ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" лютого 2014 р. м. Київ К/800/48020/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" в особі філії "Спілловер. Шкіряний завод" на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року у справі № 809/301/13-а за позовом ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" в особі філії "Спілловер. Шкіряний завод" до Пенсійного фонд України третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про скасування рішень,-
у с т а н о в и л а:
Постановою Івано-Франківського окружною адміністративного суду від 28 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач оскаржив зазначене судове рішення до суду апеляційної інстанції, який своєю ухвалою від 18 липня 2013 року залишив апеляційну скаргу без руху, а ухвалою від 2 вересня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з не усуненням недоліків.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що оскільки апелянтами не усунуті зазначені в ухвалі про залишення без руху недоліки в зазначений строк, вона не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, а тому підлягає поверненню.
Однак, на думку колегії суддів, такий висновок суду апеляційної інстанції не узгоджуються з відповідними положеннями процесуального закону і порушує право осіб, які беруть участь у справі, на перегляд судового рішення в порядку апеляційного провадження.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 28 березня 2013 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, повний текст виготовлений 2 квітня 2013 року, який отримано скаржником 16 квітня 2013 року. Апеляційна скарга на постанову Івано-Франківського окружною адміністративного суду від 28 березня 2013 року зареєстровано в суді першої інстанції 20 травня 2013 року разом із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому скаржник посилається на те, що оскільки завод не працював, поштова кореспонденція адресована філії «Спілловер. Шкірзавод» не приймалася, у зв'язку з відсутністю працівників, а тому із судовим рішенням зміг ознайомитися тільки 13 травня 2013 року.
Згідно матеріалів справи, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2013 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано тридцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків (надання документу про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження). Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції отримана скаржником 24 липня 2013 року.
Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачем на виконання ухвали суду від 18 липня 2013 року направлено до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке зареєстровано в суді апеляційної інстанції в межах тридцятиденного строку (12 серпня 2013 року). Крім того, обгрунтовуючи поважність пропуску процесуального строку, заявником надано накази по підприємству від 28.02.2013 року № 06, від 11.03.2013 року №07, від 15.03.2013 року №08, від 29.03.2013 року №09, від 15.04.2013 року №12, від 08.05.2013 року №14, якими підтверджено перебування у колективній відпустці працівників підприємства.
Звертаючись до суду із клопотання про звільнення від сплати судового збору із зв'язку є складним фінансовим становищем ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" в особі філії "Спілловер. Шкіряний завод", надано постанови про арешт коштів та майна боржника.
Водночас, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав не усунення зазначених вище недоліків, суд апеляційної інстанції зазначив, що у встановлений строк апелянтом не було надано суду доказів поважності причин пропуску строку для апеляційного оскарження. Поза увагою суду залишилось вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не було предметом розгляду надані скаржником документи, які підтверджували важкий фінансовий стан підприємства, можливість відстрочки або розстрочки сплати судового збору та поважність причин пропуску процесуального строку.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Оскільки судом допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то відповідно до статті 227 КАС України це є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду.
Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 жовтня 2013 року відстрочено ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" в особі філії "Спілловер. Шкіряний завод" сплату судового збору до прийняття судом касаційної інстанції рішення у даній справі.
В силу частин першої та другої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
З урахуванням положень статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, а також наведених позивачем обставин, є підстави для задоволення заявленого клопотання та звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 98 КАС України суд вирішує клопотання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Керуючись ст.ст. 88, 98, 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" в особі філії "Спілловер. Шкіряний завод" задовольнити частково.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Звільнити ТОВ з іноземними інвестиціями "Спілловер" в особі філії "Спілловер. Шкіряний завод" від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає
Судді: (підписи)
Судове рішення № 37295873, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/301/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: