Ухвала суду № 37317155, 25.02.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/106/14 Головуючий по 1 інстанціїКатегорія: ст. 121 ч.2, 75,76,69 КК України Дьяченко Д. О. Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Неділька М.І., Торопенко М.В.

секретаря Єгоровій С.А.

з участю прокурора Ємельянової О.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Федоренка В.А. на вирок Тальнівського районного суду від 16 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та житель АДРЕСА_1, інвалід 3 групи, раніше не

судимий,

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України і йому із застосуванням ст..69 КК України призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 3 роки та зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися на реєстрацію.

Цивільного позову немає.

Стягнуто з ОСОБА_3 процесуальні витрати в сумі 489 гривень 44 коп. на користь держави за проведення експертиз.

Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 03.05.2013 року близько 02 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у житловому будинку АДРЕСА_2, під час спільного розпиття спиртних напоїв з господарем домоволодіння ОСОБА_5, між ними виникла сварка, яка переросла в обопільну бійку в ході якої ОСОБА_3 маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс чисельні удари металевим совком по голові потерпілому, тулубу і руках, після чого наніс декілька ударів ногами по тулубу, заподіявши ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, які потягли його смерть.

На вирок суду прокурор, що приймав участь у розгляді справи, подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого внаслідок його м'якості. Прокурор просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ст. 121 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі. В решті вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку своєї апеляції, пояснення потерпілого, який просив вирок суду залишити без змін, оскільки вони є родичами, пояснення обвинуваченого та його захисника про залишення апеляції прокурора без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 121 ч.2 КК України ніким із учасників процесу не оспорюється, тому колегія суддів погоджується з такою кваліфікацією, так як не може обтяжити положення обвинуваченого.

Обставини справи та доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 також ніким із учасників процесу не оспорюється, тому суд їх не перевіряє, оскільки ці обставини вважаються доведеними.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із висновками суду про призначенні покарання та можливість застосування до обвинуваченого положень ст.ст. 75,76 КК України, оскільки місцевий суд в порушення вимог ч.3 ст 415 КПК України не виконав вказівки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі апеляційного суду від 10 жовтня 2013 року.

Скасовуючи вирок місцевого суду та призначаючи новий судовий розгляд в суді І інстанції, колегія суддів вказала : «Якщо при новому розгляді справи буде доведений обсяг обвинувачення, який вказаний у вироку суду від 07.08.2013 року, то колегія суддів вважає, що суд І інстанції при призначені покарання належним чином не врахував, що злочин, передбачений ст. 121 ч.2 КК України, вчинений ОСОБА_3 є тяжким, вчинений ним у стані алкогольного сп'яніння та потягнув за собою смерть людини. При таких обставинах призначене ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України є невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок його м'якості.

Суд, при новому розгляді справи, не звернув уваги на вказівки суду апеляційної інстанції і знову застосував до ОСОБА_3 положення ст. ст. 75,76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів вважає, що обвинувачення ОСОБА_3 доведене в повному обсязі, вина його встановлена і ніким не оспорюється, тому застосування до нього положень ст. ст. 75,76 КК України є неприпустимим.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з постановленням нового вироку, яким необхідно скасувати застосування вимог ст. ст. 75,76 КК України, призначити покарання для реального відбування покарання ОСОБА_3

Враховуючи пом'якшуючі обставини покарання та стан здоров'я ОСОБА_3 колегія суддів погоджується з висновком суду про застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України і з цих підстав відмовляє прокурору в його апеляційних вимогах про скасування застосування вимог ст. 69 КК України та посилення обвинуваченому покарання, тобто в решті вирок суду залишити без змін.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 обрати тримання під вартою.

Виконання вироку в частині тримання під вартою та строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

В строк відбування покарання зарахувати строк тримання ОСОБА_3 під вартою в період з 03.05.2013 року по 07.08.2013 року. В решті вирок суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -

з а с у д и л а :

Апеляцію прокурора задоволити частково.

Вирок Тальнівського районного суду від 16 грудня 2013 року в частині призначеного покарання відносно ОСОБА_3 скасувати.

Постановити новий вирок.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України і із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Застосування ст. ст. 75,76 КК України виключити.

В решті вирок суду залишити без змін.

Міру запобіжного заходу обрати тримання під вартою.

Виконання вироку в частині тримання під вартою та строку відбування покарання рахувати з моменту виконання вироку та поміщення засудженого в установу.

В строк відбування покарання зарахувати строк перебування ОСОБА_3 під вартою в період з 03.05.2013 року по 07.08.2013 року.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення його апеляційним судом, але може бути оскаржений в касаційному порядку на протязі 3 місяців.

Головуючий

Судді