Вирок № 37310444, 19.02.2014, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 714/588/13-к

Провадження № 1/714/1/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2014 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого-судді Козловська. Л. Д. секретар Онофрей Ш.К. з участю: прокурора Косована О.Т. захисників ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Герца Чернівецької області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, в порядку ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

25 жовтня 2012 року біля 11 години 30 хвилин підсудний, переслідуючи умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою з невстановленою судом особою, зайшли через незачинену хвіртку з тильної сторони до господарства, яке розміщене в селі Старий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області та належить потерпілій ОСОБА_7, де словесно погрожуючи застосуванням насильницьких дій по відношенню до останньої, вимагали та отримали від неї гроші в сумі 500 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 визнав себе винним, щиро розкаювався в скоєному та пояснив суду, що 25 жовтня 2012 року десь біля 9 години він зустрівся з ОСОБА_8 на автобусній зупинці біля заправки в смт. Глибока. Про дану зустріч вони домовилися напередодні десь за тиждень, так як ОСОБА_8 заборгували гроші, та на пропозицію останнього піти разом заробити, він згодився. Сіли в маршрутне таксі сполученням Багринівка-Глибока та поїхали в село Старий Вовчинець Глибоцького району. Вийшли на зупинці в центрі села. Коли вони йшли вулицею, він побачив свого знайомого ОСОБА_9. Привітавшись із ним запитав, що той робить, на що останній відповів що возить гній та йому ніколи. Після цього вони пішли далі через толоку та вийшли з тильної сторони городу потерпілої. Відкривши хвіртку, зайшли на подвір'я, де потерпіла прала білизну. Перед тим як зайти, надягли на голову чорні панчохи. Потерпіла побачивши їх дуже злякалася та почала кричати, а він, щоби та не кричала, закрив рукою їй рот та сказав, щоби віддала їм 500 грн. Старенька зайшла до хати, винесла гроші та вони пішли назад через ту же саму хвіртку. Повернулися вони додому на попутному автомобілі десь біля 16 чи 17 години. На автобусній зупинці ОСОБА_8 зайшов до магазину та купив 2 пляшки пива ємністю 0,5 літра, яке вони там же і випили. Також той дав йому половину взятих ними грошей в сумі 245 грн. ( дві купюри по 100 грн., дві - по 20 грн. та одну - по 5 грн.). Після цього він пішов в село Михайлівка Глибоцького району до свого знайомого, так як мав допомогти йому на городі, а ОСОБА_8 теж кудись пішов. Також суду пояснив, що у нього немає підстав оговорювати ні себе, ні ОСОБА_8 Те, що на досудовому слідстві він вказав, що сам запропонував ОСОБА_8 піти та взяти у потерпілої гроші неправда. Чому слідчий не зафіксував у протоколі його допиту, що вони були в масках, а також чому є розбіжності відносно часу скоєння злочину в явці з повинною та протоколі його допиту, йому не відомо. Всі протоколи на досудовому слідстві підписував він сам особисто, але досконало їх не читав. В скоєному щиро розкаюється та розумів на той час, що здійснював протиправні дії.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 25 жовтня 2012 року вона була вдома в с.Старий Вовчинець Глибоцького району, де прала білизну. Через город до неї прийшли два чоловіка, які мали на обличчях маски з чорного матеріалу та почали вимагати у неї гроші в сумі 500 грн. Сильно налякавшись, сказала їм, що не має грошей, на що останні почали погрожувати їй фізичною розправою. Злякавшись ще більше, вона закричала. Тоді один із них закрив їй рота рукою, через що вона подумала що краще дати їм гроші та вони їй не завдадуть ніякої шкоди. Зайшовши в будинок, вона винесла хлопцям гроші, після чого вони пішли тією дорогою якою прийшли, тобто через хвіртку зі сторони городу. Про скоєний злочин відносно неї вона в міліцію не повідомляла. Хто це зробив їй не відомо. Дані події відбувалися 25 жовтня 2012 року десь біля 11-00 чи 11-30 години. На відтворення обставин події, яке відбувалося ввечері, але точно дату не пам'ятає, працівники міліції привозили підсудного ОСОБА_6, який показав на місце як саме все відбувалося. Чи здійснювався на останнього працівниками тиск при відтворенні їй не відомо. Впізнання підсудного ОСОБА_6 проводилося в райвідділі в смт. Глибока ввечері, але дату точно не пам'ятає. Також потерпіла не пам'ятає як саме та за якими критеріями вона впізнала підсудного. Додала, що обличчя не бачила, оскільки на його голові була чорна маска. З приводу наявності в матеріалах справи її заяви про злочин від 26 жовтня 2012 року потерпіла пояснила суду, що в день проведення впізнання працівники міліції давали їй декілька документів підписати. Можливо серед них і була вказана заява, про те що саме підписує вона не знала, так як є людиною похилого віку, добре не бачить без окулярів. Претензій до підсудного ОСОБА_6 немає ніяких, вона все пробачає.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що ОСОБА_6 знає, так як той є його сусід. Вранці 25 жовтня 2012 року він возив гній. Коли проїжджав по дорозі то побачив ОСОБА_6 та якогось чоловіка, якого він не знає. Проїжджаючи повз них, привітався з ними. ОСОБА_6 у відповідь також з ним привітався, а невідомий чоловік ні. Потім на другий тиждень в середу на вечір від працівників міліції йому стало відомо про крадіжку, які самі же і повідомили йому про дату скоєння злочину. Його возили до потерпілої для впізнання. 31 жовтня 2012 року він був в міліції та давав пояснення з приводу того, чи знайомий він з потерпілою ОСОБА_7, чи відомо йому де вона проживає та хто погрожував та забрав у неї 500 грн. Також уточнювали його місце перебування 25 жовтня 2012 року. В другий раз 5 листопада 2012 року ввечері за ним приїхали додому працівники міліції і він був присутній в якості понятого при впізнанні підсудного. Потерпіла не впізнала нікого, оскільки не була впевнена, що саме він скоїв даний злочин. Свідок стверджує, що впізнання проводилося вечором 5 листопада 2012 року а не 6, як зазначено в протоколі. Там же свідок пригадав та повідомив працівникам міліції, що 25 жовтня 2012 року бачив, як ОСОБА_6 з якимось чоловіком йшов по дорозі в сторону господарства потерпілої. Що він підписував в міліції він не знає, так як не читав протоколу. Свідок стверджує, що 25 жовтня 2012 року возив гній на город ОСОБА_12, що розташований біля стайні-левади, де купа гною та на інший город її сина, який розташований в селі. У момент коли він побачив підсудного ОСОБА_6 та невідомого чоловіка, їхав по центральній дорозі біля городу сина ОСОБА_12, розташованого десь за 100 метрів від стайні-левади. Чи бачили їх і ОСОБА_12 та ОСОБА_13, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що за ним ввечері 05 листопада 2012 року десь біля 22-00 години приїхали працівники міліції та відвезли в райвідділ. Він там був понятим коли потерпілій пред'явили підсудного для впізнання. Проте остання нікого не впізнала, так як за її словами чоловіки були в масках.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що у неї є земельна ділянка, на якій розташовано стайня-леваду. 25 жовтня 2012 року ОСОБА_9 возив гній з її господарства на цей город. Йому допомагав його родич ОСОБА_13, який проживає в АДРЕСА_2. Її город розташований біля польової дороги. Вона була там з самого ранку до пізнього вечора та не бачила, аби хтось проходив по дорозі повз неї, так як того стверджує ОСОБА_9 Десь біля 12 чи 12-30 години її донька ОСОБА_14 дала їм поїсти і вони знову після цього пішли розвозити гній. В той день вони не возили гній на город її сина, як стверджує ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона отримала дану кримінальну справу від начальника слідства Глибоцького РВ УМВС України в Чернівецькій області. Провадження по даній справі було порушено спочатку по факту 5 листопада 2012 року та деякі слідчі дії по даній справі проводила слідчий Лукаш Н.Г., а саме опитувала потерпілу ОСОБА_7 та проводила впізнання. В цей день був затриманий підсудний ОСОБА_6 Саму справу вона отримала 6 листопада 2012 року та пізніше проводила та завершувала її вона сама. Рішення про затримання приймала на підставі протоколу впізнання його потерпілою, явки з повинною та протоколу відтворення обстановки та обставин події. Чи було зафіксовано той факт, що потерпіла говорила про маски у хлопців на обличчях вона не пам'ятає. При відтворенні обстановки та обставин події підсудний ОСОБА_6 сам привів працівників міліції до будинку потерпілої та розказав та показав, як все було в той день. Обшук по місцю проживання останнього на предмет вилучення одягу, в якому він був одягнутий, в той день не проводився. ОСОБА_6 ознайомився із матеріалами справи у СІЗО м.Чернівці 19 листопада 2012 року о 16-15 год. Впізнання потерпілою дійсно проводилося ввечері 5 листопада 2012 року, а чому записано 6 листопада 2012 року їй не відомо, так як дану слідчу дію проводила не вона.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що у її матері є стайня-левада, де вони утримують худобу. 25 жовтня 2012 року ОСОБА_9 дійсно підводою вивозив на їхній город, який розташований недалеко від даної стайні-левади, гній. Йому допомагав завантажувати та розвантажувати ОСОБА_13 При цьому її мати була присутня цілий день. В той день возили гній тільки на той город, що розташований біля стайні-левади, більше гній нікуди не возився.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що в той день він допомагав вантажити та розвантажувати ОСОБА_9 гній, який останній возив на город біля стайні-левади ОСОБА_12 Ніхто повз них та даний город не проходив та він нікого не бачив. Якби хтось проходив повз ОСОБА_9 та привітався з ним, коли він сам залишався біля стайні-левади зачищати гній, він би почув.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що вона знайома з ОСОБА_6 десь зо два чи три роки до цього, так як вони працювали разом у місцевого фермера. 25 жовтня 2012 року ввечері до неї прийшов ОСОБА_6, який сказав, що заробив у хазяїна гроші та попросив її щось приготувати поїсти. Для цього дав їй пачку вермішелі, пляшку олії, хліб та сир.

