Постанова № 37318045, 21.10.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р.

справа № 2а-3219/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Коршунові Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у м. Жовті Води

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у справі №2а-3219/08 за позовом Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у м.Жовті Води до Державної організації «П»ятихатський районний військовий комісаріат», Дніпропетровського обласного військового комісаріату про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Жовтоводська об’єднана державна податкова інспекція у м. Жовті Води звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача суму податкової заборгованості по податку з власників транспортних засобів в розмірі –4 143 грн.98 коп., суму податкової заборгованості по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 321,37 грн. В обґрунтування зазначених вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», самостійно не сплатив до бюджету у встановлені строки суму узгоджених податкових зобов’язань. Станом на 21.03.2008 року загальна сума податкового боргу відповідача перед бюджетом складає 4465,35 грн., яку боржник зобов’язаний був сплатити у відповідності до діючого законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Жовтоводська об’єднана державна податкова інспекція у м. Жовті Води подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила постанову суду скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державна організація «П»ятихатський районний військовий комісаріат»засноване на державній формі власності та знаходиться на обліку як платник податків і зборів у відділені Жовтоводської ОДПІ у П»ятихатському районі.

Станом на 21.03.2008 року податковий борг відповідача до бюджету, який виник в результаті несплати узгоджених податкових зобов’язань з урахуванням штрафних санкцій та пені складає –4465грн.35коп. Підставами виникнення податкового боргу є розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів №3688 від 19.02.2002р., розрахунку податку з власників транспортних засобів інших самохідних машин і механізмів на 2003р. №5479 від 28.02.2003р., розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів №3688 від 19.02.2002р., розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №15328 від 15.03.2004р., розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №8228 від 10.03.2005р., податкового розрахунку земельного податку №4793 від 22.06.2007р. та податкових повідомлень-рішень форми «Р»№0004411540/0 від 26.06.2007р., №0004401540/0 від 26.06.2007р., якими позивачу визначено суми податкових зобов’язань та штрафні (фінансові) санкції.

Факт наявності податкового боргу, який полягає у самостійно узгоджених податкових зобов’язань та визначених податкових зобов’язань податковим органом, у вказаній сумі, не заперечувався представником відповідача у судовому засіданні.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відповідно до положень ст.14 Закону України "Про Збройні Сили України" звільнений від сплати усіх видів податків.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 14 Закону України "Про збройні сили України", земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Проте, Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251 із змінами та доповненнями визначено принцип побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників податків. Частинами першою і третьою ст. 1 Закону передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть установлюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Отже, лише законами про оподаткування можуть встановлюватися пільги щодо оподаткування, у зв’язку з чим застосування Закону України «Про збройні сили України»до спірних правовідносин є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин" № 1963-Х11 від 11.12.1991 року платниками податку з власників транспортних засобів є, зокрема, підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об’єктами оподаткування. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, визначено в ст. 4 цього Закону. Будь-яких пільг щодо сплати цього податку військовим частинам не надано.

Таким чином, названою нормою матеріального права визначено коло осіб, які є платниками податку з власників транспортних засобів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання представника відповідача про те, що П»ятихатський райвіськомат не є юридичною особою, у зв’язку з чим не може бути платником такого податку з огляду на вимоги ст..1 вказаного Закону.

Так, відповідно до п.7 «Положення про військові комісаріати», затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001р. №1235, військові комісаріати є юридичними особами, мають рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Отже, наведена норма права спростовує доводи відповідача про те, що П»ятихатьский райвіськомат не має статусу юридичної особи. Сам факт наявності довідки про реєстрацію відповідача в Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України 11 листопада 1997 року без права юридичної особи, не може змінити вимоги законодавства, яким встановлено те, що військові комісаріати є юридичними особами.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин", п.7 «Положення про військові комісаріати», затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001р. №1235, П»ятихатьский райвіськомат є платником податку з власників транспортних засобів.

Крім цього, відповідно до ст.12 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Як встановлено судом та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, П»ятихатьским райвіськоматом, відповідно до укладеної угоди про користування приміщенням, передано в користування ДРУ ЗАТ «Приватбанк»приміщення для розміщення банкомату. Виходячи з цього, враховуючи приписи ст..12 Закону України «Про плату за землю»П»ятихатський районний військовий комісаріат є платником податку на землю, який нараховано на площу земельної ділянки, на якій розташовано банкомат.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що пріоритетне застосування у спірних правовідносинах мають Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин" та Закон України "Про плату за землю", а не Закон України «Про Збройні Сили України, з огляду на те, що на час виникнення спірних правовідносин змін до законів про оподаткування щодо пільг зі сплати податків військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами, організаціями Збройних Сил України, не внесено.

Отже, враховуючи той факт, що представником відповідача не заперечувалась наявність податкового боргу, та приймаючи до уваги повноваження, які надані позивачу п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», колегія суддів вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції прийнято постанову з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і вказані обставини є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у м. Жовті Води - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у справі №2а-3219/08 –скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у м.Жовті Води –задовольнити.

Стягнути з Державної організації «П»ятихатський районний військовий комісаріат»на користь держави (р/р 33211807700262 отримувач місцевий бюджет, банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код казначейства 23929862) суму податкової заборгованості по податку з власників транспортних засобів у розмірі –4143,98грн.

Стягнути з Державної організації «П»ятихатський районний військовий комісаріат»на користь держави (р/р 33218811700262 отримувач місцевий бюджет, банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код казначейства 23929862) суму податкової заборгованості по земельному податку з юридичних осіб у розмірі –321,37грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, передбачені ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 26.10.2010р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко