Ухвала суду № 37324653, 19.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 112/2164/13-а

19.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Кукти М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Чернецька В.В. ) від 29.10.13 у справі №112/2164/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

представник позивача:

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим (вул. Леніна, 11, смт. Нижньогірський, Автономна Республіка Крим,97100)

Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації (вул. Леніна 10, смт. Нижньогірський, Автономна Республіка Крим,97100)

Чкалівської сільської ради Нижньогірського району АР Крим (вул. Центральна, буд.54-а, с. Чкалове, Нижньогірський район, Автономна Республіка Крим,97112)

про відшкодування витрат на оплату палива та електроенергії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.13 позов ОСОБА_2 до Нижньогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, Чкалівської сільської ради Нижньогірського району Автономної Республіки Крим про відшкодування витрат задоволено частково.

Стягнуто з Управління праці і соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 витрати на придбання твердого палива за 2007 рік у сумі 600 (шістсот) гривень та за 2008 рік у сумі 658 (шістсот п'ятдесят вісім) гривень, а всього в сумі 1258 (одна тисяча двісті п'ятдесят вісім) гривень.

В решті позов залишено без задоволення.

Стягнуто з Управління праці і соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 22 (двадцять дві) гривні 03 копійки.

Рішення суду мотивовано ти, що визначені в законодавстві пільги не мають грошового еквіваленту, крім компенсації за тверде паливо, таким чином позивач в 2005-2007 роках мав право на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк.с.122).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, основні з яких полягають в тому, що відповідно статті 36 Закону України «Про державний бюджет на 2007рік » пільги , компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право педагогічні працівники на забезпечення безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням, надаються в тому випадку, якщо дані працівники мають право на податкову соціальну пільгу; розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами даних працівників не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу; законом України «Про державний бюджет на 2008рік , та внесення змін до деяких законодавчих актів України » доповнено наступним змістом: «Пільги на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням , надаються працівникам за умови , якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу , який дає право на податкову соціальну пільгу»; відповідно оновлена редакція статті 57 Закону України «Про освіту», яка передбачає педагогічним працівникам безплатне користування житлом з опаленням та освітленням у межах встановлених норм, однак така гарантія надається державою у випадку , якщо дані працівники мають право на податкову соціальну пільгу; згідно п. 14 постанови КМУ « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530 п.2 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 31.03.2003 № 426 пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, що дає право на соціальну податкову пільгу; відповідно п.5 Постанови КМУ від 31.01.2007 № 77 Про затвердження Порядку надання пільг на придбання твердого палива за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам » від 31.01.2007 районний відділ освіти складає список осіб які мають право на отримання грошової компенсації на придбання твердого палива; позивач не мав право на соціальну податкову пільгу, тому в списках, наданих в Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірським відділом освіти його не було та УПСЗН не мало підстав виплачувати позивачу.

В судове засідання, призначене на 19.02.2014 позивач та відповідачі явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно (арк. с. 147 - 156).

17.02.2014 вх. № 2655 від Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника (арк. с. 160).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з довідкою Чкалівської сільської ради Нижньогірського району АР Крим від 09.02.2006 № 174 ОСОБА_2 працює у Великосельскій школі-сад, директором (арк.с.6).

Згідно з довідкою Чкалівської сільської ради Нижньогірського району АР Крим від 09.02.2006 № 169 з місця проживання та про склад родини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в АДРЕСА_2, загальна площа 94, 5 кв. м., житлова площа 38, 1 кв. м., будинок з пічним опаленням (арк. с. 7)

17.07.2007 року позивач звернулась до Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, Чкаловської сільської ради (з урахуванням доповнень) про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим витрат по оплаті за:

- тверде паливо за період з 01.07.2004 по 31.12.2005 у розмірі 911 грн., освітлення - 51,94 грн.;

- за тверде паливо за 2005 рік - 501,00 грн., освітлення - 51,84 грн.

- за тверде паливо за 2007 рік - 600,00 грн., за 2008 рік - 658,00 грн. (арк.с.16,29- 30).

25.02.2009 постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим адміністративний позов задоволено; стягнено з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на користь ОСОБА_2 2220,84 грн.; стягнено з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на користь позивача судовий збір у сумі 51 грн.(арк.с.44).

Постанова мотивована тим, що розмір витрат позивача підтверджується розрахунками позивача та копією особистого рахунку по оплаті електроенергії.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

09.11.2009 постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2009 апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Бриндя М.А.) від 25.02.09 року у справі № 2-а-167/09/0114, задоволено; постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.09 року у справі № 2-а-167/09/0114 скасовано; прийняти нову постанову; в задоволенні позовних вимог відмолено (арк. с. 63- 67).

08.03.2010 ухвалою Вищого адміністративного суду відкрито касаційне провадження у даній справі (арк. с. 87).

17.09.2013 ухвалою Вищого адміністративного суду касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2009 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (арк. с. 95-97).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог .

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007, Законом України "Про освіту" №1060-ХII, Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" № 1994-IV від 09.09.2004 року (далі Закон України № 1994-IV), Порядком забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з опаленням і освітленням відповідно до пункту "і" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту", затвердженим спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України № 341/651/619/769 від 13.09.2006 (далі Порядок № 341/651/619/769), Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 (далі - Порядок №256), Порядком надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №426 (далі - Порядок №426), Інструкцією про порядок забезпечення безкоштовними квартирами з опаленням та освітленням педагогічних, медичних, ветеринарних, культурно - просвітних працівників та кіномеханіків" № 10-07 від 21.09.1998 (далі - Інструкція № 10-07).

Відповідно до частини першої статті 70 Житлового Кодексу Української РСР спеціалісти, які працюють і проживають у сільській місцевості, поза населеними пунктами (а в установлених законодавством Союзу РСР випадках - у селищах), користуються безплатно жилим приміщенням з опаленням і освітленням.

Частина четверта статті 57 Закону України "Про освіту" №1060-ХII передбачає, що педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Дію цієї норми зупинено на 2004 рік згідно із Законом України від 27.11.2003 року № 1344-ІУ, але згідно із Законом України від 17.06.2004 року №1801- IV відновлено.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 частина четверта статті 57 Закону України №1060-ХП доповнена реченням такого змісту: "Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України". Ця норма діяла з 01.01.2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких, законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 визнані неконституційними.

Пунктом 17 Інструкції № 10-07 встановлено, що безоплатні квартири з опаленням та освітленням надаються робітникам та проживаючим з ними членам сім'ї виконавчими комітетами сільських (селищних) Рад народних депутатів чи адміністрацією установ та організацій в натурі.

Відповідно до пункту 34 вищезазначеної Інструкції, паливо має бути безоплатно завезене до квартир робітників одночасно з завозом його до установ, але не пізніше 1 вересня.

Згідно з пунктом 35 Інструкції №10-07 кошти, необхідні для сплати за квартири з опаленням та освітленням, передбачаються відповідно до кошторису відповідної установи та організації відповідно до статті 3 витрат "канцелярські та господарські витрати".

Пунктом 36 Інструкції №10-07 встановлено, що у випадку, коли безоплатна квартира з опаленням та освітленням робітникам фактично не була надана, їм виплачується грошова компенсація виходячи з норм та цін, діючих в даній місцевості.

Інструкція №10-07 втратила чинність згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України № 341/651/619/769 від 13.09.2006.

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Пункт 3 Порядку №256 встановлює, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Відповідно до пункту 5 Порядку №256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 5 числа місяця, що настає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХП на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, до 22 числа місяця, що наступає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 59 Закону України №1060-ХII.

Згідно з пунктом 6 Порядку №256 фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі до 7 числа місяця, що наступає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХП на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скраплення газу та до 25 числа місяця, що наступає за звітним пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХП.

Пунктом 8 Порядку №256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХП.

Відповідно до пункту 2 Порядку №426 пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням. Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з середньомісячним доходом пільговика не повинен перевищувати величини визначеного відповідно до підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Частиною третьою вищезазначеного Порядку встановлено, що видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури послуги провадяться відповідно до Порядку № 256.

Відповідно до пункту 5 Порядку №426 для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування (абзац другий пункту 2 цього Порядку), а також довідку про склад сім'ї (раз на рік). Для нарахування грошового еквівалента вартості послуг можуть використовуватися відомості у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від житлово-експлуатаційних та інших підприємств і організацій, які надають послуги.

Згідно з пунктом 10 Порядку №426 установи проводять роботу з надання пільг, компенсацій і гарантій та організовують облік, систематизацію і зберігання інформації про пільговиків, надають їм консультації щодо порядку та умов надання пільг, зокрема, ті, в яких працюють педагогічні працівники, щомісяця до 5 числа наступного періоду:

розраховують відповідно до пункту 9 цього Порядку розмір пільг, що надаються працівникам;

- розподіляють з відома працівників обчислені суми знижки з оплати спожитих послуг між підприємствами і організаціями, що надають послуги;

- подають в установленому порядку органам праці та соціального захисту населення, підприємствам і організаціям, що надають послуги, відомості про працівників та розмір грошового еквівалента пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1430 внесені зміни до Порядку №426, доповнено:

- пункт 2 абзацом такого змісту: "Пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням";

- пунктом 9-1 такого змісту: "У разі використання педагогічними, медичними, фармацевтичними працівниками або працівниками культури права на забезпечення твердим паливом установа розраховує відповідно до пункту 9 цього Порядку сукупний розмір щомісячного грошового еквівалента пільг за 12 місяців, що передують місяцю звернення та іншими".

Закон України № 1994-IV встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України №1060-ХП.

Законом України № 1994-ІV визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 57 Закону України №1060-ХП (далі - виплати) в частині:

- абзаци восьмий та десятий частини першої - у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені;

- абзац перший частини четвертої - у повному обсязі оплати, якщо вона здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету.

Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.

Кредиторська заборгованість Державного бюджету України визнається також у випадках, якщо виплати проводилися відповідним місцевим бюджетом у період, коли законом про державний бюджет вони зупинялися або проводилися відповідним місцевим бюджетом за рішенням суду.

Відповідно до статті 5 Закону № 1994- IV кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.

Поточні платежі виплачуються працівникам, які підпадають під дію цього Закону, з урахуванням вимог статті 57 Закону України №1060-ХП. Утворення заборгованості із зазначених виплат не допускається.

Порядок №679, визначає відповідно до Закону України № 1994- IV механізм погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХП щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням.

Відповідно до пункту 11 Порядку №679 заборгованість з виплат за тверде паливо нараховується за нормами, встановленими обласними державними адміністраціями для відповідної місцевості у відповідний період на домогосподарство.

Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №154 встановлена норма забезпечення для пільгових категорій громадян на одно домоволодіння - 1 тонна твердого палива на рік граничною вартістю 600,00 грн.

Пунктом 1.4 Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №154 передбачено, що на 2007 рік надаються пільги на тверде, рідке пічне побутове паливо і зріджений газ в натуральному вигляді або готівкою за бажанням громадян.

Згідно з пунктом 12 Порядку №679 особа, яка має право на виплати, подає до закладу чи установи, де працює або працювала, заяву, документи, що підтверджують оплату відповідних комунальних послуг у вищезазначений період (крім документів, які підтверджують придбання твердих видів палива), а також довідки про призначення (непризначення) субсидії.

Відповідно до пункту 13 Порядку №679 заборгованість з виплат відображається у формах бухгалтерського обліку та фінансової звітності як кредиторська заборгованість державного бюджету з виплат, у тому числі здійснених з місцевих бюджетів на підставі рішень судів.

Пунктом 14 Порядку №679 виплату заборгованості особам, які мають право на такі виплати, здійснюють безпосередньо заклади чи установи відповідно до помісячних обсягів асигнувань.

Відповідно до пункту 2 Порядку №341/651/619/769 право на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням мають педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості і. селищах міського типу і перелік посад яких затверджено Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" № 963 від 14.06.2000 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 3.2 Порядку №341/651/619/769 розмір надання пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами пільговиків не повинен перевищувати величини визначеного відповідно до підпункту 6.5.1 п.6.5 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Ця норма діяла до визнання її неконституційною - до 07.07.2007.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку №341/651/619/769 норми для забезпечення твердим паливом для опалення житла осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі. Місцеві органи влади мають право встановлювати збільшені норми на придбання твердого палива за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим від 20.03.2007 року „Про затвердження норм забезпечення твердим, рідким пічним побутовим паливом та зрідженим газом пільгових категорій громадян в 2007 році", норма забезпечення твердим паливом для пільгової категорії громадян на одне домоволодіння становила 1 тонну на рік, вартістю 600 гривень.

Відповідно до постанови Ради Міністрів АР Крим № 165 від 01.04.2008 року «Про затвердження норм забезпечення твердим, рідким пічним побутовим паливом та зрідженим газом пільгових категорій громадян в 2008 році», норма забезпечення твердим паливом для пільгової категорії громадян на одне домоволодіння становила 1 тону на рік, вартістю 658,00грн.

Судова колегія дійшла вірного висновку, що визначені в законодавстві пільги не мають грошового еквіваленту, крім компенсації за тверде паливо, таким чином позивач в 2005-2007 роках мав право на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

суд першої інстанції встановив, що позивач звертався до суду з вимогою стягнути компенсацію за освітлення та тверде паливо за період з 01.07.2004 по 31.12.2005 та 2007, 2008, але доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в частині вимог про стягнення витрат по оплаті за тверде паливо та освітлення за період з 01.07.2004 по 31.12.2005 позивач не надав.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на користь позивача витрат на придбання твердого палива за 2007 рік в сумі 600,00 грн. та за 2008 рік в сумі 658 грн.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.13 у справі №112/2164/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.13 у справі №112/2164/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна