Рішення № 37315092, 25.02.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 1805/4293/2012

Провадження № 2/591/2/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Грищенко О.В., секретаря Біріної Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовами:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: відділ ДВС СМУЮ, служба у справах дітей Сумської міської ради про стягнення боргу, виділ частки, звернення стягнення на майно, встановлення порядку користування квартирою, звільнення майна з-під арешту,

зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними,

ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсною доповнення до розписки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі за первісним позовом, остаточно уточнивши свої вимоги мотивують їх тим, що згідно з вироком у кримінальній справі від 21.02.2011 року ОСОБА_6 була засуджена за вчинення шахрайських дій, і позивачі є потерпілими у цій справі. Вироком суду встановлено, що потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_1 завдана злочином матеріальна шкода внаслідок шахрайських дій засудженої на суму 18 000 доларів США. Наявність цього боргу ОСОБА_6 підтвердила, написавши 21.02.2011 року розписку, в якій вказала про намір розрахуватися з кредиторами шляхом продажу квартири за адресою АДРЕСА_1. 28.02.2011 р. позивачі передали ОСОБА_6 в борг ще 6 000 доларів США, про що вона написала розписку, а потім в цей же день - ще 5000 доларів США. Згідно з розпискою від 05.03.2011 р. позивачі передали ОСОБА_6 гроші в сумі 14 000 доларів США. 18.04.2011 р. знов на прохання ОСОБА_6 передали їй в борг, згідно з розпискою, ще 5 000 доларів США. Крім того, передали їй в борг за декілька разів ще 2000 доларів США. Таким чином, загальна сума боргу складає 50 000 доларів США. Розпискою від 10.05.2011 року ОСОБА_6 підтвердила, що отримала від ОСОБА_2, гроші в сумі 50 000 доларів США за продаж їй квартири по АДРЕСА_1. Батьки ОСОБА_6 - відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, згідно з розпискою від 24.09.2011 року взяли на себе зобов'язання з погашення боргу доньки ОСОБА_6 по кримінальній справі від 21.02.2011 р. № 1.311-2011 в сумі 50 000 доларів США в строк до 01.11.2011 року. У разі непогашення боргу зобов'язалися в трьох-денний строк укласти з ОСОБА_1 угоду купівлі-продажу належної їм квартири по АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_5 видав своїй матері ОСОБА_3 довіреність на право розпорядження своїм майном. В свою чергу ОСОБА_3 видала позивачам розписку, якою гарантувала переоформлення на позивачів і частки квартири, належної сину - ОСОБА_5 Оскільки борг позивачам не повернутий, вони просять звернути стягнення на майно відповідачів. Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, і частки кожного співвласника не виділені. Крім того, наявні накладені на цю квартиру арешт та заборона відчуження. Оскільки арешт та заборона відчуження накладалася на майно, яке належить ОСОБА_6 та ОСОБА_3, позивачі просили виділити частки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - по ? частці за кожним та звільнити частки ОСОБА_4, ОСОБА_5 з-під арешту, припинивши право спільної сумісної власності на зазначену квартиру, визнати право власності на ? частку цієї квартири за позивачами. Просили також стягнути на свою користь 400 000 доларів США, і встановивши наявність боргових зобов'язань відповідачів в зазначеній сумі, звернути стягнення на ? частку цієї квартири, вартістю 185 750 грн., зменшити стягнення на цю суму, стягнувши на користь позивачів в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, 214 250 грн. Крім того, просили встановити порядок користування квартирою , виділивши позивачам в користування кімнату площею 18,9 кв. м, залишивши кухню, вбиральню, коридор, вбудовану шафу в загальному користуванні.

Позивачі за зустрічним позовом, уточнивши свої вимоги, просили визнати недійсними правочини: розписки від імені ОСОБА_6 від 20.02.2001 р. та дописки до неї від 21.02.2011 р.; розписок від 21.02.2011 р. про зобов'язання виплатити непогашений борг, розписок від 28.02.2011 р. про отримання грошей, розписки від 18.04.2011 р. про отримання грошей, розписки від 05.03.2011 р. про отримання грошей та заставу квартири, розписки від 10.05.2011 р. про отримання грошей за продаж квартири, а також розписки від 24.09.2011 р. та доповнення до цієї розписки від 27.09.2011 року від імені ОСОБА_5 про погашення боргу та передачі ОСОБА_1 квартири. Свої вимоги мотивують тим, що ці правочини вчинені під впливом психологічного тиску, залякування з боку позивачів, крім того, всі ці розписки про отримання грошових коштів насправді були безгрошовими, від позивачів за цими розписками будь-яких коштів не було отримано. Тобто, всі ці розписки не мали реальних юридичних наслідків, як вчинені під впливом психологічного тиску, повинні бути визнані недійсними в силу закону.

Позивач ОСОБА_5 свої вимоги мотивує тим, що йому взагалі не було нічого відомо про наявність боргових зобов'язань його сестри - ОСОБА_6 перед позивачами, а також про те, що його батьки взяли на себе зобов'язання повернути ці борги, у тому числі, за рахунок належної йому частки квартири АДРЕСА_1. Раніше, тобто 26.09.2011 року він дійсно видав на ім'я своєї матері ОСОБА_3 довіреність на управління належним йому майном, але з метою представництва його інтересів в різних установах, організаціях. Доповнення до розписки, підписане від його імені ОСОБА_3 від 27.09.2011 р., згідно з яким ОСОБА_3 гарантує, що ОСОБА_5 разом із своїми батьками обов'язується взяти на себе погашення боргу своєї сестри ОСОБА_6 по кримінальній справі в сумі 50 000 доларів США до 01.11.2011 року. В разі непогашення боргу зобов'язується в трьох-денний строк передати свою частку квартири передати ОСОБА_1, ним не підписувалися, підпис належить не йому. Крім того, вчинення дій, зазначеній в цій розписці, не було спрямоване на настання реальних наслідків. Тому просив визнати це доповнення до розписки недійсним.

В судовому засіданні позивачі за первісним позовом підтримали позовні вимоги, пояснили, що ОСОБА_6, надаючи їм боргові розписки, весь час обіцяла повернути їм борги, які витікають як з кримінальної справи, так і взяті у них пізніше грошові кошти. Для того, щоб переконати позивачів в правдивості цих обіцянок, батьки ОСОБА_6 надали їм розписку про взяття на себе боргових зобов'язань своєї доньки в сумі 50 000 доларів США, а в іншому разі, зобов'язалися розрахуватися за рахунок належної їм квартири. Всі розписки були написані відповідачами без будь-якого примусу та відповідали їх волі.

Відповідачі позов не визнали, просили задовольнити їх зустрічні позовні вимоги, пояснили, що після розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_6 позивачі весь час здійснювали на них психологічний тиск, погрожуючи, що звернуться до правоохоронних органів з новими заявами про злочин відносно ОСОБА_6, і їй загрожуватиме ще додатковий строк ув'язнення.

Представник позивача ОСОБА_5 підтримав свої позовні вимоги та не заперечував проти задоволення зустрічного позову, а вимоги первісного позову вважав безпідставними.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов задоволенню не підлягає, а позов ОСОБА_5 необхідно задовольнити. При цьому суд виходить з наступного.

Встановлено, що вироком Зарічного районного суду м. Суми від 21.02.2011 року, що набрав законної сили, ОСОБА_6 була засуджена за ст. ст.. 190 ч. 2, 190 ч. 3, 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України до 2 років позбавлення волі, і позивачі є потерпілими у цій справі. Вироком суду встановлено, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 потерпілим завдана матеріальна шкода в сумі 18 000 доларів США. Встановлено також, під час розгляду в суді кримінальної справи, потерпілі заявили суду, що не мають претензій матеріального та морального характеру до підсудної у зв'язку з вирішенням між ними питання про відшкодування шкоди. Позов потерпілих був залишений без розгляду. Ці обставини підтверджуються оглянутими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи.

Як пояснила суду ОСОБА_2, вона дійсно, на прохання ОСОБА_6 та її батьків повідомила суду, який розглядав кримінальну справу, що шкода їй відшкодована, з метою пом'якшення покарання підсудній, оскільки в коридорі суду ОСОБА_6 передала ОСОБА_2 пакет нібито на відшкодування завданої шкоди, але пізніше позивач виявила, що замість грошей в пакеті були папірці із зображенням грошових знаків, а не грошові купюри. ОСОБА_6 та її батьки пообіцяли з ними розрахуватися, про що ОСОБА_6 написала розписку. Того ж дня ОСОБА_6 повідомила, що не знала, що гроші фальшиві, пообіцяла з ними розрахуватися, про що написала розписку від 21.02.2011 р. про визнання боргу в сумі 18 000 доларів США. Ці обставини підтверджуються розписками (а.с.11-12 т. 1) та відповіддю прокуратури м. Суми про проведення перевірки за зверненням ОСОБА_2 та скасування постанови від 02.08.2012 року про відмову в порушені кримінальної справи. (а.с.140 т. 1).

Сама ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила, що суму матеріальної шкоди, встановленої вироком у кримінальній справі відносно неї, вона позивачам не відшкодувала, оскільки сподівалася в подальшому відпрацювати цей борг в Санкт-Петербурзі, де її обіцяла працевлаштувати ОСОБА_1

Згідно з розпискою від 20.02.2011 р. ОСОБА_6 принесла гроші в сумі 18 000 доларів США на погашення боргу по кримінальній справі. Згідно з допискою від імені ОСОБА_6 від 21.02.2011 року, яке міститься нижче в цій же розписці, гроші виявилися фальшивими, але ОСОБА_6 про це не знала.(а.с.11).

З розписки, датованої 21.02.2011 р. вбачається, що ОСОБА_6 зобов'язується виплатити непогашений борг ОСОБА_2, ОСОБА_1 в сумі 18 000 доларів США з відсотками, що складає а 21.02.2011 р. 30 000 доларів США. Гроші отримала під заставу квартири за адресою АДРЕСА_1, з послідуючим оформленням договору купівлі-продажу (а.с. 12).

Відповідно до розписки від 28.02.2011 р. ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_2, за згодою ОСОБА_3, під заставу квартири за адресою АДРЕСА_1 в борг 6 000 доларів США, які зобов'язується повернути до 01.06.2011 р. В цій розписці є підписи ОСОБА_6, ОСОБА_3 (а.с.13 т. 1).

З розписки від 28.02.2011 р. за підписом ОСОБА_6 вбачається, що вона отримала в борг від ОСОБА_2 5000 доларів США. На цьому ж аркуші паперу є розписка ОСОБА_6 від 18.04.2011 р. про отримання нею в борг від ОСОБА_2 5000 доларів США. (а.с.14 т.1).

Згідно з розпискою від 05.03.2011 р. ОСОБА_2 передала в борг ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_9 в борг гроші в сумі 14 000 доларів США, за умови їх повернення до 01.06.2011 р. (а.с.15).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердив, що гроші передавалися в його присутності в квартирі ОСОБА_2 в зазначеній сумі, про що він поставив в розписці свій підпис. Крім нього, при передачі грошей ОСОБА_6 був присутній син ОСОБА_2 - ОСОБА_10 з дружиною, а також матір ОСОБА_6 - ОСОБА_3 Розписку написала Сама ОСОБА_6 без будь-якого примусу.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що був присутній при передачі ОСОБА_6 його матір'ю ОСОБА_2 грошей в сумі 14 000 доларів США, були присутні також його дружина, свідок ОСОБА_9, ОСОБА_3 Повідомив також, що йому відомо про факт, коли замість грошей ОСОБА_6 в суді розрахувалася з ОСОБА_2 папірцями із зображенням грошових купюр, а пізніше вона визнала цей факт. Гроші, які неодноразово його мати ОСОБА_2 передавала в борг ОСОБА_6., належали його сестрі ОСОБА_1, яка працює в Санкт-Петербурзі та висилає гроші матері.

04.09.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 написали розписку про те, що беруть на себе зобов'язання з погашення боргу своєї доньки ОСОБА_6 по кримінальній справі від 21.02.2011 р. № 1.311-2011 в сумі 50 000 доларів США в строк до 01.11.2011 року. У разі непогашення боргу зобов'язалися в трьох-денний строк укласти з ОСОБА_1 угоду купівлі-продажу належної їм квартири по АДРЕСА_1 (а.с.16).

Згідно з доповненням до зазначеної розписки, датованим 27.09.2011 р., на підставі довіреності ВРН № 263922 від імені ОСОБА_5, виданої на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_3 гарантує, що її син ОСОБА_5 разом з своїми батьками зобов'язується взяти на себе погашення боргу своєї сестри ОСОБА_6 по кримінальній справі від 21.02.2011 р. № 1.311-2011 в сумі 50 000 доларів США в строк до 01.11.2011 року. У разі непогашення боргу зобов'язалися в трьох-денний строк передати свою частку квартири по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 Нижче здійснений підпис від імені ОСОБА_5 (а.с.17).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_6 не повернула їй борг, який обіцяла погасити перед винесенням вироку у кримінальній справі відносно неї, в сумі 18 000 доларів США, розрахувавшись перед винесенням вироку сувенірними папірцями із зображенням грошових купюр. Однак, не знаючи про цю обставину, в суді вона, як позивач по кримінальній справі, заявила, що не має претензій до ОСОБА_6 Крім того, сама ОСОБА_6 та її батьки ОСОБА_3. ОСОБА_4 пообіцяли у разі неповернення боргу переоформити на ім'я ОСОБА_1 належну їм квартиру, та взяли на себе зобов'язання щодо погашення боргу своєї доньки ОСОБА_6 Таким чином, нею неодноразово надавалися в борг гроші ОСОБА_6, що підтверджено відповідними розписками, крім суми в 2000 грн., на яку розписки відсутні, та які надавалися ОСОБА_6 дрібними сумами. Ці гроші надавала їй її донька ОСОБА_1, яка працює в Санкт-Петербурзі.

Ці покази підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_1, пояснила також, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 - це їхні сусіди, і вони з матір'ю вони довіряли їм. Вона спочатку не знала, що її матір ОСОБА_2 надавала в борг ОСОБА_6 гроші, які вона передавала з Санкт-Петербургу своїй матері, а потім дізналася, почали вимагати повернення боргу, але боржники лише постійно обіцяли розрахуватися, навіть написали розписку про те, що у разі неповернення боргу, передадуть за договором купівлі-продажу на ім'я ОСОБА_1 свою квартиру, передавши позивачам всі документи на цю квартиру.

Наведені покази свідків, позивачів повністю узгоджуються з іншими доказами, зокрема, письмовими розписками про отримання грошей в борг та борговими зобов'язаннями, матеріалами кримінальної справи, відповіддю прокуратури щодо проведення перевірки за фактом передачі ОСОБА_6 ОСОБА_2, папірців із зображенням грошових знаків в якості розрахунку по борговим зобов'язанням, роздруківкою телефонних дзвінків та СМС-повідомлень на номер мобільного зв'язку ОСОБА_2, з номера ОСОБА_6

Зокрема, як вбачається з роздруківок телефонних дзвінків та СМС-повідомлень з номера НОМЕР_1 (ОСОБА_6) на номер НОМЕР_2 (ОСОБА_2.), з січня 2011 р. по вересень 2011 року, ОСОБА_6 постійно, по декілька разів на день телефонує або направляє СМС-повідомлення, обіцяє зустрітися або передзвонити, або принести гроші. (а.с.214-222).

Як вбачається з Реєстру прав власності не нерухоме майно, квартира по АДРЕСА_1, вона належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 (а.с.19).

Згідно з Єдиним реєстром заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровано обтяження на зазначену квартиру у виді арешту та заборони відчуження. (а.с.40). Ці дані підтверджуються також наданими представником ВДВС СМУЮ копіями матеріалів виконавчого провадження, з яких вбачається, що арешт накладався на все майно боржників за борговими зобов'язаннями ОСОБА_3, ОСОБА_6 (а.с.61-72).

Згідно з довідкою з місця проживання від 06.07.2012 року в цій квартирі зареєстровані сім осіб: ОСОБА_6. та двоє її неповнолітній дітей - ОСОБА_13. ОСОБА_14, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та його син ОСОБА_15 (а.с.96).

Згідно з довіреністю від 20.06.2011 року ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_1 продати за ціну та на умовах, узгоджених заздалегідь між ними, належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_1, зняти ОСОБА_6 з реєстрації за цією адресою. (а.с.26).

Довіреністю від 26.09.2011 р. ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_3 управляти і розпоряджатися всім його майном., вести від його імені справи, бути його представником. (а.с.18).

Таким чином, на підставі наведених доказів, суд дійшов висновку, що позивачі за первісним позовом довели факт передачі в борг грошей ОСОБА_6 в сумі, підтвердженій документально, зокрема, доведеній вироком суду, а також письмовими розписками. В той же час, сума боргу 2000 доларів США не підтверджена документально, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині, а тому борг в сумі 48 000 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_3,. ОСОБА_4, в солідарному порядку, оскільки, відповідно до розписки від 04.09.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 беруть на себе зобов'язання з погашення боргу своєї доньки ОСОБА_6 по кримінальній справі від 21.02.2011 р. № 1.311-2011 в сумі 50 000 доларів США в строк до 01.11.2011 року.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, в даному випадку грошові кошти у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо передачі відповідачами в заставу квартири АДРЕСА_1, про що вони вказують в розписках, суд вважає, що таке посилання не можна брати до уваги, оскільки договір застави нерухомого майна повинен укладатися у формі, що встановлена законом.

Так, згідно з ст. 577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недодержання в момент вчинення правочину зазначених в ст. 203 ЦК України вимог, згідно з ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Звернувшись із зустрічними вимогами, позивачі за зустрічним позовом не надали суду доказів на підтвердження того, що оспорювані ними договори позики (боргові розписки) були безгрошовими, тобто не бути спрямовані на реальне настання правових наслідків, були укладені під впливом психологічного насильства (ст. 231 ЦК України) та не відповідали волевиявленню сторін. Доводи позивачів за зустрічними позовами спростовуються наведеними вище та проаналізованими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Позовні вимоги ОСОБА_5, на думку суду, підлягають задоволенню. В судовому засіданні встановлено, що доповнення до розписки від 27.09.2011 р. написано від імені позивача ОСОБА_5, але підписано його матір'ю ОСОБА_3, тобто сам ОСОБА_5 цей правочин не укладав. Крім того, даний договір не можна вважати таким, що за своєю формою і змістом відповідає вимогам закону, оскільки він не спрямований на настання реальних юридичних наслідків, крім того, будь-які угоди щодо розпорядження (відчуження, передачі в заставу, тощо) нерухомого майна повинні укладатися в нотаріальній формі. Посилання на довіреність, яку надав ОСОБА_5 своїй матері, у даному випадку є безпідставним., оскільки відповідно до ст. 238 ч. 3 ЦК України представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочини у своїх інтересах. Як вбачається із змісту розписок від 24.09.2011 р. та доповнення до неї від 27.09.2011 року, ОСОБА_3, ОСОБА_4 взяли на себе зобов'язання щодо сплати боргу ОСОБА_6 в сумі 50 000 доларів США, тобто з цього моменту ці боргові зобов'язання вважаються особистими зобов'язаннями ОСОБА_3, ОСОБА_4 таким чином, ОСОБА_3 не мала законних підстав для підписання від імені сина ОСОБА_5 доповнення д розписки від 27.09.2011 року.

Суд відмовляє позивачам за первісним позовом в задоволенні їх вимог в частині передачі їм в рахунок погашення боргу ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1, яка згідно з розпискою передана в заставу в забезпечення боргових зобов'язань ОСОБА_6 Договір застави повинен відповідати встановленій законом формі, а саме: потребує нотаріального посвідчення. Крім того, укладаючи правочин щодо розпорядження квартирою, що є у спільній сумісній власності, ОСОБА_3 не мала права розпоряджатися часткою, що належить її сину ОСОБА_5 Виходячи з викладеного, безпідставними є також вимоги про звільнення частини цієї квартири з-під арешту та встановлення порядку користування нею.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 577, 1049, 238 ч. 3 ЦК України, ст.ст. 130, 174, 197, 209, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на відшкодування боргу за договорами позики 48 000 доларів США.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі, у зв'язку з необґрунтованістю.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі. Визнати недійсним доповнення до розписки від 24.09.2011 року, написане від імені ОСОБА_5 про зобов'язання щодо погашення боргу ОСОБА_6.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особою яка була присутня при оголошенні рішення суду протягом 10 днів з дня його оголошення а особою яка не брала участі в розгляді справи протягом 10 днів з дня отримання копії рішення до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано.

Суддя О.В.Грищенко