Ухвала суду № 37318435, 23.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2014 рокусправа № 804/1083/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Шелепова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 804/1083/13-а за позовом Товарства з обмеженою відповідальністю "Аукро Україна" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом " до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та з висновками відповідача, що плата за використання бази даних є роялті, а тому на таку плату не можуть розповсюджуватись відповідні правила оподаткування, щодо ставки оподаткування роялті то позивачем було сплачено таки ставки з урахуванням норм чинного законодавства та ст.. 3 ПК України.

постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду було подано апеляційну скаргу в якій з посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали просили її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, у її задоволенні просили відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «АУКРО УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р., іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012р. за результатами якої 30.07.2012 складено акт №975/221/36295991.

Перевіркою було встановлено, зокрема, порушення п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.103.9 ст.103, ст.127, п.п.160.2 та 160.7 ст.160 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 119 725,24 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли оскільки винагорода сплачена позивачем відповідно до зовнішньоекономічних контрактів Pr-AU/1110-01 від 11.11.2010 р. та Pr-AU/1110-02 від 22.10.2010 р. за невиключне право інтелектуальної власності на використання бази даних «Карточки моделей проекту Товары@Mail.ru» є роялті і відповідно є об'єктом податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України, а також позивачем в порушення п.103.9 ст.103, ст.127, п.п.160.2 та 160.7 ст.160 ПК України, не оподаткував за ставкою 15% сплачене роялті за угодою з Tradus Allegro AG» (резидент Швейцарії) оскільки не надано свідоцтва про реєстрацію торгової марки, яка б підтверджувала що вказаний резидент є фактичним отримувачем роялті.

15.08.2012 р. відповідачем прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000992200.

Судом першої інстанції встановлено, що зовнішньоекономічних контрактів Pr-AU/1110-01 від 11.11.2010 р. та Pr-AU/1110-02 від 22.10.2010 р. за невиключне право інтелектуальної власності на використання бази даних «Карточки моделей проекту Товары@Mail.ru»

Позивачем на виконання умов зовнішньоекономічних контрактів №Pr-AU/1110-01 від 11.11.2010 р. та Pr-AU/1110-02 від 22.10.2010 р. укладених з ТОВ «Молоток.Ру» (резидент Російської Федерації) за невиключне право інтелектуальної власності на використання бази даних «Карточки моделей проекту Товары@Mail.ru» на суми винагороди за договорами не нараховувало податок на доходи нерезидента, а обкладало зазначені суми ПДВ.

Вичерпний перелік об'єктів авторського та суміжного права, плата за які визнається роялті наведено в пп.14.1.225. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України.

Перелік авторських прав, плата за використання яких визнається роялті, наведено в ч.3 ст.12 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації від 08.02.1995 р. «Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків» та в якому відсутній такий об'єкт як «бази даних».

Відповідно до абз.«й» ч.2 п.160.1. ст.160 Податкового кодексу України доходи нерезидентів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента в цілях оподаткування не є доходами нерезидента з джерелом їх походження з України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо неправомірного нарахування відповідачем податку на доходи нерезидента.

Також було встановлено, що між ТОВ «АУКРО УКРАЇНА» і Tradus Allegro AG укладено угоду б/н від 04.05.2011 р. щодо використання авторського права на наукову роботу або подібні права інтелектуальної власності на: програмне забезпечення АІР Software (в тому числі складових веб-сайтів aukro.ua); використання зареєстрованого URL вебсайтів aukro.ua; дизайну веб-сайту aukro.ua.

Відповідач вважає, що позивач мав оподатковувати за ставкою 15% роялті за вказаною угодою оскільки не надано було свідоцтва про реєстрацію торгової марки, яка б підтверджувала що вказаний резидент є фактичним отримувачем роялті.

Відповідно до п.3 ст.12 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою «Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал», яка ратифікована Україною 10.01.2002 р., та набрала чинності для України 26.02.2002 р. - роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті, та якщо роялті є виплатами в межах значення підпункту b) пункту 5 цієї статті.

У пп.b) п.5 ст.12 зазначеної Конвенції вказано: термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права на використання будь-якого авторського права на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію (ноу-хау) щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.

Позивачем були надані відповідні довідки, що підтверджують що нерезидент Tradus Allegro AG є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України - в даному випадку Швейцарії, одержувач роялті є фактичним її власником прав на інтелектуальну власність на програмне забезпечення та фактичним отримувачем плати за угодою, що підтверджується укладеною угоду б/н від 04.05.2011 р. Таким чином, угода визначає Tradus Allegro AG як фактичного одержувача платежів, які відповідно ст.12 Конвенції є роялті.

Пунктом 13.2 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України закріплено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Положеннями Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою «Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал» встановлено, що роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі.

Оскільки Конвенція і Податковий кодекс України передбачають різні ставки податку на доходи нерезидента з джерелом його походження в Україні (0 % і 15 % відповідно), згідно із ст.3 Податкового кодексу України, застосуванню у даному випадку підлягають положення міжнародного договору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачем правомірно застосовано положення п.3 ст.12 Конвенції і не нараховував податок на роялті, які виплачувалися на користь резидента Швейцарії Tradus Allegro AG, а свідоцтв про реєстрацію торгової марки не можу підтверджувати фактичного отримувача роялті чи право власності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а відтак, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 804/1083/13-а за позовом Товарства з обмеженою відповідальністю "Аукро Україна" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник