Ухвала суду № 37320504, 04.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 року м. Київ К/9991/48697/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Борисенко І.В.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року

у справі № 2-а-2244/09/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопласт»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні,

Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області

про відшкодування податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопласт» (позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області (відповідач-2) задоволено. Відшкодовано з Державного бюджету України на користь ТОВ «Технопласт» 824,33 грн. податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Технопласт» 3,40 грн. витрат із сплати судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем-1 проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Технопласт» з питання обґрунтованості заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2005 року, за результатами якої складено акт № 1926/23-7/32125782 від 13 червня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004832301/0 від 15 червня 2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 824,33 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 29 серпня 2006 року у справі № 9/255-АП-06, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2009 року, податкове повідомлення-рішення № 0004832301/0 від 15 червня 2006 року визнано нечинним.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент набрання законної сили постановою Господарського суду Херсонської області від 29 серпня 2006 року у справі № 9/255-АП-06) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, оскільки відповідачем-1, незважаючи на визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004832301/0 від 15 червня 2006 року в судовому порядку, не подано органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню ТОВ «Технопласт» з бюджету, позивач правомірно скористався своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Борисенко І.В.

Карась О.В.