Постанова № 37316085, 24.02.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

24.02.2014

справа № 2-а/489/99/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

при секретарі Коденко К.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

відповідача Солонар М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу ДАЇ ММУ УМВС України в Миколаївській області, старшого інспектора ДПС роти ДПС ДАІ ММУ УМВС України в Миколаївської області Солонар Максима Сергійовича про визнання протиправною і скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття адміністративного правопорушення

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправною і скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття адміністративного правопорушення.

Позивач вказав, що 18.01.2014 посадовою особою відповідача відносно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП), а саме порушення пункту 16.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки ПДР не порушував.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач Солонар М.С. проти позову заперечував, посилаючись на правомірність винесеної постанови.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

18.01.2014 старшим інспектором ДПС роти ДПС ДАІ ММУ УМВС України в Миколаївської області Солонар М.С. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що 18.01.2014 о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_1, керуючи в м.Миколаєві автомобілем «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, виїзжаючи з тролейбусного розвороту не зупинився перед краєм перехрещення проїзних частин з вул. Херсонське шосе і повернув праворуч на забороняючий сигнал світлофора чим порушив пункт пункт 16.3 ПДР.

Адміністративні матеріали розглянуто інспектором у присутності позивача та винесено постанову серії ПС1 № 416784 від 18.01.2014, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статі 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510,00 грн.

З оскаржуваною постановою та протоколом позивач ознайомлений, що підтверджується його підписом на них, та зауваженнями про не порушення ПДР, викладеними у протоколі.

Згідно статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які матеріали і фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У відповідності до статті 280 наведеного Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно із статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Пунктом 16.3 ПДР передбачено, що у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

У судовому засіданні позивач вказував на те, що аварійної обстановки не створив, надав перевагу пішоходу і лише після цього виїхав на перехрестя. Світлофор, який знаходився навпроти на іншій частині проїзної частини відношення до нього не мав, а тому його сигналами він не керувався.

Із відеофіксації правопорушення вбачається, що позивач виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора.

Таким чином, оцінюючи наявні в справі докази в сукупності суд приходить до висновку про порушення позивачем ПДР, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Доводи позивача про те, що сигнали спірного світлофора поширюються лише на тролейбуси суд до уваги не приймає через їх безпідставність та невідповідність ПДР.

Водночас, враховуючи малозначність даного правопорушення, не створення позивачем аварійної ситуації на проїзній частині, суд вважає за можливе на підставі статті 22 КУпАП звільнити позивача від відповідальності, обмеживши останнього усним зауваженням.

Керуючись статтями 9 - 11, 71, 158 - 163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення на підставі статті 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмеживши його усним зауваженням.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Повний текст постанови

підписано 25.02.2014.