Постанова № 37326666, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13643/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка» до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року товариство з додатковою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка» (далі - Позивач, ТДВ «ТФ «Киянка») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі - Відповідач, Реєстраційна служба) про визнання неправомірною відмови Реєстраційної служби у внесенні змін до ЄДР запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Візард» та зобов'язання Відповідача в особі державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру запис про судова рішення - рішення Господарського суду м. Києва від 14.02.2013 року у справі №57/314-6/526-2012 щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Візард».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням суду не покладено на Реєстраційну службу обов'язку вчиняти будь-які дії, Позивачем обрано не вірний спосіб свого права, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами у відповідності до приписів ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у вересні 2011 року ТДВ «ТФ «Киянка» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Візард» (далі - ТОВ «Візард») про визнання недійсним оформленого протоколом №1/06 від 01.02.2006 року рішення загальних зборів учасників ТОВ «Візард» від 01.02.2006 року та скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Візард» від 06.02.2006 року, № запису 10741050002003156.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.02.2013 року у справі №57/314-6/526-2012 позов задоволено частково - визнано недійсними наступні рішення загальних зборів учасників ТОВ «Візард» від 01.02.2006 року, оформлені протоколом №1/06 від 01.02.2006 року: « 1. Задовольнити заяву учасника товариства «Візард» закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Киянка» вх. №1 від 29.11.2005 року про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ «Візард» та передачу своєї частки в статутному капіталі в розмірі 50% товариству з обмеженою відповідальністю «Киянка Плюс». 2. Товариству «Киянка Плюс» виступити єдиним учасником товариства «Візард» з часткою в статутному капіталі 100% , що відповідає 225 360 гривень. 3. Затвердити нову редакцію статуту Товариства».

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у березні 2013 року Господарським судом м. Києва рішення суду від 14.02.2013 року надіслано до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації для внесення відповідного запису.

Листом від 26.04.2013 року № 125 Позивач звернувся до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про надання інформації щодо стану виконання рішення суду.

У відповідь Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація листом від 17.05.2013 року №109/04/23-3304 повідомила ТДВ «ТФ «Киянка», що у рішенні Господарського суду м. Києва відсутнє зобов'язання щодо дій державного реєстратора, а ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» не може застосовуватись до рішення для проведення реєстраційної дії.

Крім іншого, судом першої інстанції встановлено, що Позивач, у зв'язку з передачею функцій у сфері державної реєстрації реєстраційній службі, 04.07.2013 року звернувся до реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою №163 про вчинення дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Візард».

За наслідками розгляду заяви Реєстраційна служба листом від 04.08.2013 року №22460 повідомила Позивача про те, що стаття 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» не може застосовуватись до рішення Господарського суду м. Києва від 14.02.2013 року у справі 57/314-6/526-2012 для проведення реєстраційної дії.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 1, 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», прийшов до висновку, що оскільки Господарським судом м. Києва не приймалося рішення про скасування державної реєстрації змін до установчих документів, у Відповідача не було підстав для задоволення заяви Позивача про вчинення реєстраційної дії.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону державний реєстратор - посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Приписи ч. 1 ст. 6 Закону визначають, що державний реєстратор, зокрема, проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; передає органам державної статистики (далі - органи статистики), доходів і зборів, Пенсійного фонду України повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб; формує та веде реєстраційні справи (крім реєстраційних справ юридичних осіб, зареєстрованих відповідно до частини четвертої статті 3 цього Закону); оформлює та видає виписки, витяги та довідки з Єдиного державного реєстру; проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб - підприємців.

Згідно статті 31 Закону у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України про внесення такого запису.

З наведеного випливає, що підставою для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи є надсилання судом одного з таких рішень:

- про скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи;

- про визнання недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

- про визнання частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду м. Києва від 14.02.2013 року у справі №57/314-6/526-2012 було визнано недійсними наступні рішення загальних зборів учасників ТОВ «Візард» від 01.02.2006 року, оформлені протоколом №1/06 від 01.02.2006 року: « 1. Задовольнити заяву учасника товариства «Візард» закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Киянка» вх. №1 від 29.11.2005 року про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ «Візард» та передачу своєї частки в статутному капіталі в розмірі 50% товариству з обмеженою відповідальністю «Киянка Плюс». 2. Товариству «Киянка Плюс» виступити єдиним учасником товариства «Візард» з часткою в статутному капіталі 100% , що відповідає 225 360 гривень. 3. Затвердити нову редакцію статуту Товариства».

Тобто, судом було прийнято рішення про визнання недійсними змін до установчих документів юридичної особи - ТОВ «Візард», що, на думку колегії суддів, свідчить про належність зазначеного судового рішення до підстав, передбачених ст. 31 Закону для внесення Реєстраційною службою до Єдиного державного реєстру запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Зазначене також підтверджується фактом направлення Господарським судом м. Києва рішення від 14.02.2013 року у справі №57/314-6/526-2012 до Шевченківської районного в м. Києві державної адміністрації.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідним підкреслити, що положення статті 31 Закону не передбачають необхідності окремого зобов'язання судовим рішенням органу реєстраційної служби вносити зміни до Єдиного державного реєстру, оскільки такий обов'язок державного реєстратора прямо випливає з Закону.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про помилковість позиції суду першої інстанції щодо наявності у Реєстраційної служби правових підстав для відмови Позивачу у внесенні до Єдиного державного реєстру запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Візард».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм, зокрема, матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови допущено порушення норм матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка» до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимог задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві у внесенні змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Візард».

Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 14.02.2013 року у справі №57/314-6/526-2012 запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Візард» (код ЄДРПОУ 23705387).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.