Рішення № 37314032, 20.02.2014, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2922/13-ц

Провадження № 2/307/85/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Мельник В.І при секретарі Гайдукова Н.А з участю представника позивача Палінкаш В.В відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Тячів цивільну справу за позовом:

Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 ОСОБА_4" про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ " Райффайзен Банк Аваль" пред'явив позов в суд про стягнення заборгованості за кредитним договором. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на застави незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивує тим що 4 вересня 2003 року між акціонерним поштово-пенсійним банком " Аваль" правонаступником якого є ПАТ "Раййфайзен Банк Авль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2682/03-Ф. Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 25000 доларів США зі сплатою 8 відсотків річних за користування кредитними коштами.

Предметом застави за кредитним договором виступає незавершений будівництвом житловий будинок 92% готовності який знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Заставна вартість будинку складає 161143 гривні. Майновим поручителем виступила ОСОБА_4

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України між банком та позичальником 6 липня 2010 року було укладено додаткову угоду № 2682/03-Ф про зміну умов погашення кредиту до 3 липня 2010 року та надання кредитних канікул.

Позичальник та поручитель ухиляються від взятих на себе зобов'язань, станом на 3 липня 2013 року заборгованість ОСОБА_2 перед банком складає 20787 доларів США що відповідно до курсу Національного банку України становить 102208 гривень 33 копійки. З яких 59031 гривня складає залишок по кредиту 7896 гривень проценти за користування кредитом 35307 гривень пеня за несвоєчасне повернення кредиту.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором що становить 102208 гривень 33 копійки. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 який належить в рівних долях ОСОБА_2 та ОСОБА_4, та стягнути з відповідачів судові витрати по справі 1022 гривні 8 копійок.

Представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав частково та пояснив, він працював керуючим Тячівського відділення " Райффайзен Банк Аваль" на пільгових умовах він отримав кредит в розмірі 25000 доларів США. Майновим поручителем виступила ОСОБА_4 У зв'язку з економічною кризою утворилась заборгованість по кредитному договору яка складає 67000 гривень. Позивач в рахунок погашення боргу заявив позовні вимоги про звернення стягнення на майно будинок вартість якого складає 837892 гривні, що набагато більше ніж заборгованість по кредитному договору. За час виконання своїх обов'язків він чесно та сумлінно виконував свої обов'язки за що неодноразово нагороджувався грамотами та почесними відзнаками. 19 листопада 2013 року він сплатив 20781 гривню , але банк відмовився отримати від нього кошти. Він не заперечує і згідний сплатити заборгованість по кредиту та проценти за користування кредитом, та частково сплатити пеню.

Просить суд позов задовольнити частково.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась по невідомій суду причині , хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялась, тому суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши представника позивача, відповідача дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 4 вересня 2003 року між акціонерним поштово-пенсійним банком " Аваль" правонаступником якого є ПАТ "Раййфайзен Банк Авль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2682/03-Ф. Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 25000 доларів США зі сплатою 8 відсотків річних за користування кредитними коштами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 5 вересня 2003 року між банком та ОСОБА_2 ОСОБА_4 було укладено договір застави № 2682/03-Ф незвершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1

У зв'язку з неналежним виконанням боржником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, в рахунок погашення якої банк просить стягнути заборгованість з ОСОБА_2, та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1.

Так, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 102208 гривень 33 копійки..

В обґрунтування розміру заборгованості за кредитом позивачем наданий розрахунок заборгованості.

Відповідно до постанови № 5 від 30 березня 2012 року Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів що виникають із кредитних правовідносин пн. 41 постанови регламентує

" При вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК).

Як вбачається з висновку ТВП " Техбуд-Сервіс" від 21 січня 2014 року Вартість незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 складає 837 892 гривні. Заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору складає 102208 гривень.

Відповідно до пн 42 постанови "Суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця)."

А тому суд вважає що позов слід задовольнити частково стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором яка складає 59031 гривню залишок заборгованості за кредитним договором 7896 гривень 27 копійок заборгованість по простроченим відсоткам. Що стосується пені то дану вимогу слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Приймаючи до уваги, що інтереси банку достатньо захищені процентною ставкою, у відповідності до якої відповідачу нараховані проценти за користування кредитом, а позов пред'явлено через два з половиною роки після закінчення строку дії договору , а також те, що несплатою кредиту банку не завдано суттєвої шкоди, так як сума кредиту та відсотки підлягають стягненню та суттєву зміну курсу долара відносно гривні з часу отримання кредиту суд вважає, що визначений позивачем розмір пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 37098 гривень слід зменшити.

Як вбачається з квитанції № 189Н57351 від 19 листопада 2013 року ОСОБА_2 сплатив на рахунок банку 20781 гривню в рахунок погашення кредиту але банк відмовився отримати кошти. Вказана обставина свідчить про те що відповідач не ухиляється від виконання зобов'язань по кредитному договору.

За час роботи керуючим банком ОСОБА_2 за сумлінну працю неодноразово заохочувався, на нагороджувався Злотим знаком та Золотою відзнакою банку, Почесними грамотами. За виявлений високий професіоналізм та вагомий внесок у розвиток банку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору в сумі 70000 гривень , та судовий збір - в частині звернення стягнення на предмет іпотеки слід відмовити .

На підставі ст. 88 ЦПК України з Відповідача ОСОБА_2 на користь Банку підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аввль" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аввль" 70000 гривень заборгованості ь по кредитному договору та 700 гривень судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області протягом 10 днів, з дня проголошення через Тячівський районний суд, а стороні яка брала участь в розгляді справи, але не була присутня під час проголошення рішення у той самий строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя Тячівського районного суду В.І.Мельник