Ухвала суду № 37321752, 19.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 686/3990/2013

Головуючий у 1-й інстанції: Палінчак О.М.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Білої Л.М. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради, управління комунального майна Хмельницької міської ради, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення "Про затвердження об'єктів міської комунальної власності, що підлягають приватизації" , -

В С Т А Н О В И В :

31.03.2010 року позивач - приватний підприємець ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Хмельницької міської ради, управління комунального майна Хмельницької міської ради, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення чергової двадцять другої сесії Хмельницької міської ради №20 від 17 грудня 2008 року „Про затвердження об'єктів міської комунальної власності, що підлягають приватизації".

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.12.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

11.02.2014 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від Управління комунального майна Хмельницької міської ради надійшла заява із запереченнями на апеляційну скаргу.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмого провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету № 360 від 25.05.2000 року позивачу надано в оренду частину приміщення підвалу по АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27.06.2000 року № 462-А дозволено приватному підприємцю ОСОБА_2 влаштувати вихід з підвальної частини будинку по АДРЕСА_1 в орендованому приміщенні.

01.11.2000 року між міським комунальним підприємством по триманню не житлових приміщень комунальної власності та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди приміщення, а саме не житлового приміщення по АДРЕСА_1 строком на 5 років.

14.12.2000 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради рішенням № 1046 внесено зміни до рішення виконкому № 260 від 25 травня 2000 року, яким дозволено міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності передати в оренду строком на пять років приватному підприємцю ОСОБА_2 підвальне приміщення площею 204.9 кв.м. під бар, приміщення на першому поверсі площею 70 кв.м. під кафетерій, приміщення на другому поверсі площею 10 кв.м. під офіс та зазначено, що слід врахувати витрати в сумі 10 226.39 приватного підприємця ОСОБА_2 на проведення капітального ремонту каналізаційної системи в рахунок орендної плати.

Також, виконавчим комітетом Хмельницької міської ради прийнято рішення від 14.12.2000 року № 1107 "Про надання дозволу на розміщення об'єкту торгівлі", відповідно до якого позивачу дозволено розмістити об'єкт торгівлі бар "Золотий фазан" в орендованому приміщенні за адресою АДРЕСА_1.

14.02.2007 року між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради та позивачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, а саме частини не житлового приміщення загальною площею 307.4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договір було укладено строком з 14 лютого 2007 року по 14 січня 2008 року.

17.12.2008 року рішенням чергової 22 сесії Хмельницької міської ради №20 „Про затвердження переліків обєктів міської комунальної власності, що підлягають приватизації затверджено перелік обєктів міської комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом (додаток №2) куди включено не житлове приміщення загальною площею 292.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На думку позивача вищевказане рішення Хмельницької міської ради порушує його права, зокрема, позивач вважає, що внаслідок поліпшення приміщення, ним було створено нову річ, що перебуває у його власності та включення його до об'єктів, що підлягають приватизації є протиправним.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 5.6 договору оренди між міським комунальним підприємством по триманню не житлових приміщень комунальної власності та приватним підприємцем ОСОБА_2 від 01.11.2000 року було передбачено, що орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.

Відповідно до п.10.4 договору оренди від 14.02.2007 року передбачено, що у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснене орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення є власністю територіальної громади міста. Питання компенсації балансоутримувачем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

В подальшому договір оренди було розірвано.

Встановлено, що поліпшення, які було зроблено позивачем не можливо відокремити від орендованого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача, які не порушують умови договору оренди, що був укладений з позивачем.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що сама лише обставина збільшення вартості орендованого майна не є достатньою підставою для висновку про створення нової речі.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які обґрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Біла Л.М.

Сушко О.О.