Постанова № 37324570, 03.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2014 року 10:16 № 826/18628/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Неопол»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В

Приватне підприємство «Неопол» (надалі - Підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2013р. № 0006242201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обґрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «АС ТЕХНІКА» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «АС ТЕХНІКА» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, товари позивачем фактично у ТОВ «АС ТЕХНІКА» не придбавалися, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до ст. 198 Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Неопол» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АС ТЕХНІКА» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт від 15.10.2013р. № 1332/26-59-2201/25635900.

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, та, як наслідок, заниження позивачем податку на додану вартість на суму 233 000 грн. 80 коп.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 року № 0006242201, відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 239 501 грн. 00 коп., з яких 233 000 грн. 00 коп. за основним платежем та 6 501 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства базується на твердження щодо безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «АС ТЕХНІКА», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

Вважаючи твердження податкового органу необґрунтованими, представник позивача посилався документально підтверджені договірні відносини з контрагентом, які полягали в наступному.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АС ТЕХНІКА» укладено Договір поставки від 25 квітня 2011 року, відповідно до якого ТОВ «АС ТЕХНІКА» зобов'язувалось передати у власність Підприємства товар, визначений у накладних, а позивач мав прийняти та оплатити його.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «АС ТЕХНІКА» відповідно до видаткових накладних від 22.06.2011р., від 26.05.2011р., від 30.05.2011р., поставлено позивачу товар, як вказав представник позивача, меблі/комплектуючі.

Відповідно до видаткової накладної від 16.05.2011р. ТОВ «АС ТЕХНІКА» поставив позивачу 44 шт. одягу «плаття» на загальну суму 168 000,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної від 20.06.2011р. ТОВ «АС ТЕХНІКА» поставив позивачу різний одяг в кількості 15 штук на загальну суму 120 000,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної від 29.04.2011р. ТОВ «АС ТЕХНІКА» поставив позивачу 60 шт. одягу «літній костюм» на загальну суму 234 000,00 грн.

На підставі вказаних видаткових накладних на адресу позивача були складені податкові накладні.

Також, в матеріалах справи наявна податкова накладна на суму 156 000,00 грн. від 23.06.2011р., виписана позивачу від ТОВ «АС ТЕХНІКА», на доставку і збір меблів на підставі акту виконаних робіт від 23.06.2011р.

Обгрунтованих документально підтверджених пояснень щодо асортименту меблів позивач не надав.

Представник позивача, пояснюючи господарську вигоду від відносин з ТОВ «АС ТЕХНІКА», зазначив, що придбані товари в подальшому продавалися ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ», ПрАТ «Українська керамічна група» ТОВ «Неопол - Ваші меблі», на підтвердження чого надав відповідні первинні документи (видаткові накладні, договори та ін.).

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що поставлені від ТОВ «АС ТЕХНІКА» меблі згідно з податкової накладної від 23.06.2011р. було в подальшому продано ПрАТ «Українська керамічна група», оскільки документального підтвердження взаємозв'язку товарів немає, а рахунок-фактура на меблі, поставлені позивачем ПрАТ «Українська керамічна група» від 20.05.2011р., тобто, якщо слідувати документам, товар було поставлено раніше, чим він поступив до позивача.

Крім того, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що поставлені від ТОВ «АС ТЕХНІКА» плаття були в подальшому оздоблені камінням, стрічками та іншим декором, після чого продані іншим підприємствам, оскільки плаття купувались 16.05.2011р. і вже в «новому» вигляді продавались того ж дня 16.05.2011р. ПрАТ «ММЦ-СТБ». При цьому, роботи по оздобленню одягу виконувались також 13.05.2011р. на підставі договору позивача з ФОП ОСОБА_3, від 01.04.2011р., тобто задовго до домовленості позивача про поставку цього.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з поставки товарів між позивачем та контрагентом ТОВ «АС ТЕХНІКА» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність господарської діяльності ТОВ «АС ТЕХНІКА» в рамках правового поля, враховуючи встановлені невідповідності в первинній документації позивача, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладених договорів є недостовірні, а документи, які підтверджують такі відомості є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

Постанова складена в повному обсязі 07.02.2014р.