Крім показів потерпілої та свідків, вина підсудного ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується даними, які мстяться в письмових доказах досліджених в судовому засіданні.

Як вбачається із протоколу усної заяви про злочин потерпілої ОСОБА_7 від 26.10.2012 року, 25 жовтня 2012 року близько 11 години 30 хвилин двоє невстановлених осіб погрожуючи їй та забрали у неї гроші в сумі 500 грн. ( т.1, а.с.8 ).

З протоколу явки з повинною ОСОБА_6 від 06.11.2012 року вбачається, що він зізнався у тому що відкрито заволодів грошима потерпілої ОСОБА_7 ( т.1. а.с.9 ).

Також вина ОСОБА_6 підтверджується даними, які містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 07.11.2012 року, згідно яких останній детально показував на місці скоєння злочину механізм його вчинення, а саме відкрито заволодів грошима потерпілої ( т.1, а.с.49-52 ).

Покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_16 в частині того, що вони 25 жовтня 2012 року нікого не бачили та не чули щоб ОСОБА_9 з кимось вітався спростовуються даними які містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2014 року, оскільки в силу розташування місцевості, не мали такої змоги ( т.2. а.с.158-166 ).

Протокол пред'явлення особи для впізнання від 06.11.2012 року, згідно якого нібито потерпіла ОСОБА_7 впізнала в ОСОБА_6 особу, що вчинила відносно неї злочин, суд не бере до уваги, так як в судовому засіданні потерпіла спростувала їх. Також те, що остання нікого не впізнала узгоджується із показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 Більше того, вона не могла впізнати нікого, оскільки в момент нападу особи були в масках. Ці покази узгоджуються з показами самого підсудного ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що перед тим як зайти на подвір'я потерпілої, на голову одягнув чорну маску.

Отже, в сукупності показів свідків, самого підсудного ОСОБА_6 та письмових доказів по справі, досліджених в судовому засіданні, суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_6 є склад злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_6 органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України - як вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства яке не є небезпечним для життя.

Обираючи вид та міру покарання винуватому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного суд визнає з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування шкоди потерпілій.

Як обставину, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6 суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Аналізуючи встановлені судом обставини, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який за місцем проживання характеризується з негативної сторони, в силу ст.89 КК України не судимий, ніде не працює та не навчається, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, часткове відшкодування шкоди потерпілій, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України. Крім того, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та реального відбування покарання, а тому на підставі ст.75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробувальним іспитовим строком.

Керуючись ст.ст.323, 324, 327 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися на реєстрацію та повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до вступу вироку в закону силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд Чернівецької області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя :