Ухвала суду № 373129, 01.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           К/С  № К-8428/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                             УХВАЛА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2006 р.                                                                                    м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів                       Костенка М.І.

             Ланченко Л.В.

                                  Нечитайла О.М.       

                                Степашка О.І.                        

при секретарі:       Ільченко О.М.

за участю представників  

позивача:      Фабрія В.В.

відповідача: Вовненка Ю.І., Бурлаченко Л.М., Чирикіної Н.В.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" та Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції  

на рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2005 р.

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р.

у справі № 22/76а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго"

до Горлівської  об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,  -

                                                ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.07.2005 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р., позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.02.2005 р. № 0000452331/2 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1 339 743 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 339 743 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що, виходячи із вимог ст. 19 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ, до спірних правовідносин повинні застосовуватися приписи розділу 2.03 "Інші зобов’язання" Гарантійної угоди від 11.12.1996 р. (Проект реконструкції Старобешівської ТЕС), укладеної між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку. В частині відмови у позові, суди виходили з того, що самостійне виправлення позивачем  в податковій декларації на додану вартість за березень 2004 р. помилки  одинадцяти раніше поданих декларацій, не звільняє позивача від обов’язку збільшити суму податкового зобов’язання, визначену у вказаній декларації, на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від суми недоплати, що передбачено п.п. "б" п. 17.2. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Штрафні санкції відповідно до п.п. 17.1.6. п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 в сумі 140 грн.  за порушення вимог п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовані правомірно.

ВАТ "Донбасенерго" подало касаційну скаргу, якою просить рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2005 р. змінити, задовольнивши позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.02.2005 р. № 0000452331/2 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 140 грн. на підставі п.п. 17.1.6. п. 17.1 та в розмірі 376 142 грн. на підставі п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р. – скасувати. Витрати по сплаті державного мита та за інформаційні послуги покласти на відповідача. Не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у позові та постановою суду апеляційної інстанції в частині залишення апеляційного скарги позивача без задоволення, оскільки вважає, що судами порушені та неправильно застосовані норми матеріального права. Посилається на те, що згідно з п.п. 7.3.8. п. 7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" попередня оплата товарів, що підлягають ввезенню на територію України, не є підставою для виникнення податкових зобов’язань. Авансове відображення податкових зобов’язань з ПДВ у березні 2004 р. не є невчасним включенням сум податкового зобов’язання та не є коригуванням попередніх податкових періодів, оскільки було здійснено з метою заниження значного відволікання коштів по сплаті податку в майбутніх податкових періодах. У позивача не виникало податкових зобов’язань, оскільки кошти були списані не з його рахунку, а п.п. 7.3.6. п. 7.3. ст. 7 передбачає списання коштів саме з рахунку платника податку.

Представник ВАТ "Донбасенерго" в судовому засіданні просить касаційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Представник Горлівської ОДПІ не погоджується з доводами позивача та просить залишити касаційну скаргу останнього без задоволення.

Горлівська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р. та рішення Господарського суду Донецької області від 27.05.2005 р. в частині визнання недійсним рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1339743,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1339743,00 грн. Позовну заяву просить залишити без задоволення. Посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме: ст. 43 ГПК України, п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3, абз.2 п. 4.3 ст. 4, п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Вважає, що позивач зобов’язаний був включити до бази оподаткування вартість послуг типу "інжиніринг", наданих фірмою "CDFINGENERIE" Франція згідно контракту б/н від 05.02.1998 р. в сумі 6 698 718,57 грн., невключення призвело до заниження ПДВ в сумі 1 339 743,72 грн. Послуги типу "інжиніринг", які полягали у реконструкції Старобешівської ТЕС, не є послугами, що надаються іноземними консультантами, мова про які йде у Розділі 2.03 "Інші зобов’язання" кредитної угоди, що виключає розповсюдження на них положень вказаного розділу стосовно неоподаткування послуг, що надаються іноземними консультантами, залученими Банком чи позивальником.

ВАТ "Донбасенерго" у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу податкової інспекції та його представники в судовому засіданні просять відмовити у її задоволенні. Рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р. про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 28.02.2005 р. № 0000452331/2 в частині визначення податкового зобов’язання ВАТ "Донбасенерго" в сумі 1 339 743 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 1 339 743 грн. (загальна сума 2 679 486 грн.) з податку на додану вартість залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.  

22.11.2004 р. ДПІ у м. Горлівка, правонаступником якої є Горлівська ОДПІ,  прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452331/0, яким позивачу відповідно до п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі у тексті Закон № 2181), п. 1.7. ст. 1, п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, п. 4.2, п.4.3 ст. 4, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.6 п. 7.3, п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість  в сумі 1 916 117 грн. та відповідно до п.п. 17.1.3, п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 застосовані штрафні санкції в сумі 1827163,50 грн.

Вказане рішення прийнято за порушення, зафіксовані актом документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства  за період з 01.01.2003 р. по 31.04.2004 р. від 19.11.2004 р. № 157/23-211-2/23343582, які, серед інших, полягали в тому, що позивач не включив до бази оподаткування податком на додану варіть у лютому, червні, листопаді 2003 року, лютому та березні 2004 р. вартість послуг, наданих фірмою "CDFINGENERIE" Франція в сумі 6 698 718,57 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 1 339 743,72 грн.  Також позивач не включив до бази оподаткування у січні-грудні 2003 р., січні-березні 2004 р. вартість послуг, наданих корпораціями "ALSTOMPowerEnvironmentalSystemsAB" Швеція та "LURGILENTJESAG" Німеччина на суму 55 047 232,82 грн., в тому числі ПДВ в сумі 11 009 446,54 грн. ПДВ у вказаному розмірі був включений позивачем до складу податкових зобов’язань у березні 2004 р. в сумі 7 522 844,07 грн. та у квітні 2004 р. у сумі 3486602,47грн. Таким чином, податкова інспекція вважає, що позивач, у порушення п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181 зобов’язаний був збільшити податкові зобов’язання з ПДВ у березні та квітні 2004 року на суму штрафу, яка складає 5% від несвоєчасно включених по деклараціям суми ПДВ, а саме: березень 2004р. – 376 142 грн. та квітень 2004 р. – 174 330 грн.

Рішенням ДПА у Донецькій області від 22.02.2005 р. № 2696/10/25-013-5 податкове повідомлення-рішення від 22.11.2004 р. № 0000452331/0 скасовано в частині донарахування податкових зобов’язань з ПДВ в сумі 398187 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 398 187 грн. Також ДПІ збільшила податкове зобов’язання позивача на суму 376 142 грн. в частині штрафних санкцій, нарахованих відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181.

28.02.2005 р. Горлівською ОДПІ прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000452331/2, яким позивачу відповідно до п.п. "б" п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 визначено податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 1517930грн. та відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону застосовані штрафні санкції в сумі 1 805 118,50 грн.

Суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованою позицію судів попередніх інстанцій стосовно відсутності підстав для оподаткування  послуг типу "інжиніринг", наданих фірмою "CDFINGENERIE" Франція, залучення якої до виконання є однією з умов Кредитної угоди від 11.12.1996 р., укладеної між Європейським банком реконструкції і розвитку (Банк) і Державною акціонерною енергогенеруючою компанією "Донбасенерго" (Позивчальник), відповідно до якої Банк погодився надати позивальнику кредит в сумі 113220000 доларів США.

          Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 11.12.1996 р. між Україною (Гарант) та Європейським банком реконструкції і розвитку (Банк) було укладено гарантійну угоду, яка була ратифікована Законом України №173/97 від 03.04.1997 р. № "Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект реконструкції Старобешівської ТЕС) між Україною та Європейським банком реконструкції і розвитку)".

          Розділ 2.03 Гарантійної угоди, що має статус міжнародного договору,  передбачає, що Гарант (Україна) не оподатковує ніякими прямими або непрямими податками послуги, які надаються іноземними консультантами, залученими Банком або Позивальником по реалізації проекту".

Відповідно до абз. 2 п. 11.4 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, який набув чинності 01.10.1997 р., тобто після ратифікації Верховною Радою України Гарантійної угоди, податок на додану вартість є внутрішнім податком і не може регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи викладене, у податкового органу були відсутні законні підстави для визначення позивачу податкових зобов’язань з ПДВ із вартості послуг типу "інжиніринг", наданих  фірмою "CDFINGENERIE" Франція.

Доводи податкової інспекції стосовно того, що послуги типу "інжиніринг", які полягали у реконструкції Старобешівської ТЕС, не є послугами, що надаються іноземними консультантами, мова про які йде у Розділі 2.03 "Інші зобов’язання" кредитної угоди, є безпідставними, оскільки спростовуються умовами контакту на консультаційні послуги, укладеним 05.02.1998 р. між Державною акціонерною енергогенеруючою компанією "Донбасенерго" (клієнт) та фірмою "CDFINGENERIE" Франція (консультант), з метою успішного здійснення проекту.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди дійшли правильного висновку про правомірність нарахування позивачу штрафу у розмірі 5 % від суми несвоєчасно визначених податкових зобов’язань з ПДВ.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі укладених позивачем з  корпораціями "ALSTOMPowerEnvironmentalSystemsAB" Швеція та "LURGILENTJESAG" Німеччина  контрактних угод від 13.04.2000 р. та від 08.11.2000р. останніми здійснювалися операції з імпортування послуг з проектування, виробництва, випробування, поставки, монтажу, завершення та пуску в експлуатацію певного обладнання та  координуючі послуги.

Відповідно до п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій стосовно  того, що позивач при визначенні дати виникнення податкових зобов’язань по операціям, передбаченим вищевказаними контрактами, повинен був виходити із вимог п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". При цьому, здійснення авансових розрахунків позиченими грошовими коштами з рахунку, який не належить позивачу, не звільняє його від обов’язку включити до бази оподаткування вартість імпортованих послуг з часу здійснення таких платежів.

Положення п.п. 7.3.8. п. 7.3 ст. 7 вказаного закону не поширюються на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України робіт (послуг), а стосуються ввезення (пересилання) на митну територію України товарів. Тому, посилання позивача в обґрунтування своєї позиції на те, що здійснені ним авансові платежі не є підставою для виникнення податкових зобов’язань, суд касаційної інстанції відхиляє.

Не можна погодитися і з тим, що предметом контракту є придбання устаткування (товару), а не виконання робіт (послуг), і що, у даному випадку, датою виникнення у позивача податкових зобов’язань є дата приймання  в експлуатацію устаткування, оскільки сам позивач, відобразивши податкові зобов’язання з ПДВ у березні 2004 р., суперечить такій позиції.  Позивачем податок на додану вартість у сумі 7 522 844,07 грн. самостійно відображений у графі "7" податкової декларації за березень 2004 р. (роботи (послуги) отримані від нерезидента для їх використання або споживання на митній території України, та готова продукція, виготовлена з давальницької сировини нерезидента, що реалізується на території України), тим самим збільшено свої податкові зобов’язання з ПДВ на 7 522 844,07 грн., тобто суму, яка включає в себе податкові зобов’язання з ПДВ за січень-листопад 2003 р.

Позивачем не зазначено у касаційні скарзі переконливих доводів стосовно неправомірності застосування до нього штрафних санкцій в сумі 140грн. за порушення вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки позивачем було занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 280 грн. При цьому, суд касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, що у даному випадку, наявність формальних порушень щодо форми податкового повідомлення-рішення, не є достатньою та беззаперечною підставою для визнання його недійсним.

        За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.     

         Керуючись ст. ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -      

                                               У Х В А Л И В:

Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" та Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2005р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р. – без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

головуючий суддя                            Н.Г. Пилипчук

судді                                                 М.І. Костенко

                    Л.В. Ланченко

                     О.М. Нечитайло          

                    О.І. Степашко

          Ухвалу складено у повному обсязі 06.11.2006 р.