Ухвала суду № 37318406, 23.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2014 рокусправа № 811/1524/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:Шелепова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Світловодської об`єднаної державної податкової інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі №811/1524/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" до Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2013 року №0000361500 та №0000371500.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з висновками відповідача за результатами перевірки, щодо нереальності проведених господарських операцій між Товариством та його контрагентом та як слідство заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки придбання товару підтверджується первинними документами.

Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013р. позов було задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що позивач по взаємовідносинам з контрагентом мав в наявності всі первинні документи. Згідно з отриманими первинними документами позивач мав законні підстави для формування витрат та включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій вказує на відсутність факту передачі товарів (робіт, послуг), відсутністю можливості контрагентами здійснювати господарську діяльність тощо та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем 08.04.2013р. було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „Сі Гейт" за квітень-травень 2012р. їх реальності та відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 09.04.2013р. №218/2200/33455200.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на прибуток за півріччя 2012р. у розмірі 16292 грн., ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 15516 грн., в т.ч. за квітень 2012р. - 9516 грн., за травень 2012р. - 6000грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на акт перевірки іншої ДПІ контрагента - ТОВ «СІ ГРЕЙ» який ґрунтується на встановлених фактів, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій по ланцюгу постачання між контрагентом позивача та іншими суб'єктами господарювання.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.04.2013 №0000371500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 24438 грн., у т.ч. за основним платежем - 16292 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 8146 грн.; №0000361500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23274 грн., у т.ч. за основним платежем - 15516 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7758 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем укладено з ТОВ „Сі Гейт" договори поставки смоли епоксидної та затверджував МТГФА від 16.04.2012р. та від 04.05.2012р..

Факти отримання позивачем від ТОВ „Сі Гейт" товару підтверджується наступними документами: накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, виписками по рахункам.

Вказаний товар було використано у господарській діяльності позивача шляхом вироблення продукції та її реалізації.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для врахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентам зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договорів підтверджено матеріалами справи.

Отже, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача із цим контрагентами, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об`єднаної державної податкової інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі №811/1524/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" до Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник