської діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюновим насінням і кормами для тварин; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2011 року між ТОВ «Фієста» та ПП «Полюс» було укладено Договір про надання послуг №155П.

Відповідно до договору ПП «Полюс» зобов'язалося за завданням позивача виконати послуги по завантаженню-розвантаженню (цементу та інших будівельних матеріалів).

Згідно п. 2.1. Договору визначено розмір плати за виконані послуги у розмірі 48 грн. за 1 тону розвантаженого/завантаженого товару.

Відповідно до п. 1.2. Договору послуги проводяться на базі позивача: Київська область, Васильківський районі, с. Калинівка, вул. Залізнична, 158.

Між позивачем та ПП «Полюс» було складено: Акт від 10.09.2011 р. №1552 виконаних робіт по Договору №155П від 31 серпня 2011 року (кількість цементу - 3240 тони); Акт від 20.09.2011 р. №1553 виконаних робіт по Договору №155П від 31 серпня 2011 року (кількість цементу - 2300 тони); Акт від 30.09.2011 р. №1552 виконаних робіт по Договору №155П від 31 серпня 2011 року (кількість цементу - 2630 тони).

Розрахунок з ПП «Полюс» позивачем проведено безготівковим шляхом, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до пункту 1.1. Договору №14/11-11 від 31.12.2010 року ПАТ «Волинь-Цемент» зобов'язалося передати (поставити) у власність позивача цемент в кількості, асортименті, в строки та на умовах, визначених договором, а позивач зобов'язується прийняти цемент і сплатити за нього визначену цим договором ціну.

Відповідно до розділу 3 Договору, цемент поставляється Постачальником автомобільним або залізничним транспортом до місця призначення.

Згідно Договору №14 купівлі-продажу продукції від 03.11.2010 року ТОВ «Лемар Групп» є другим постачальником цементу на користь позивача.

Факт отримання цементу в об'ємах підтверджується видатковими накладними від ПАТ «Волинь-цемент» на користь ТОВ «Фієста» за період від 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, видатковими накладними від ТОВ «Лемар групп» на корить ТОВ «Фієста» за період від 03.09.2011 року по 08.09.2011 року, видатковими накладними від ТОВ «Лемар групп» на користь ТОВ «Фієста» за період від 03.09.2011 року по 23.09.2011 року.

Факт подальшої реалізації цементу підтверджується видатковими накладними від ТОВ «Фієста» на користь контрагентів-покупців за період від 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

Вищевказані обставини належним чином доводять реальність господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Полюс».

Судом першої інстанції встановлено, що на момент здійснення господарських операцій ПП «Полюс» було включено до Єдиного державного реєстру , а отже перебувало на обліку платників податків, на час здійснення ТОВ «Фієста» господарських операцій із ПП «Полюс» його свідоцтво було дійсним.

Також в матеріалах справи наявні докази технологічних можливостей виконання вищевказаних договорів сторонами. Крім цього в матеріалах справи наявний лист ТОВ «Старт-Д», який являється ліквідатором ПП «Полюс», яким підтверджується, що 31.08.2011 року між ПП «Полюс» та ТОВ «Фієста» було укладено Договір про надання послуг №155П, яким ТОВ «Старт-Д» зобов'язувалися за завданням ТОВ «Фієста» виконати послуги по завантаженню-розвантаженню цементу та інших будівельних матеріалів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що Договір про надання послуг №155П від 31.08.2011 року між ТОВ «Фієста» та ПП «Полюс» носив реальний характер.

Суми податку на додану вартість яка була сплачена згідно вказаного Договору позивачем за вказаними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Полюс» було зареєстроване як платник податку на додану вартість та мало право видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем.

Таким чином, податковий кредит по взаємовідносинам позивача з ПП «Полюс» сформовано правомірно, а валові витрати позивача підтверджені належним чином оформленими документами бухгалтерського обліку, а отже податкові повідомлення-рішення №0003112203 та №0003122203 від 10.06.2013 року винесенні необґрунтовано.

Колегія суддів зазначає, що висновок відповідача про нікчемність правовідносин ґрунтується на актах перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, якими встановлено, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третій особам.

Виходячи з цього, відповідач вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Старт Д» фактично не відбулись.

Однак, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на вказані акти перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська зважаючи на те, що чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що TOB «Фієста» не порушило вимог чинного законодавства з огляду на те, що всі первинні документи надані TOB «Фієста» за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за вказаними правочинами та підтверджують господарські відносини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення складено 17.02.2014 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.