Ухвала суду № 37322523, 25.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мальченко І.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року справа №419/1254/13-ц

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Новоайдарського районного суду Луганської області від 10 вересня 2013 року у справі № 419/1254/13-ц за скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до відділу Державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новоайдарського Районного управління юстиції Луганської області Зражаєва С.С. про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2013 року позивач звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області Зражаєва С.С. та просив зупинити стягнення на заробітну плату з моменту прийняття скарги та розгляду по суті, зобов'язати виконавця надіслати належним чином постанову для подальшого оскарження відповідно до Закону (а.с. 1).

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 10 вересня 2013 року повернуто фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 його скаргу на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новоайдарського Районного управління юстиції Луганської області Зражаєва С.С. (а.с. -11).

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу повернути до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі (а.с. 14).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що справи щодо оскаржень дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевими судами загальної юрисдикції як адміністративними судами або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 10 вересня 2013 року повернуто Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 його скаргу на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новоайдарського Районного управління юстиції Луганської області Зражаєва С.С. (а.с. -11).

Ухвала мотивована тим, що виконавчий лист було видано Луганським окружним адміністративним судом, а тому відсутні підстави для відкриття провадження за даною скаргою саме Новоайдарським районним судом Луганської області.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Виходячи з постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник, а також їх представники за законом чи договором.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення скарги заявнику, оскільки виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавче провадження та проведені виконавчі дії, які є предметом оскарження з боку боржника у виконавчому провадженні, було видано Луганським окружним адміністративним судом, тому позивач має право звернутися з адміністративним позовом до Луганського окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Новоайдарського районного суду Луганської області від 10 вересня 2013 року у справі № 419/1254/13-ц - залишити без задоволення.

Ухвалу Новоайдарського районного суду Луганської області від 10 вересня 2013 року у справі № 419/1254/13-ц - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв