УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2014 р.Справа № 818/8218/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
представників сторін : позивача - Дишковця Ю.М., відповідача - Луніка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2013р. по справі № 818/8218/13-а
за позовом Державного підприємства "Підприємство Шосткинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№66)"
до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИЛА:
Державне підприємство "Підприємство Шосткинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№66)" (далі - позивач, ДП "Підприємство ШВК колонії УДПС України в Сумській області (№66)") звернулось з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, Шосткинська ОДПІ) в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000282341 від 12.12.2012 р., № 0000352341 та № 0000402341.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2013р. по справі № 2а-818/8218/13-а адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство Шосткинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№66)" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 12 грудня 2012 року № 0000282341 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: дивіденди та прирівняні до них платежі в розмірі 73 030, 00 грн., № 0000352341 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 222 417, 00 грн. та № 0000402341 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 88 956, 00 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2013р. по справі № 2а-818/8218/13-а та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову ДП "Підприємство ШВК колонії УДПС України в Сумській області (№66)" повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток слугувало невірне визначення ДП "Підприємство ШВК колонії УДПС України в Сумській області (№66)" валового доходу за спірний період, що знайшло своє відображення в податковій декларації з податку на прибуток від 06.05.2011 р. № 23332. Так, на порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, позивачем не включено до складу рядку 01.6 «інші доходи, крім визначених у 01.1» декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року частину списаної простроченої кредиторської заборгованості на загальну суму 59103 грн. Також, встановлено допущення підприємством арифметичної помилки у рядку 2 декларації «коригування валового доходу» у сумі (-)29853 грн. Вищенаведене призвело до зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 88956,00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 200 705, 00 грн. Крім того, вважає, що в порушення пп. 13 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", п. 1 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку державними підприємствами, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2011 р. № 138, ДП "Підприємство ШВК колонії УДПС України в Сумській області (№66)" неправомірно не нараховано податок на дивіденди, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 16875,00 грн. З огляду на вищевикладене, наполягає на правомірності спірних податкових повідомлень-рішень і не вбачає підстав для їх скасування.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні та в надісланих до суду письмових запереченнях проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував з підстав та мотивів, викладених в останніх, просив суд апеляційної інстанції скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На переконання позивача, вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки податковим законодавством не передбачено обов'язку платника податку включати до складу валового доходу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, суми списаного безнадійного податкового боргу. Крім того, позивач зазначив, що всі допущені помилки в декларації від 06.05.2011 р. № 23332 були виправлені при поданні уточнюючих декларацій від 24.05.2011 р. та від 01.06.2011 р., що цілком узгоджується з нормами чинного законодавства України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що керуючись п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, головними державними податковими ревізорами-інспекторами Кращою О.Д. та Неродою С.М. проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ДП "Підприємство ШВК № 66" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р.
За результатами перевірки 20 листопада 2012 р. складений акт № 1606/22-005/34113391 (а.с. 8-34), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 88 956, 00 грн., порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 200 705, 00 грн., та порушення пп. 13 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", п. 1 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку державними підприємствами, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2011 р. № 138, що призвело до не сплати до бюджету дивідендів та прирівняних до них платежів на 73029,75 грн.
На підставі висновків акту перевірки, 12.12.2012 р. Шосткинською ОДПІ були прийняті: податкові повідомлення-рішення №0000282341 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: дивіденди та прирівняні до них платежі в розмірі 73030,00 грн.; №0000352341 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 222417,00 грн.; та №0000402341 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 88956,00 грн.
Не погодившись з вищенаведеними податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності, оскільки в спірних відносинах у податкового органу не було законних підстав для донарахування ДП "Підприємство ШВК № 66" суми податкового зобов'язання за платежем: дивіденди та прирівняні до них платежі в розмірі 73030,00 грн., суми податкового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 222417,00 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 88956,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту акту перевірки 1606/22-005/34113391 від 20.11.2012 року, обставинами, за яких були встановлені в діяльності позивача порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України та прийняття відповідно податкових повідомлень-рішень від 12.12.2012 р. №0000402341 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 88956,00 грн., №0000352341 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 222417,00 грн., відповідач визначив невключення позивачем до складу валового доходу суми списаного податкового боргу та допущені в декларації № 23332 від 06.05.2011 р. помилки, зокрема: неврахування при розрахунку загальної суми скоригованого валового доходу суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг), зазначеної в рядку 02.1.
Щодо правомірності визначення відповідачем скоригованого валового доходу за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. та встановлення його заниження на суму 88956 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту акту перевірки відповідач, ототожнюючи списаний податковий борг з безнадійною заборгованістю, наполягає на включенні його до складу валового доходу.
З таким твердженням погодитися не можна виходячи з наступного.
Так, в період з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2011 року порядок визначення валового доходу підприємства було врегульовано положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 згаданого Закону валовий дохід платника податків включає, зокрема:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді;
сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону;
сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону.
На виконання пп. 12.3.1 п. 12.3. ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", сума заборгованості відноситься на валові витрати кредитора у разі, якщо строк позовної давності за відповідним договором з дебітором минув до моменту набрання чинності цим Законом. У цьому ж періоді дебітор збільшує свої валові доходи на таку саму суму.
Порядок визначення валового доходу підприємства в період з 01 квітня 2011 року по 31.03.2012 року регламентовано Податковим кодексом України.
У відповідності з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, в тому числі, з інших доходів, які включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначену на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Отже, вказані норми зобов'язують платника податків включати до складу валового доходу суми безнадійної кредиторської заборгованості. При цьому, законодавець ані в положеннях Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ані в ПК України не передбачив, що до безнадійної кредиторської заборгованості може бути віднесено списану податкову заборгованість.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем по справі, що в періоді, який перевірявся, ДП "Підприємство ШВК № 66" не включило до складу валового доходу суми списаного за рішеннями Шосткинської МДПІ безнадійного податкового боргу (а.с. 77-82).
Слід відмітити, що за приписами ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном "безнадійний" розуміється: податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута; податковий борг фізичної особи, яка визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою чи оголошена померлою, або померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Тобто, на переконання суду, враховуючи положення вказаної норми, безнадійний податковий борг, не є "безнадійною кредиторською заборгованістю", яка підлягає включенню до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Також, списаний податковий борг не може бути включений платником податків до складу валового доходу і з підстав, визначених пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 12.3.1 п. 12.3. ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки вказані норми визначають обов'язок платника податків включати до складу валового доходу суми безнадійної заборгованості за договорами.
Щодо помилок, допущених ДП "Підприємство ШВК № 66" в декларації № 23332 від 06.05.2011 р. (а.с. 52-55), варто зазначити наступне.
Колегією суддів встановлено. що позивачем було подано звітну (основну) декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року (№ 23332 від 06.05.2011 року). В графі 01.1 «дохід від продажу товарів» зазначена сума 80198 грн., в графі 01.2. К1 «приріст балансової вартості» зазначена сума 44138 грн., в графі 01.6 «інші доходи» зазначена сума 77314 грн., в графі 02.1 «зміна компенсації вартості товарів» зазначена сума 29853 грн., графі 03 «скоригований валовий дохід» зазначена сума 201650 грн. При підрахунку сума в графі 03 повинна складати 231503 грн.
Враховуючи, що ДП "Підприємство ШВК № 66" було виявлено помилки при розрахунку валового доходу за І квартал 2011 року (у вказаній декларації при розрахунку загальної суми скоригованого валового доходу (рядок 03) була не врахована сума компенсації вартості товарів (робіт, послуг), зазначеної в рядку 02.1, в розмірі 29583, 00 грн.), 24 травня 2011 року та 01 червня 2011 р., тобто в допустимий законом термін, до Шосткинської ОДПІ були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с. 90-91), згідно яких, за твердженням ДП "Підприємство ШВК № 66", допущені у декларації № 23332 від 06.05.2011 р. помилки були виправлені.
Так, в уточненій декларації з податку на прибуток (№ 248-17 від 01.06.2011 року), всього валовий дохід збільшено на суму 10338 грн., а саме збільшено суму в рядку 01.1 «дохід від продажу товарів» на суму 130538 грн. (в тому числі включена сума 29853 грн.), також зменшено графу 01.6 «Інші доходи» на суму 60494 грн., зменшено графу 2 коригування валового доходу на - 29853 грн.
Таким чином, при поданні уточненого розрахунку було збільшено валовий дохід на суму 130538 грн. - 60494 грн. - 29853 грн. = 40191 грн. Тобто фактичне збільшення доходу на 10338 грн., та коригування в розмірі 29853 грн.
Отже, позивачем було самостійно виправлено помилки (до проведення перевірки), які були допущені при визначенні валового доходу при поданні основної декларації.
Колегія суддів зазначає, що подання позивачем уточнених декларацій не призвело до збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, так як було збільшено не тільки валовий дохід, а і валові витрати. В результаті коригування (подання уточнених декларацій з податку на прибуток підприємства) призвело до збільшення від'ємного значення, а не донарахування податкового зобов'язання. Внаслідок чого відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій відповідно до ст. 50 ПК України.
Слід також відмітити, що перевіряючі взагалі при проведенні перевірки не врахували подачу позивачем уточненої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (подана 01.06.2011 року), за результатами якої було збільшено від'ємне значення за результатами діяльності в І кварталі 2011 року.
Таким чином, відповідачем безпідставно було зменшено від'ємне значення з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 88956 грн. та донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 222417,00 грн.
На виконання ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, в порушення вказаної норми, будь-яких пояснень та доказів на їх підтвердження, щодо не виправлення позивачем помилок, допущених у декларації № 23332 від 06.05.2011 р., поданими 24 травня 2011 року та 01 червня 2011 р. уточнюючими розрахунками, Шосткинська ОДПІ суду не надала.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлень-рішень від 12.12.2012 р. №0000402341 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 88956,00 грн. та №0000352341 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 222417,00 грн., підлягають скасуванню.
Щодо наявності підстав для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2012 р. №0000282341 суми податкового зобов'язання за платежем: дивіденди та прирівняні до них платежі в розмірі 73030,00 грн. колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається з акту перевірки, під час встановлення правильності визначення розміру частини чистого прибутку, який спрямовується до бюджету, відповідачем зроблено висновок про те. що в порушення пп. 13 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", п. 1 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку державними підприємствами, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2011 р. № 138, підприємством протягом 2011 року, 1 кв. 2012 року не проводилося нарахування та сплата до Державного бюджету України частини чистого прибутку на загальну суму 73029,75 грн.
Колегія суддів зазначає, що даний податок розраховується виходячи з бухгалтерських даних підприємства.
В звіті про фінансовий результат позивача за 2011 рік (форма 2) значиться дохід від звичайної діяльності в розмірі 484 тис. грн. (з них сума списаного податкового боргу складає 790,0 тис. грн.) Так як списаний податковий борг не повинен включатись до складу валового доходу, то фактично за 2011 рік позивач отримав збиток від звичайної діяльності в розмірі 306,0 тис. грн. (484 - 790 = - 306 тис. грн.).
Таким чином, враховуючи вищевикладене позивач не повинен сплачувати податок на дивіденди, так як фактично має збиток від діяльності, а не прибуток, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог і в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 р. №0000282341.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В порушення наведеної норми, відповідач не довів суду належним чином наявності підстав для виникнення у позивача податкового зобов`язання з податку на прибуток та на дивіденди, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ повинні бути скасованими, в зв'язку з чим адміністративний позов ДП "Підприємство ШВК № 66" підлягає задоволенню в повному обсязі.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2013р. по справі № 818/8218/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 18.02.2014 р.
Судове рішення № 37299866, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/8218/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: