Вирок № 37325948, 26.02.2014, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/11113/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2014 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

при секретарях Тарапацькому Т.О., Волоско Х.О.,

за участю: прокурорів Сенюти А.В., Янчишина С.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого арбітражним керуючим, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.171 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Корокуж Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.171 КК України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 в групі з ОСОБА_5, 26.06.2013 року близько 17 години 50 хвилин, діючи спільно, маючи умисел на перешкоджання законній професійній діяльності кореспондента «Савік Шустер Студіо» ОСОБА_1 та телеоператора «Савік Шустер Студіо» ОСОБА_2, які готували репортаж для програми «ІНФОРМАЦІЯ_7» на тему: «ІНФОРМАЦІЯ_6», будучи незадоволеними проведенням відеозйомки на пл.Ринок у м.Львові, де вони перебували на той момент, достовірно знаючи про те, що дана відеозйомка проводиться у зв'язку із здійсненням професійної діяльності журналістів, затуляли руками об'єктив відеокамери потерпілого ОСОБА_2, застосувавши фізичну силу, схопили за руку кореспондента ОСОБА_1, спричинивши останній фізичного болю, вирвали службове посвідчення у ОСОБА_1 з руки, після чого ОСОБА_5 викинув дане посвідчення у смітник. В результаті цих дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілі припинили проведення журналістського експерименту, а відоматеріал про його проведення не потрапив до ефіру.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині заперечив повністю та додатково пояснив, що, на його думку, він жодним чином не перешкоджав журналістській діяльності, а лише не хотів щоб його знімали на відеокамеру, на що він має повне право, згідно чинного законодавства. Крім того, додатково пояснив, що його дії не суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки він звертався до потерпілих виключно з проханням видалити ту частину відеоматеріалу на якому відзнятий він та не вчиняв будь-яких інших дій, в тому числі незаконних по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Просить визнати його невинуватим та виправдати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково. При цьому він пояснив, що дійсно 26.06.2013 року під час спілкування з потерпілими він подавав їм окремими жестами рук прохання припинити відеозйомку, звертався до них з цього приводу усно. Також вказав, що під час спілкування з потерпілими спирався на відеокамеру, яку тримав в руках ОСОБА_2, а також взяв журналістське посвідчення у ОСОБА_1 Разом з тим, заперечив ту обставину, що його дії були спрямовані на перешкоджання журналістській діяльності. Він лише не хотів щоб його знімали на відеокамеру. У вчиненому розкаюється та просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із зміною обстановки,

Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожним окремо, своєї вини у вчиненні зазначеного в описовій частині даного вироку злочину, їх винуватість повністю доводиться зібраними по справі нижченаведеними, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_1, даних нею в судовому засіданні про те, що з лютого 2013 року вона працює кореспондентом на студії ОСОБА_17 в м.Києві. 24.06.2013 року вона разом із ОСОБА_2 виїхала з м. Києва до м. Львова з метою проведення журналістського розслідування за завданням студії. Після приїзду до м.Львова вона зателефонувала до ОСОБА_9, яка являлась героїнею сюжету, і домовилася про зйомку. 26.06.2013 року близько 15-ої години вона разом з ОСОБА_2 зустрілась з ОСОБА_9 біля готелю «НТОН». Після цього вони втрьох направились в центральну частину м.Львова, для того щоби провести із ОСОБА_9 журналістській експеримент, який було заплановано редакцією і репортаж про який мав стати частиною сюжету. Для вказаного експерименту вони взяли документи з діагнозом доньки ОСОБА_9 та інші документи, які стосувалися її лікування. ОСОБА_9 мала при собі скриньку для збору коштів. Журналістський експеримент полягав в тому, що вони хотіли з'ясувати скільки за один день можна зібрати грошей у м. Львові та чи дійсно фонд, який збирав гроші на лікування її доньки, не додавав грошей ОСОБА_9. Близько 17-ої години 15 хвилин вони приїхали до пам'ятника ім.Федорова у м. Львові. Від вказаного пам'ятника вони йшли в напрямку пл. Ринок у м. Львові. ОСОБА_9 несла у руках скриньку та підходила до випадкових перехожих з проханням допомогти грошима на лікування доньки. Всі ці дії ОСОБА_9 на відеокамеру знімав телеоператор ОСОБА_2. Біля будинку АДРЕСА_3 підійшла до трьох невідомих чоловіків та попросила у них допомоги. Телеоператор знімав це все на камеру, а вона (ОСОБА_1) в цей час знаходилась на невеликій відстані від них, оскільки не мала потрапляти в кадр, разом з тим мала тримати ОСОБА_9 та оператора в полі зору. Вона побачила, як один з чоловіків коли до нього підійшли ОСОБА_9 та ОСОБА_2, рукою почав затуляти камеру та просив щоб його не знімали на відео. Побачивши це, вона підійшла до них, зокрема до вказаного чоловіка та представилася журналістом. В подальшому, в ході конфлікту який виник через невдоволення з приводу проведення відеозйомки обвинувачені закривали об'єктив камери оператора руками, після чого схопили її за руку, почали її викручувати та вирвали в неї посвідчення журналіста. Через декілька хвилин приїхали працівники міліції, які почали з'ясовувати що сталося. В цей час до них підійшов невідомий хлопець, який представився ОСОБА_11 та сказав, що він проживає в будинку АДРЕСА_3 і бачив як чоловік який викручував їй руку та забрав посвідчення викинув його у смітник. Після цього ОСОБА_11 віддав їй посвідчення. В результаті цих дій обвинувачених вони не змогли завершити журналістський експеримент, сюжет про експеримент не потрапив до ефіру, а відтак редакційне завдання не було виконане в повному обсязі.

Показами потерпілого ОСОБА_2, даних ним в судовому засіданні про те, що 24.06.2013 року їх знімальна група, до якої зокрема входив він та ОСОБА_1, приїхала до м. Львова з метою проведення зйомки для чергової телепрограми на тему шахрайства у благодійних фондах. 26.06.2013 року близько 17 години 50 хвилин їх знімальна група перебувала у центральній частині м. Львова, а саме - на пл. Ринок та виконувала редакційне завдання. В його обов'язки входила відеозйомка того, як ОСОБА_9 збирає гроші у перехожих на лікування доньки. Біля будинку АДРЕСА_3 група чоловіків до яких підійшла ОСОБА_9 побачила його з відеокамерою та почала висловлювати йому невдоволення з приводу проведення відеозйомки. Під час цього конфлікту ОСОБА_4 вимагав від нього стерти запис, де його було знято та закривав об'єктив рукою, а ОСОБА_5 схопився за зовнішній мікрофон камери. Також він вказав, що в ході даного конфлікту він злякався, що камеру зламано, оскільки ОСОБА_5 тиснув на мікрофон та не реагував на його зауваження, а тому він (ОСОБА_2) опустив її вниз, тримаючи в руках, але не припиняючи при цьому відеозйомку. Крім того, він бачив як обвинувачені викручували руку ОСОБА_1 Конфлікт припинився після того, як прибули працівники міліції

Показами свідка ОСОБА_9, даних нею в судовому засіданні про те, що вона має шістьох дітей. Вона займалась збором коштів на операцію для своєї найменшої доньки ОСОБА_13, який потрібен імплантат для хребта. 15.04.2012 року з приводу збору коштів для її доньки вона уклала угоду з громадською організацією «Фонд Архистратига Михаїла». Вона вважала, що фонд збирав грошей більше ніж передавав їй, а тому вона за допомогою журналістів вирішила з'ясувати чи дійсно вона отримує всі кошти, які передають на лікування її доньки. Після цього, 26.06.2013 року, зустрівшись з потерпілими вони поїхали до центру м.Львова, де вона, погодившись на проведення журналістського експерименту, повинна була спробувати особисто підходити до людей та просити їх допомогти на операцію для дитини, а після цього вони мали порівняти кошти зібрані нею за 1 годину з коштами зібраними благодійними фондами за цілий рік, щоб визначитись для себе чи є можливими махінації з їхнього боку. Коли вона йшла по пл.Ринок в м.Львові з коробкою для збору коштів і просила різних перехожих допомогти, біля неї йшов оператор з відеокамерою та проводив відеозйомку. ОСОБА_1 в цей час знаходилась на невеликій відстані від них. Вона(ОСОБА_9) підійшла до групи чоловіків, після чого попросила у них допомоги. Вказані чоловіки почали її називати аферисткою та між ними, оператором і ОСОБА_1 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 забрав посвідчення в журналістки, рухав та бив по камері оператора. Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 висловлювались нецензурно та шарпали журналістку.

Показами свідка ОСОБА_11, даних ним в судовому засіданні про те, що 26.06.2013 року близько 18-ої години він знаходився за адресою свого проживання, в АДРЕСА_4. В квартирі з ним в цей час був його знайомий ОСОБА_12 В кімнаті, в якій вони знаходилися, вікна виходять на пл. Ринок. Коли вони знаходилися в кімнаті, вікна були відкриті. В цей час він почув, як хтось свариться на вулиці. Спочатку цим голосам він не надав значення, але через декілька хвилин, коли голоси за вікном не вщухали, він вирішив подивитись, що відбувається на вулиці. Подивившись у вікно він побачив, як ОСОБА_4 вимагав в ОСОБА_2 стерти відеозапис з його участю. Біля них знаходився ОСОБА_5, який вимагав у ОСОБА_1 пред'явити посвідчення. Потерпіла дістала із сумки посвідчення і пред'явила його, на що обвинувачені схопили ОСОБА_1 за руку та ОСОБА_5 вирвав посвідчення і поклав в кишеню своєї сорочки. Коли підійшов патруль міліції, то ОСОБА_5 відійшов в сторону і викинув посвідчення в смітник. Він, побачивши це, вибіг на вулицю, знайшов в смітнику посвідчення і віддав потерпілій.

Показами свідка ОСОБА_12, даних ним в судовому засіданні, які за своїм змістом відповідають показам свідка ОСОБА_11 Зокрема, він вказав, що бачив як 26.06.2013 року близько 18-ої години обвинувачені виривали посвідчення в ОСОБА_1, в результаті чого дане посвідчення опинилось в ОСОБА_5, який це посвідчення в подальшому викинув в смітник, а коли ОСОБА_11 повернув дане посвідчення потерпілій, в присутності працівників міліції звинуватив того у крадіжці цього документу. Крім того, він чув як ОСОБА_1 представлялась обвинуваченим як журналіст.

Показами свідка ОСОБА_14, інспектора патрульної служби, про те, що 26.06.2013 року, коли він прибув на місце конфлікту між обвинуваченими та потерпілими, ОСОБА_1 вказала на ОСОБА_5, як на особу яка забрала у неї журналістське посвідчення. В свою чергу, ОСОБА_5 заперечив той факт, що саме він забрав посвідчення потерпілої.

Протоколом огляду предмета від 26.06.2013 року - посвідчення кореспондента «Савік Шустер судії» ОСОБА_1, яке 26.06.2013 року пред'являлось останньою обвинуваченим на підтвердження законності здійснення професійної журналістської діяльності /а.с.27-28 матеріалів кримінального провадження/.

Копією редакційного завдання від 20.06.2013 року /а.с.50 матеріалів кримінального провадження/ з якого видно, що ОСОБА_1 доручено старшим редактором ТОВ «СавікШустерСтудія», на підставі договору №01-04-2013/А, та штатному оператору телебачення ОСОБА_2 у період з 22.04.2013р. по 29.04.2013р. підготувати відеосюжет про діяльність благодійних організацій у м.Львові. Сюжет планується до використання у випуску програми «ІНФОРМАЦІЯ_7», присвяченому функціонуванню благодійних організацій в Україні. З метою виконання редакційного завдання кореспонденту ОСОБА_1 та оператору телебачення ОСОБА_2 відвідати м.Львів.

Наказом №43-в від 21.06.2013р. про відрядження ОСОБА_2 та ОСОБА_15 до м.Львова з 24.06.2013р. по 27.06.2013р. /а.с.51 матеріалів кримінального провадження/.

Договором №01-04-2013/А про створення за замовленням і використання об'єктів права інтелектуальної власності від 01.04.2013 року, укладеного між ТОВ «Савік Шустер Студія» та ОСОБА_1 /а.с.52-61 матеріалів кримінального провадження/.

Оглянутим в судовому засіданні відеозаписом телепрограми «ІНФОРМАЦІЯ_7» на тему: «ІНФОРМАЦІЯ_6», з якого видно, що в сюжеті підготовленому кореспондентом ОСОБА_1 відсутній відеоматеріал про проведення журналістського експерименту за участю ОСОБА_9

Оглянутим в судовому засіданні відеозаписом на компакт-диску, переданому ОСОБА_2 з відеоматеріалами відзнятими потерпілим 26.06.2013 року, з яких видно механізм та характер дій обвинувачених щодо незаконного заволодіння посвідченням ОСОБА_1, те що остання представлялась журналістом і пред'являла посвідчення, а також те що обвинувачені заважають оператору проводити відеозйомку.

Оцінюючи покази обвинувачених ОСОБА_4 щодо правомірності його поведінки та ОСОБА_5, в частині невизнання ним обставин вчинення інкримінованого йому злочину за виключенням незаконного вилучення посвідчення в журналістки та його дій під час конфлікту з оператором, суд розцінює їх як такі, що дані обвинуваченими з метою уникнути покарання за скоєне та пом'якшити свою відповідальність, а тому їх відхиляє.

В основу вироку суд кладе покази потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 Покази цих осіб узгоджуються між собою та іншими вищенаведеними доказами по справі, в тому числі частково з показами самих обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності інформації про час внесення заяви до ЄРДР, оскільки наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного реєстру містить всі необхідні для нього дані та відповідає положенням КПК України. Крім того, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо наявності неточностей, співпадінь та невідповідностей в протоколах проведення певних слідчих дій в частині часу та дати їх проведення, адже ці недоліки та розбіжності усунуті в ході розгляду справи, в тому числі шляхом допиту слідчого в судовому засіданні. При цьому ці неточності не впливають на сам зміст даних встановлених та здобутих під час проведення вищевказаних слідчих дій. Суд вважає за необхідне відзначити, що законність отримання доказів покладених в основу даного вироку судом перевірена і, з врахуванням вищенаведеного, вказані докази визнано судом допустимими.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в ході розгляду справи достовірно встановлено, що обвинуваченим була відома та обставина, що потерпілі займаються професійною журналістською діяльністю, а відтак суд визнає доведеним наявність в обвинувачених умислу спрямованого на перешкоджання журналістській діяльності. Посилання обвинувачених на норми Цивільного кодексу та законодавства у галузі захисту персональних даних, як аргумент на підтвердження правомірності дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відповідають дійсності, оскільки вищенаведене законодавство не містить положень, які забороняють чи визначають неправомірною діяльність журналістів щодо проведення відеозйомки на вулиці чи в громадських місцях. Більше того, жодна з норм вищенаведеного законодавства не містить посилання на правомірність обраного обвинуваченими способу захисту своїх інтересів.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожен окремо, умисно перешкоджали законній професійній діяльності журналістів, тобто вчинили злочин, передбачений ч.1 ст.171 КК України.

Обираючи вид та міру покарання кожному з обвинувачених, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних, які раніше не судимі, позитивно характеризуються за місцем проживання, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебувають.

Крім того, при призначенні покарання, суд також приймає до уваги наявність у ОСОБА_5 пристарілих батьків, які потребують догляду, а також наявність даних про заохочення останнього керівництвом облдержадміністрації.

Також суд приймає до уваги наявність позитивних даних про особу ОСОБА_4, зокрема його неодноразове заохочення громадськими організаціями та заохочення за місцем проходження військової служби.

Разом з тим, суд також приймає до уваги позицію потерпілої сторони, яка у питанні призначення покарання поклалася на розсуд суд та не наполягала на застосуванні суворого покарання до обвинувачених.

Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожного окремо, обставин, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожному окремо, слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті за якими кваліфіковано їх дії, оскільки з врахуванням суспільної небезпечності вчиненого ними діяння, такий вид покарання суд вважає достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання вчинення ними в подальшому будь-яких кримінально караних діянь. Разом з тим, суд не знаходить достатніх законних підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із зміною обстановки, оскільки вважає, що вчинене ним діяння не втратило суспільну небезпечність.

Речові докази по справі:

- ламіновану картку (а.с.30 матеріалів кримінального провадження) слід повернути потерпілій ОСОБА_1;

- відеокамеру Panasonic AJ HPX 2100 чорного кольору (цифровий носій) з приєднаним до неї зовнішнім мікрофоном, чохол до неї з матерії чорного кольору (а.с.45 матеріалів кримінального провадження) слід повернути потерпілому ОСОБА_2;

- компакт дист DVD-R марки «Verbatim» 4,7 GB, сріблистого кольору з одним файлом «shuster_napad» з відеозаписом подій 26.06.2013 року на пл.Ринок у м.Львові (а.с.48 матеріалів кримінального провадження) слід зберігати в матеріалах справи;

- три компакт диски DVD-R марки «Verbatim» 4,7 GB, сріблистого кольору, на дисках написи чорною ручкою «ОСОБА_16 26.06., Диск 1», «ОСОБА_16 26.06., Диск 2», «ОСОБА_16 26.06., Диск 3» (а.с.178 матеріалів кримінального провадження) слід зберігати в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.171 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.171 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_5 - особисте зобов'язання, після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази по справі:

- ламіновану картку (а.с.30 матеріалів кримінального провадження) - повернути потерпілій ОСОБА_1;

- відеокамеру Panasonic AJ HPX 2100 чорного кольору (цифровий носій) з приєднаним до неї зовнішнім мікрофоном, чохол до неї з матерії чорного кольору (а.с.45 матеріалів кримінального провадження) - повернути потерпілому ОСОБА_2;

- компакт дист DVD-R марки «Verbatim» 4,7 GB, сріблистого кольору з одним файлом «shuster_napad» з відеозаписом подій 26.06.2013 року на пл.Ринок у м.Львові (а.с.48 матеріалів кримінального провадження) - зберігати в матеріалах справи;

- три компакт диски DVD-R марки «Verbatim» 4,7 GB, сріблистого кольору, на дисках написи чорною ручкою «ОСОБА_16 26.06., Диск 1», «ОСОБА_16 26.06., Диск 2», «ОСОБА_16 26.06., Диск 3» (а.с.178 матеріалів кримінального провадження) - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В. Стрельбицький