Ухвала суду № 37326606, 19.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 р.Справа № 816/6268/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Армапром" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2013р. по справі № 816/6268/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства "Армапром"

про відшкодування переплати пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства " Армапром "(надалі - відповідач), в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Армапром" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області кошти в сумі 7037 (сім тисяч тридцять сім) грн. 83 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у зв'язку із наданням відповідачем довідки, що містить недостовірні відомості про заробіток для обчислення пенсії гр. ОСОБА_1, виникла переплата пенсії в сумі 7037,83 грн. за період з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року, яка у відповідності до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" повинна відшкодовуватись страхувальником. Сума переплати пенсії відповідачем у добровільному порядку на розрахунковий рахунок позивача не перерахована, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відшкодування переплати пенсії.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 9,11,71,99, 100 КАС України, без повного і всебічного з'ясування обставин справи.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18.12.1993 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області ОСОБА_1 призначено пенсію на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії Миргородського арматурного заводу (номер бланку 1501009) за період з 01.12.1991 року по 30.11.1993 року (а.с. 5).

06 липня 2012 року ОСОБА_1 надав до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області довідку про заробітну плату № 2339 від 06.07.2012 року, видану Публічним акціонерним товариством "Армапром" за період з 01.12.1991 року по 30.11.1993 року.

Як свідчать письмові докази, відповідач своїм листом №1168 від 15.03.2013 року повідомив, що довідку про заробітну плату № 2339 від 06.07.2012 року видано не вірно та просить вважати довідку про заробітну плату № 1074 від 15.03.2013 року вірною (а.с.4).

25 березня 2013 року у зв'язку з тим, що довідку про заробітну плату від № 2339 від 06.07.2012 року визнано недійсною, провідним спеціалістом відділу пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області проведено перевірку достовірності видачі довідки про заробітну плату №1074 від 15.03.2013 року. При перевірці виявлені розбіжності з раніше виданою довідкою в березні 1992 року.

За результатами перевірки довідки про заробітну плату № 1074 від 15.03.2013 року складено Акт № 61 від 25.03.2013 року, який підписано Головою правління ПАТ "Армпром" - Філіпповим І.А. та бухгалтером Муравченком І.А. без заперечень. (а.с.8).

15 травня 2013 року на адресу відповідача направлено розрахунок суми переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року в розмірі 7037,83 грн. (а.с.9-11).

Оскільки, кошти у розмірі 7037,83 грн. в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано, Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області звернулося до суду з позовом про їх стягнення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки переплату пенсії ОСОБА_1 здійснено у зв'язку із надання відповідачем недостовірних даних у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, то сума переплати підлягає стягненню саме з відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до положень статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства, організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних, документів, і відшкодовують її.

З огляду на викладене, оскільки переплату пенсії ОСОБА_1 здійснено у зв'язку із надання відповідачем недостовірних даних у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії вказаного громадянина, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума переплати підлягає стягненню саме з відповідача.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення судом першої інстанції положень ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки розрахунок загальної суми переплати, що виникла у зв'язку з наданням недостовірних даних, позивачем отримано від Управління з координації та контролю за виплатою пенсій при Головному управлінні Пенсійного фонду Ураїни в Полтавській області 17.05.2013.

Щодо посилання апелянта на обов'язок органів Пенсійного фонду України проводити перевірку поданих документів для призначення (перерахунку) пенсії, а також проводити попередню правову експертизу всіх поданих документів слід зазначити, що здійснення перевірки при розрахунку та призначенні пенсії в силу положень статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 32 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" є правом, а не обов'язком органу Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Армапром" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2013р. по справі № 816/6268/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бегунц А.О.Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.