Ухвала суду № 37326678, 20.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/5372/13-а

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Ізмаїльської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень та позовом Ізмаїльської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - Ізмаїльська ОДПІ, Інспекція), в якому просить визнати неправомірними дії Ізмаїльської ОДПІ в частині недотримання процедури здійснення планової документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 травня 2012 року:

- № 000049701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 59 583 грн;

- № 00050/1701, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 510 грн.

ФОП свої позовні вимоги мотивував тим, що Ізмаїльська ОДПІ неправомірно здійснила перевірку, оскільки він не був своєчасно повідомлений про її проведення, запитів щодо надання необхідних для проведення перевірки документів на його адресу не надходило.

Ізмаїльська ОДПІ, також, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з останнього заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 59 583 грн. та заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 510 грн.

Ізмаїльська ОДПІ в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ФОП ОСОБА_1 заборгованість, визначену в податкових повідомленнях-рішеннях не сплатив.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 - задоволено частково.

Суд скасував податкове повідомлення - рішення Ізмаїльської ОДПІ №000049701 від 21 травня 2013 року в частині, що перевищує суму 27 563 грн.

В решті позовних вимог ФОП ОСОБА_1 суд відмовив.

Позов Ізмаїльської ОДПІ до ФОП ОСОБА_1, також, задоволений частково.

Суд стягнув з ФОП ОСОБА_1 заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у сумі 27 563 грн., та заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 510 грн.

В задоволенні решти позову Ізмаїльської ОДПІ суд відмовив.

В апеляційній скарзі Ізмаїльської ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 п.1 ст.197 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, що в даному випадку стосується, правомірності скасування судом податкового повідомлення - рішення Ізмаїльської ОДПІ №000049701 від 21 травня 2013 року в частині, що перевищує суму 27 563 грн.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що з 12 березня 2012 року по 23 березня 2012 року Ізмаїльською ОДПІ була здійснена планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки 30 березня 2012 року був складений акт №62/17-1/НОМЕР_1, яким встановлені порушення ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» та ст. 177 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності на суму 53 179 грн. в тому числі за 2009 рік в сумі 1 688 грн., за 2010 рік в сумі 25 875 грн. та за 2011 рік в сумі 25 616 грн. Також, платником не надано до перевірки Книгу обліку доходів та витрат ф.№10 за перевіряємий період.

На підставі висновків перевірки Ізмаїльською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21 травня 2012 року:

- № 000049701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 59 583 грн;

- № 00050/1701, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 510 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення були спрямовані поштою на замовлення на адресу позивача та в зв'язку з неможливістю вручити повернуті поштою (а.с.29).

В наступному на адресу ФОП була спрямована податкова вимога №353 від 16 липня 2012 року на суму 60 093 грн. (а.с.13), яка була вручена 23 липня 2012 року, про що свідчить підпис працівника пошти на рекомендованому повідомленні (а.с.13).

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, згідно п.177.6 ст. 177 ПК України у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

В період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2011 року ФОП знаходився на спрощеній системі оподаткування.

Перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 протягом 2009 року та 2010 року був отриманий дохід від підприємницької діяльності з оптової торгівлі в сумі 245 000 грн., в тому числі за 2009 рік - 150 00 грн., та 2010 рік - 230 000 грн. та про вказану діяльність не було повідомлено ним в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування за 2009-2010 роки, а тому цей дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 15%.

Податок з доходів фізичних осіб був донарахований в розмірі 27 563 грн., однак без урахування первинних документів та даних про фактичне надходження коштів на рахунок ФОП ОСОБА_1 в банку.

Як вбачається з виписки з банку про рух коштів в 2009-2011 роках (а.с.108-113) в 2010 році на рахунок ФОП від ТДВ «Комсомолець» 20 вересня 2010 року надійшли суми 63 000 грн. та 200 000 грн. а всього 263 000 грн. за виноград.

Таким чином сума загального доходу отриманого ОСОБА_1 в 2009-2010 роках складає не 245 000грн., а 278 000грн.

Згідно заяви ФОП до Кілійського відділу Ізмаїльської ОДПІ від 15 грудня 2008 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік, він обрав наступні види діяльності: 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур (а.с.117), та дата переходу на спрощену систему оподаткування визначена січень 2009 року.

Згідно заяви ФОП до Кілійського відділу Ізмаїльської ОДПІ від 15 грудня 2009 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, він обрав наступні види діяльності: 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур (а.с.117), та дата переходу на спрощену систему оподаткування визначена січень 2010 року.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що кошти отримані ОСОБА_1 протягом 2010 року в розмірі 263 000 грн. були отримані не за видами діяльності, які зазначені у свідоцтві платника єдиного податку.

Також, з даних довідки, отриманої від відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області №11-11-4/1054 від 12 травня 2011 року (а.с.114) вбачається, що згідно земельно-облікової документації за громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території Кілійського району, земельні ділянки у власності та оренді не значаться, а тому такий дохід підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб відповідно до норм, визначених розділом ІV Декрету «Про прибутковий податок з громадян» №13-92.

Дохід отриманий ФОП в 2010 році від продажу винограду підпадає під вид діяльності - вирощування садивного матеріалу плодово-ягідних і горіхоплідних культур та винограду та відноситься за класифікацією видів економічної діяльності до - 01.12.0 - овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників, тобто іншої ніж зазначив ОСОБА_1 у заяві на 2010 рік - 01.11.09 та на яку йому було видано свідоцтво платника єдиного податку - 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур.

Отже, сума доходу отриманого ФОП в 2010 році не за видом діяльності зазначеному у заяві становить 263 000 грн., відтак, сума податку на дохід фізичної особи повинна становити із урахуванням витрат в розмірі 25%: (263 000грн. -25%) х15%=197 250 грн. х15%=29 587 грн., тоді як Ізмаїльська ОДПІ донарахувала за 2009 та 2010 роки разом суму 27 563 грн., тобто меншу суму ніж слід було нарахувати тільки за 2010 рік.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції правомірно відмовив в цій частині ФОП.

Стосовно суми 25 617 грн. на яку, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за 2011 рік та застосовано штраф у розмірі 6404 грн., суд апеляційної інстанції, з урахуванням матеріалів справи, зазначає наступне.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, Ізмаїльська ОДПІ правомірно збільшила ФОП суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за 2011 рік та застосувало штраф у розмірі 6404 грн., оскільки дохід, отриманий ОСОБА_1 за реалізацію товарно-матеріальних цінностей в сумі 170 775 грн. в період до реєстрації видів діяльності за КВЕД - 52.46.0, та 51.90.0 з 01 січня 2011 року по 09 лютого 2011 року, повинен бути оподатковуваний за нормами ст.177 ПК України, оскільки це спростовується наступним.

Так, в ході перевірки встановлено, що 07 лютого 2011 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 надійшли грошові кошти в сумі 160 000 грн. від ПП «Бастардо» за поставлені ємкості та 02 лютого 2011 року надійшли грошові кошти в сумі 10 775 грн. від ТОВ «Буковинський сад» за поставлені (реалізовані залізобетонні стовпчики).

Перевіркою встановлено, що тільки 10 лютого 2011 року у державного реєстратора Кілійської РДА ОСОБА_1 були зареєстровані види діяльності по кодам КВЕД: 52.46.0 - роздрібна торгівля залізобетонними виробами, фарбами та склом та 51.90.0 - інші види оптової торгівлі.

У зв'язку із чим, перевіряючі зробили висновок, що дохід отриманий ФОП за реалізацію товарно-матеріальних цінностей в сумі 170 775 грн. в період до реєстрації даних видів діяльності, а саме з 01 січня 2011 року по 09 лютого 2011 року повинен був оподатковуваний за нормами передбаченими ст.177 ПК України, через збільшені податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 25 616 грн.(170775х15%).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується копією заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку, звітності на 2011 рік від 15 грудня 2010 року вх. №6842 (а.с.116) та корінцем свідоцтва (а.с.115) ФОП обрав у період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року наступні види діяльності: 51.90.0- інші види оптової торгівлі, 52.46.0 - роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом (а.с.60), та дата переходу на спрощену систему оподаткування визначена - січень.

З корінця свідоцтва вбачається, що 25 грудня 2010 року ФОП отримав свідоцтво платника єдиного податку на 2011 рік (а.с.115).

Матеріалами справи, також, встановлено, що ТОВ «Буковинський сад» придбало у ФОП залізобетонні стовпчики згідно накладних №317 від 08 грудня 2010 року в кількості 1100 шт. на суму 27 775 грн. та №318 від 04 листопада 2011 року в кількості 550 шт. на суму 4 400 грн.

Оплата за продані товари була здійсненна шляхом безготівкового перерахунку коштів ФОП в тому числі - 03 лютого 2011 року сума 10 775 грн., та, на час отримання інформації, існувала кредиторська заборгованість у сумі 4 400 грн.

ПП «Бастардо» згідно усного договору придбало у ФОП ємкості по видатковій накладній б/н від 30 березня 2011 року вартістю 410 000 грн.

Розрахунки за ємкість здійснювались шляхом безготівкового перерахунку в тому числі - 07 лютого 2011 року на суму 160 000 грн.

Таким чином враховуючи, що вказані кошти від ТОВ «Буковинський сад» та ПП «Бастардо» надійшли ФОП в лютому 2011 року та підпадають під класифікацію видів діяльності як операції з оптової торгівлі - виду діяльності обраного ФОП та яка зазначена у нього в свідоцтві платника єдиного податку на 2011 рік (згідно п.4.5. Національного стандарту України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля» вказана операція є оптовою торгівлею), то суд першої інстанції вірно зазначив про помилковість висновків Ізмаїльської ОДПІ, що зазначені вище кошти, підлягають оподаткуванню за загальною системою оподаткування, а тому збільшення податку на доходи фізичних осіб в сумі 25 616 грн. є протиправним.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на неправомірність застосування Ізмаїльської ОДПІ до ФОП суми штрафної санкції в розмірі - 6 404 грн., нарахованої на суму 25 616 грн. за 2011 рік, оскільки штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Ізмаїльської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень та позовом Ізмаїльської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова