Ухвала суду № 37296030, 10.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 року м. Київ К/800/23399/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013

у справі № 0870/4586/12

за позовом Приватного підприємства "Гама Пак"

до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області №0000072311 від 07.03.2012.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 в частині взаємовідносин з ТОВ «ТПК» «Стелар», складено акт №2311/35815675 від 06.12.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на суму 12370,00 грн.;

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 149 ст. 149 та п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на суму 22622,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 № 0000462311, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34992,00 грн. за основним платежем та 02,00 грн. - за штрафними санкціями.

За результатами розгляду первинних скарг скасовано податкове повідомлення-рішення в частині зайво застосованої штрафної санкції у розмірі 01,00 грн.

07.03.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072311, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 34 993,00 грн., в тому числі за основним платежем - 34 992,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 01,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТПК» «Стелар», згідно договору поставки товарів від 04.01.2011 №401, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками по особовому рахунку ПП «Гама Пак».

Крім того, на підставі акта приймання-передачі від 22.06.2011 позивачем був переданий контрагенту простий вексель серії АА №0937382 на суму 118027,05 грн. в рахунок оплати товару.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток, а відтак - протиправність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення №0000072311 від 07.03.2012.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль