Постанова № 37299695, 21.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2014 року Справа № 15638/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління пенсійного Фонду України в м.Тернополі Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі за позовом Управління пенсійного Фонду України в м.Тернополі Тернопільської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика» про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И Л А:

04.01.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п. 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зобов`язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Однак, своїх зобов`язань відповідач не виконує, в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 16302,35 грн. На даний час сума заборгованості не сплачена. Згідно цього просять стягнути дану суму заборгованості на їх користь.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика» (ідентифікаційний код 14028982, м. Тернопіль, вул. Білецька, 56) в користь управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі 3725,09 гривень (три тисячі сімсот двадцять п`ять гривень 09 копійок) боргу по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які перерахувати на п/р 2560530200519 в ОПЕРВ Тернопільське обласне управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», кодування платежу 50020500, МФО 338545, ідентифікаційний код 21157094. В решті позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що посилання на те, що ОСОБА_1 працювала на ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика» лише з 08.07.1991 року по 19.10.1993 року не відповідає дійсності, оскільки факт роботи ОСОБА_1 на ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика» підтверджується довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ОСОБА_1 ЗАТ «Тернопільська меблева фабрика» (в подальшому ТзОВ «Тернопільська меблева фабрика» відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців).

В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.6.2, 6.3 розділу 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідач зареєстрований як юридична особа 08.07.1991 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 14028982 та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Наказом Тернопільського меблевого комбінату «Про створення виробничого деревообробного об`єднання «Тернопільдрев» №32 від 14.03.1991 року створене виробниче деревообробне об`єднання «Тернопільдрев», до складу якого увійшли 8 самостійних підприємств, в тому числі: Тернопільський мебельний комбінат на правах головного підприємства та Тернопільска меблева фабрика. В подальшому Тернопільська меблева фабрика була реорганізована в ЗАТ «Тернопільська меблева фабрика», а потім в ТОВ «Тернопільська меблева фабрика».

Отже згідно вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що ТОВ «Тернопільська меблева фабрика» є правонаступником прав та обов'язків Тернопільської меблевої фабрики, що входила до складу виробничого деревообробного об'єднання «Тернопільдрев» на правах самостійного підприємства.

За період роботи в ТОВ «Тернопільська меблева фабрика» право на пільгову пенсію за списком № 2 набула ОСОБА_1, якій призначена пенсія за віком на пільгових умовах згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону.

Згідно абзацу третього пункту першого статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу першого пункту 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, підлягають відшкодуванню в розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій.

Згідно пунктів 6.4, 6.5, 6.8, 6.9 розділу 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заборгованість «Тернопільська меблева фабрика» за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 16302,35 грн.

Розрахунки таких витрат були отримані відповідачем, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повній мірі.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного Фонду України в м.Тернополі Тернопільської області задовольнити частково, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі №2-а-6/11/1970 - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика» в користь Управління пенсійного Фонду України в м.Тернополі Тернопільської області на п/р 2560530200519 в ОПЕРВ - Тернопільське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк» кодування платежу 50020500, МФО 338545 борг по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 16302,35 грн. (шістнадцять тисяч триста дві гривні 35 копійок).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний