Рішення № 37300300, 12.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24592/13 12.02.14За позовом Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торговельна компанія»

про стягнення 6602963,79 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Павловський О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - Жуковський К.В. (директор).

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торговельна компанія» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором про надання овердрафту № 862/980-ЮО/О від 03.08.2012 всього в сумі 6602963,79 грн., з яких: 6000000 грн. заборгованості по кредиту, 267731,50 грн. простроченої заборгованості по процентам за період жовтень-листопад 2013 року, 39501,37 грн. поточної заборгованості по процентам строком оплати до 05.01.2014, 272712,33 грн. пені по кредиту та 23018,59 грн. пені по процентам.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак в судових засіданнях заперечень проти позову не висловив.

Подане Відповідачем 05.02.2014 клопотання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Котовича В.Б. та Короленка К.М. судом було розглянуто та відхилено в судовому засіданні 05.02.2014 як необґрунтоване, оскільки заявником всупереч вимогам ст.ст. 27, 33 ГПК України не доведено суду, яким чином рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки Котовича В.Б. та Короленка К.М. щодо однієї з сторін справи, тобто, заявник не довів, що залучення даних осіб в якості третіх осіб по справі є необхідним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2012 між Публічним акціонерним товариством «Конверсбанк» (Банк, правонаступником якого відповідно до статуту є Позивач) та Відповідачем (Позичальник) було укладено Договір про надання овердрафту № 862/980-ЮО/О (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу короткостроковий кредит у вигляді відновлювального овердрафту для проведення його платежів, а тому числі для погашення процентів за цим договором, понад залишок коштів на поточному рахунку, за рахунок кредиту в межах встановленого ліміту овердрафту, та при відсутності обов'язкових до оплати Відповідачем платіжних документів про примусове списання/стягнення, відповідно до чинного законодавства України та вимог нормативно-правових актів НБУ про проведення розрахунків.

Пунктами 1.2 - 1.6 Кредитного договору, з урахуванням змін, внесених Договором №1 від 10.08.2012, сторони встановили ліміт овердрафту в розмірі 6000000 грн., з процентною ставкою в розмірі 26,7% річних та зі строком користування наданими кредитними коштами з 03.08.2012 по 02.08.2013.

За умовами Кредитного договору, кошти надавалися Відповідачу на умовах їх забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності. Умови кредитування сторонами погоджено в розділі 3 Кредитного договору, який зокрема включає умови надання та повернення кредитних коштів, а також порядок, строки нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Залученими до матеріалів справи виписками Позивача про рух коштів між ним і Відповідачем, а також довідкою про стан заборгованості Відповідача, підтверджується виконання Позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання Відповідачу кредитних коштів в розмірі 6000000 грн., та натомість цими ж виписками підтверджується виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів неналежним чином та не в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Перевіривши доданий Позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту та по нарахованим відсоткам, які рахуються непогашеними перед банком станом на 10.12.2013, і також є непогашеними на даний час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості по кредиту та процентам, Відповідачем суду надано не було.

А тому, враховуючи все вищенаведене, суд визнає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення 6000000 грн. заборгованості по кредиту, а також 267731,50 грн. простроченої заборгованості по процентам за період жовтень-листопад 2013 року та 39501,37 грн. поточної заборгованості по процентам строком оплати до 05.01.2014, та які є непогашеними на даний час.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачена відповідальність Позичальника за порушення встановлених цим договором грошових зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожний день такого прострочення.

Перевіривши доданий Позивачем до позовної заяви станом на 10.12.2013 розрахунок пені за порушення умов Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та умовам Кредитного договору, зокрема оскільки обраховані Позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом.

Враховуючи наведене, суд визнає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення 272712,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період нарахування 05.08.2013 - 09.12.2013 та 23018,59 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, за загальний період нарахування 05.08.2013 - 09.12.2013.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торговельна компанія» (м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/11; ідентифікаційний код 37701112) на користь Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (м. Київ, вул. Солом'янська, 33; ідентифікаційний код 34353904) 6000000 (шість мільйонів) грн. заборгованості по кредиту, 307232 (триста сім тисяч двісті тридцять дві) грн. 87 коп. заборгованості по процентам, 272712 (двісті сімдесят дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 33 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 23018 (двадцять три тисячі вісімнадцять) грн. 59 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів та 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2014

Суддя Сташків Р.Б.