Постанова № 37295771, 06.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 р. Справа № 804/269/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі - судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області Державна гірничотехнічна інспекція нагляду у гірничодобувній промисловості до ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» в особі Амросіївської філії ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області Державна гірничотехнічна інспекція нагляду у гірничодобувній промисловості звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» в особі Амросіївської філії ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону праці» та ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно направлення на проведення перевірки №030-4-25 від 18.11.13 року, наказу на проведення перевірки від 22.11.2013 року № 1150 проведено планову перевірку Амросіївської філії ПАТ «Хайдельбергцемент Україна».

За результатами перевірки складений Акт перевірки суб'єкта господарювання від 11.12.2-13 року № 030-4-40, згідно якого виявлені порушення п. 2.7 р. 8 «Правил охорони праці при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом» Затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 18.03.2010 N 61, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 червня 2010 р. за N 356/17651, а саме: не пройдений техогляд автосамоскиду БелАЗ - 7522 державний № ДЦ 04-62, відсутні упорні колодки на автосамоскиду БелАЗ - 7522 державний № ДЦ 04-62, крім того на вказаному автосамоскиді не працює сигнал заднього руху та зношені шини. У зв'язку з зазначеними обставинами позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення роботи з перевезення гірничої маси автосамоскидом БелАЗ - 7522 державний № ДЦ 04-62.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 21.01.2014 р., яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали від 10.01.2014 року, яка отримана відповідачами 20 та 21 січня 2014 року. Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення, які залучені до матеріалів справи.

Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі, якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом не за місцезнаходженням відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закону № 2694), дія якого поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці належить до основних принципів, на яких базується державна політика в галузі охорони праці, що передбачено ч.1, абз.2 ч.2 ст.4 Закону № 2694.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України № 2694 умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

При цьому, відповідно до ст.13 Закону України № 2694 роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877).

Відповідно до ст.1 Закону України № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено ч.1 ст.3 Закону України № 877.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 877-V виключно законами встановлюються:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Суд заважує, що згідно із Положенням про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 408/2011 р. (далі - Положення № 408/2011) Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України (далі - Міністр). Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Держгірпромнагляд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства надзвичайних ситуацій України (МНС України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.

Відповідно до п.п.3 п.3 вказаного Положення до основних завдань Держгірпромнагляду України належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань: виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження, випробування і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, що передбачено пп.6 п.4 Положення № 408/2011.

Згідно п.п.11 п.5 Положення № 408/2011 передбачено право Держгірпромнагляду України для виконання покладених на неї завдань зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних з користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі розпорядчого документа про заборону зазначеного у випадках, передбачених законодавством, а також анулювати видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників.

Згідно з п.6 Положення № 408/2011 Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Виходячи із аналізу наведених норм права, суд дійшов висновку, що позивач - Територіальне управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області, є органом державної влади, основною функцією якого є забезпечення реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у т.ч. і шляхом проведення відповідних перевірок.

В свою чергу, процедура проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1531/20269 (далі - Положення № 826).

Відповідно до п. 2.4 Положення № 826 планові перевірки здійснюються за графіками проведення перевірок відповідно до річних або квартальних планів Держгірпромнагляду України та його територіальних органів, їх структурних підрозділів, які затверджуються до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Планова перевірка суб'єкта господарювання передбачає всебічну перевірку всіх його виробничих об'єктів (п.2.7. Положення № 826).

Відповідно до 2.12 Положення № 826 планові перевірки суб'єктів господарювання та планові перевірки виробничих об'єктів здійснюються за графіками перевірок, які затверджуються наказом з урахуванням планів роботи Держгірпромнагляду України та територіальних органів. Графіки перевірок мають містити найменування суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), що перевіряється, строк та предмет перевірки.

За результатами перевірок суб'єктів господарювання та перевірок виробничих об'єктів складаються відповідні акти (п.2.23 Положення)

Спеціальним законом щодо правових та організаційних засад, основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (із змінами, внесеними Законом України від 20.06.2013р. №353-VII), який передбачає порядок звернення до суду органу державного нагляду з позовом щодо застосування заходів реагування.

Судом встановлено, що згідно направлення на проведення перевірки №030-4-25 від 18.11.13 року наказу на проведення перевірки від 22.11.2013 року № 1150 відповідачем проведено планову перевірку Амросіївської філії ПАТ «Хайдельбергцемент Україна».

За результатами перевірки складений Акт перевірки суб'єкта господарювання від 11.12.2-13 року № 030-4-40, згідно якого виявлені порушення п. 2.7 р. 8 «Правил охорони праці при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом» Затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 18.03.2010 N 61, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 червня 2010 р. за N 356/17651 (далі-Правил), а саме: не пройдений техогляд автосамоскиду БелАЗ - 7522 державний № ДЦ 04-62, відсутні упорні колодки на автосамоскиду БелАЗ - 7522 державний № ДЦ 04-62, крім того на вказаному автосамоскиді не працює сигнал заднього руху та зношені шини.

Відповідно до п. 2.7 розділу 8 Правил експлуатацію великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів в кар'єрах необхідно проводити лише після їх технічного огляду згідно з Порядком проведення державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 N 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2010 за N 163/17458 (НПАОП 0.00-6.01-10). Кожен автомобіль повинен мати технічний паспорт, що містить його основні технічні та експлуатаційні характеристики. Кар'єрні автомобілі, що знаходяться в експлуатації, повинні бути укомплектовані: засобами пожежогасіння; знаками аварійної зупинки; медичними аптечками; упорами (башмаками) для підкладання під колеса; пристроєм блокування (сигналізації) підняття кузова під високовольтною лінією (для автосамоскидів вантажопідйомністю 30 т і більше); двома дзеркалами заднього виду; засобами зв'язку; комплектом інструменту, передбаченим заводом-виробником; фарами для освітлення робочого майданчика і дороги, звуковим переривистим сигналом під час руху заднім ходом. На лінію автомобілі можуть бути випущені тільки за умови, якщо їх агрегати та вузли, що забезпечують безпеку руху, а також безпеку інших робіт, що передбачені технологією використання автотранспорту, знаходяться в справному стані. Водії повинні мати при собі документ на право керування автомобілем. Водії, які керують автомобілями з дизель-електричною тягою, повинні мати посвідчення на II кваліфікаційну групу з електробезпеки згідно з НПАОП 40.1-1.21-98.

Пункт 2.26 Положення визначає що, право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

Доказів усунення виявлених в ході перевірки порушень відповідачем не надано, порушення зазначених норм відповідачем, є неприпустимим, оскільки це створює небезпеку для здоров'я і життя дітей.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Крім того, суд зауважує, що пункт 5 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України доповнений Законом України від 02.10.2012 р. № 5404-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України" та вступив в силу разом з набуттям чинності Кодексу цивільного захисту України.

Так, нормами Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу).

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають (ч. 1 ст. 70 Кодексу).

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.257 КАС України - у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Таким чином, обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суд покладає на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Відповідно п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області Державна гірничотехнічна інспекція нагляду у гірничодобувній промисловості до ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» в особі Амросіївської філії ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю)- задовольнити у повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» в особі Амросіївської філії ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» (місцезнаходження: 87333, Донецька область, Амросіївський район, смт. Новоамвросіївське, вул. 12 Грудня, буд. 14, код ЄДРПОУ 00292923) шляхом зупинення роботи з перевезення гірничої маси автосамоскидом БелАЗ - 7522 державний № ДЦ 04-62.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення покласти на Головне управління Держсанепідслужби у Донецькій області.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 12 ст. 183-2 КАС України він має право подати заяву про скасування цих заходів реагування, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя І.В. Тулянцева