Ухвала суду № 37318007, 25.10.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2010 р.

справа № 2а-2238/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у справі №2а-2238/10/08070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропромснаб»до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень –рішень, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електропромснаб»звернулося до суду з позовом в якому просило скасувати податкові повідомлення рішення: від 30.01.2010 року №0000162305/0/1518, від 03.03.2010 року № 0000162305/1/3594 про донарахування податкових зобов’язань за платежем податок на прибуток на загальну суму 69 666,50грн., з яких 46444,00грн. за основним платежем та 23222,50грн. –штрафні (фінансові) санкції; від 30.01.2010 року № 0000172305/0/1530, від 03.03.2010 року № 0000172305/1/3595 про визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 55734,00грн., з яких 37 156,00грн. за основним платежем та 18578,00грн. –штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали безпідставні висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Такі висновки податкового органу ґрунтувалися на тому, що податковий кредит та валові витрати підприємства сформовані по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехенергострой»державна реєстрація якого, як і свідоцтво платника податків та первинні бухгалтерські документи, визнанні нечинними за рішенням суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне з’ясування судом обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що судом не враховано наявність судового рішення, яке набрало законної сили та яким визнано нечинним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Промтехенергострой»з моменту реєстрації, визнано нечинним свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Промтехенергострой» з моменту реєстрації підприємства платником ПДВ, визнано нечинними всі первинні бухгалтерські та фінансові документи з реквізитами ТОВ «Промтехенергострой»з моменту реєстрації підприємства.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ «Електропромснаб»з питань дотримання Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість»при здійснені фінансово-господарських операцій з ТОВ «Промтехенергострой»за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року складено акт №3/23-509/32756036 від 19.01.2010 року.

В зазначеному акті ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя зроблено висновок про порушення ТОВ «Електропромснаб»вимог п.п.5.2.1 п. 5.2, абзацу 4 п.п.5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму у 46444,00 грн.; п.1.7 ст. 1, п.п. 7.2.4, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4., пп.7.7.1., п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 37156,00грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит та валові витрати підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехенергострой», відносно якого Кам»янсько-Дніпровським районним судом ухвалено рішення від 17.10.2007р., яким: визнано нечинним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Промтехенергострой»з моменту реєстрації, визнано нечинним свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Промтехенергострой»з моменту реєстрації підприємства платником ПДВ, визнано нечинними всі первинні бухгалтерські та фінансові документи з реквізитами ТОВ «Промтехенергострой»з моменту реєстрації підприємства.

За результати проведеної перевірки та на підставі складеного акту, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.01.2010 року №0000162305/0/1518 про донарахування податкових зобов’язань за платежем податок на прибуток на загальну суму 69 666,50грн., з яких 46444,00грн. за основним платежем та 23222,50грн. –штрафні (фінансові) санкції; від 30.01.2010 року № 0000172305/0/1530 про визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 55734,00грн., з яких 37 156,00грн. за основним платежем та 18578,00грн. –штрафні (фінансові) санкції.

За наслідком адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень скарги ТОВ «Електропромснаб»залишені без задоволення та податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.03.2010 року № 0000162305/1/3594 і від 03.03.2010 року № 0000172305/1/3595.

Правомірність та обґрунтованість оскаржених рішень відповідача про визначення податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДПІ про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехенергострой»є неправомірними, оскільки не узгоджуються з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» щодо підстав віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині віднесення витрат до складу валових витрат підприємства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп..5.2.1 п.5.2. ст..5 Закону №334/94-ВР, до складу валових витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено, що до складу валових витрат підприємства відносяться будь-які витрати, які використовуються платником податку у власній господарській діяльності, з урахуванням обмежень, установлених п.5.3-5.7 ст.5 Закону №334/94-ВР.

Закон України "Про податок на додану вартість" також визначено випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Так, відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

В акті перевірки, який став підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, не зазначено тих підстав, які відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України "Про податок на додану вартість" унеможливлюють віднесення позивачем витрат до складу валових витрат підприємства та віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту.

Навпаки, як вбачається з Акту перевірки, в ньому відображені первинні облікові документи, які відповідають вимогам ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підставі яких позивачем сформовано валові витрати підприємства та податковий кредит.

Як зазначено вище, позиція податкового органу полягає в тому, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит та валові витрати підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехенергострой»державна реєстрація якого та первинні бухгалтерські і фінансові документи, за рішенням суду, визнанні нечинними.

Між тим, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на час здійснення господарських операцій та станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, ТОВ «Промтехенергострой»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-підприємців, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Реєстрація ТОВ «Промтехенергострой», як платника податку на додану вартість, анульована 09.12.2008р., що підтверджується Актом №118, який затверджено 09.12.2008р. начальником ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя. Тобто, на час здійснення спірних господарських операцій з позивачем у 2007 році, ТОВ «Промтехенергострой»було зареєстровано як платник податку на додану вартість, а відтак могло видавати податкові накладні, на підставі яких, сплачені суми ПДВ, було віднесено позивачем до податкового кредиту.

Крім цього, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, який заперечував реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промтехенергострой», з огляду на рішення Кам»янсько-Дніпровським районним судом ухвалено рішення від 17.10.2007р., такого факту не доведено, а надані докази свідчать саме про реальність господарських операцій, які підтверджено відповідними первинними обліковими документи, що знайшли своє відображення в акті перевірки та відносно яких, податковим органом не висловлювалось жодних зауважень.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у справі №2а-2238/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 28.10.2010р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк