Постанова № 37295764, 05.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р. Справа № 804/14167/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: позивача відповідача Петренко Ю.М. Максимової А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "ЛІДЕР ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004382203 від 14 жовтня 2013 року на суму 717903,00 грн.; визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004372203 від 14 жовтня 2013 року на суму 680690,00 грн.; визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004402203 від 14 жовтня 2013 року на суму 90780,00 грн.; визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004422203 від 14 жовтня 2013 року на суму 529341,69 грн.; визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007441703 від 17 жовтня 2013 року на суму 9375,00 грн.; визнати нечинним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №38/04-61-22-4/37375810 від 14 жовтня 2013 року на загальну суму 720512,70 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 03.10.2013 року №568/04-61-22-4/37375810. На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення №0004382203, №0004372203, №0004402203, №0004422203 від 14 жовтня 2013 року та №0007441703 від 17 жовтня 2013 року. Крім того, відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 14 жовтня 2013 року №38/04-61-22-4/37375810. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0004382203, №0004372203, №0004402203, №0004422203 від 14 жовтня 2013 року, №0007441703 від 17 жовтня 2013 року та рішення про застосування фінансових санкцій від 14 жовтня 2013 року №38/04-61-22-4/37375810 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2010 р. по 31.12.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення:

п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.6 ст198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (із змінами і доповненнями), підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 607 511 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 8 216 грн., за травень 2011 року в сумі 177 504 грн., за червень 2011 року в сумі 129 079 грн., за вересень 2011 року в сумі 26 724 грн., за жовтень 2011 року в сумі 57 413 грн., за листопад 2011 року 35 650 грн., за грудень 2011 року 79 863 грн., за лютий 2012 року в сумі 37 716 грн., за березень 2012 року в сумі 55 346 грн.;

п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (із змінами і доповненнями) пп. 4.1.6. п. 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №335/94-ВР від 28.12.94р. (із змінами і доповненнями), підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 692 953 грн. у т.ч. за IV квартал 2010 року в сумі 120 грн., за І квартал 2011 року в сумі 597 грн., за II квартал 2011 року в сумі 362 562 грн., за III квартал 2011 року в сумі 30 733 грн., за IV квартал 2011 року в сумі 199 265 грн., за І квартал 2012 року в сумі 98 986 грн., за II квартал 2012 року в сумі 622 грн., за III квартал 2012 року в сумі 61 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 7 грн.;

ч.10 ст.18 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) та Постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями) - роздрібна торгівля коньяком, горілкою та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, загальна сума вартості отриманої партії товару 720 512,70 грн.;

п.9 ст.3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) - не роздрукування фіскальних звітних чеків та не забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій в кількості 267 штук;

п.2.8, 3.5, 7.24 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) - перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах підприємства на загальну суму 197 904,15 грн.;

абз.23 п.1.2, ч.2 п.2.2, п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) - несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книгах обліку розрахункових операцій у загальній сумі 26 394,35 грн.;

п.3.1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) - проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 1 561,64 грн.;

пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.168.1, п.168.4 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) по податок з суми доходу виплаченого гр.ОСОБА_5 у жовтні 2011 року не утримано та до бюджету не перераховано, що призвело до виникнення недобору податку з доходів фізичних осіб в сумі 7500,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 03.10.2013 року №568/04-61-22-4/37375810 на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення №0004382203, №0004372203, №0004402203, №0004422203 від 14 жовтня 2013 року, №0007441703 від 17 жовтня 2013 року та рішення про застосування фінансових санкцій від 14 жовтня 2013 року №38/04-61-22-4/37375810.

Стосовно порушень з боку позивача щодо заниження податку на додану вартість у сумі 607511 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 692 953 грн. суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» мало взаємовідносини з ТОВ "ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ" на підставі договорів № 35/04 від 04.04.2011р. та № 34/04 від 04.04.2011р., виконання яких підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими, податковими та товаро-транспортними накладними, банківськими виписками. Вищезазначені податкові накладні включені до податкового кредиту, відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідні періоди, що підтверджується актом перевірки від 03.10.2013 року №568/04-61-22-4/37375810 (стр.5 акту).

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по рядку 04 Декларації з податку на прибуток, віднесені витрати по операціям з придбання алкогольної продукції у ТОВ "ПІВДЕННІ ТРАДИЦІЇ" на загальну суму 618 754 грн., в т.ч. у II квартал 2011 року на суму 291 441 грн., у III квартал 2011 року на суму 30 733 грн. IV квартал 2011 року на суму 198 865 грн. І кварталі 2012 року на суму 97 715 грн., що підтверджується фактом сплати товару та приходними накладними.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку позивача стало те, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при перевірці використано акт перевірки контрагента, а саме акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Південні Традиції» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.03.2011 року по 30.09.2011 року» №6314/22-4/37550936 від 18.10.2012 року, яким встановлено:

вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах, здійснених ТОВ "Південні Традиції", з постачальниками та покупцями по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) період з 09.03.2011 по 30.09.2011 на суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість 51608540 грн. та податкового кредиту по податку на додану вартість 52 408 784 грн.;

відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями;

відсутність об'єктів оподаткування з податку па додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) контрагентів-покупців в розумінні ст.22, ст.185 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 185.1 ст.185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні та надані в ході перевірки всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовані показники податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що "чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Також суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі "Інтерсплав проти України".

Так, у п. 37 рішення вказується: "Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови".

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Щодо встановлення податківцями продажу товарів за ціною нижче собівартості, то, як вбачається з акту перевірки, позивачем у періоді з квітня 2011 року по червень 2011 року реалізовано товар на суму нижче собівартості, а саме:

- згідно журнала-ордера і відомості по рахунку 702 Дохід від реалізації товарів за 2011 рік Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» отримано за ІІ квартал 2011 року дохід в розмірі 10369237,00 грн.;

- згідно журнала-ордера і відомості по рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» сформовано наступну собівартість реалізованих товарів за ІІ квартал 2011 року в розмірі 10676096,00 грн.

Тому податковий орган прийшов до висновку, що підприємством занижено дохід на загальну суму 306860,00 грн.

З огляду на вказане, суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.228 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Так, представником позивача зазначено, що При формуванні єдиної облікової системи у програмі «1С Підприємство» на початку липня 2011 року за період II квартала 2011 року, за деякими господарчими операціями, а саме, з повернення товару постачальнику, автоматизована система дала збій у бухгалтерських проводках системи, які призвели до невірного відображення операцій з повернення товару в декларації з податку на прибуток підприємства.

Так, видаткова накладна на повернення товару постачальнику повинна в програмі відображати у бухгалтерському обліку наступні проводки: Дт 631 Кт 281, проте у зв'язку з великим об'ємом інформації та порушенням із-за цього синтаксичного контролю при завантаженні структури метаданих, деякі видаткові накладні на повернення товару постачальнику відобразили у бухгалтерському обліку невірну проводку, а саме : Дт 902 Кт 281.

Зокрема, це спричинило неправильне відображення суми собівартості реалізованих товарів і сум видаткових накладних на повернення товару постачальнику на загальну суму 306 861,49 грн. і, як наслідок, невірне відображення цієї суми в рядках декларації по податку на прибуток за II квартал 2011 року, а саме, замість рядка 06.5 IB, сума по видаткових накладних на повернення товару постачальнику, була відображена у рядку 05.1 СВ, що призвело до збільшення суми собівартості реалізованих товарів.

Як встановлено в судовому засіданні, зазначена автоматична помилка не спричинила зміни суми об'єкту оподаткування у рядку 07 Декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року (139 990грн) та відповідно, податку на прибуток в рядку 14 і 16 (32 198грн).

Стосовно донарахування податку на прибуток у розмірі 3621,00 грн. суд зазначає.

Згідно акту перевірки, Станом на 01.04.2011р. на ТОВ «ТГ «ЛІДЕР ПЛЮС» рахується заборгованість по неповернутій фінансовій допомозі ТОВ «Д.А.С.» за Договором про надання поворотної фінансової допомоги б/н від 10.12.2010р.

ТОВ «ТГ «ЛІДЕР ПЛЮС» було повернуто фінансову допомогу ТОВ «Д.А.С.» 29.06.2011р. відповідно до платіжного доручення №335 у сумі 125000,00 грн.

Також, ТОВ «ТГ «ЛІДЕР ПЛЮС» було заключено з ФОП ОСОБА_6 Договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 24.10.2011р.

Згідно вищезазначеного договору, ФОП ОСОБА_6 було надано поворотну фінансову допомогу ТОВ «ТГ «ЛІДЕР ПЛЮС» у сумі 315000,00 грн.

ТОВ «ТГ «ЛІДЕР-ПЛЮС» було повернуто фінансову допомогу ФОП ОСОБА_6 частково, а саме: платіжне доручення від 17.04.2012р. №177 у сумі 40 000,00 грн.; від 18.04.2012р. №178 у сумі 10000 грн.; від 19.07.2012р. №436 у сумі 26 000 грн.

Частково отриману фінансову допомогу ТОВ «ТГ «ЛІДЕР ПЛЮС» було погашено взаємозаліком у рахунок заборгованості ФОП ОСОБА_6 за поставлений товар згідно договору №25/04/12 від 25.04.2012р. Акт про зарахування зустрічних вимог від 15.05.2012р. на суму 228 620,00 грн. та від 10.10.2012р. на суму часткової заборгованості 10 380,00 грн.

Відповідачем зазначено, що підприємством не нараховано суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під поворотною фінансовою допомогою розуміють суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, є безповоротною фінансовою допомогою.

Суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у складі інших доходів (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ).

Згідно з пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПКУ суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ст. 151 ПКУ, враховуються у складі інших доходів при визначенні оподатковуваного прибутку.

Як вбачається з матеріалів справи, що сума нарахованих умовних процентів за зазначений період на повну суму у розмірі 16 298 грн. відображена в Декларації з податку на прибуток за період І кварталу 2013 року у рядку 01.1 „Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" показників у размірі 16298 грн. у загальній сумі 5 394 800 грн.

Таким чином, сума донарахованого податку на прибуток у розмірі 3621 грн. вже була сплачена, але раніше - у загальній сумі податку на прибуток, нарахованого за результатами І кварталу 2011 року в розмірі 26097 грн., а тому висновок податкового органу про заниження податку на прибуток за рахунок ненарахування умовних відсотків на надану поворотну фінансову допомогу є безпідставним.

Щодо висновку податкового органу про те, що підприємством здійснювалась роздрібна торгівля коньяком, горілкою та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, суд зазначає наступне.

В ході перевірки встановлено порушення частини 10 статті 18 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) та Постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями) у частині роздрібної торгівлі коньяком, горілкою та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме:

фіскальним чеком РРО від 19.08.11 № 0148 та від 20.08.11 № 0089 у магазині за адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію коньяку «Оквін 3 зірки» об'ємом 0,25 л. за 16,00 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 16,54 грн.);

фіскальним чеком РРО від 20.08.11 № 0024, № 0040, № 0081 та № 0087 у магазині за адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію горілки «Франківська Срібляста» об'ємом 0,25 л. за 12,50 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 13,05 грн.);

фіскальним чеком РРО від 19.08.11 № 0075 у магазині за адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію горілки «Франківська Лагідна» об'ємом 0,25 л. за 13,00 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 13,05 грн.);

фіскальним чеком РРО від 19.08.11 № 0125 у магазині за адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію горілки «Франківська Срібляста» об'ємом 0,75 л. за 28,60 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 39,15 грн.);

фіскальним чеком РРО від 22.08.11 № 0059 у магазині за адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію вина «Портвейн Приморський» креп, білий об'ємом 1,0 л. за 10,83 грн. та вина «Портвейн Приморський» креп, червоний об'ємом 1,0 л. за 11,34 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 18,00 грн.);

фіскальним чеком РРО від 22.08.11 № 0060 у магазині за адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію вина «Слав'янське» креп, червоне об'ємом 1,0 л. за 10,84 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 18,00 грн.);

фіскальним чеком РРО від 22.08.11 № 0061 у магазині за адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію вина «Сонце в бокалі» біле десертне об'ємом 1,0 л. за 7,80 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 18,00 грн.);

фіскальним чеком РРО від 22.08.11 № 0061 у магазині за адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію вина «Шардоне» біле сухе об'ємом 1,0 л. за 6,63 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 18,00 грн.);

фіскальним чеком РРО від 22.08.11 № 0061 у магазині за адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію вина «Кагор Український» червоне десертне об'ємом 1,0 л. за 11,72 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказано; о шитою складає 18,00 грн.);

фіскальним чеком РРО від 22.08.11 № 0061 у магазині за .адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію вина «Кадарка Оксамитна» червоне напівсолодке об'ємом 1,0 л. за 8,17 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 18,00 грн.):

фіскальним чеком РРО від 22.08.11 № 0061 у магазині за адресою м. Кривий Ріг вул. Орджонікідзе, 9 здійснено реалізацію вина «Мускат Оксамитний Таїр. Прем.» біле напівсолодке об'ємом 1,0 л. за 7,80 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 18,00 грн.);

фіскальним чеком РРО від 05.08.11 № 37706 у магазині за адресою м.Дніпропетровськ вул. Байкальська, 6-н здійснено реалізацію горілки «Sobieski» об'ємом 1,0 л. за 47,16 грн. та горілки «Sobieski silver» об'ємом 1,0 л. за 51,12 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 52,20 грн.);

фіскальним чеком РРО від 05.08.11 № 37701 у магазині за адресою : Дніпропетровськ вул. Байкальська, 6-н здійснено реалізацію горілки «Старий Житомир оновлена» об'ємом 0,75 л. за 35,08 грн. та горілки «Житомирська на бруньках класична» об'ємом 0,75 л. за 34,49 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 39,15 грн.);

фіскальним чеком РРО від 05.08.11 № 37704 у магазині за адресою у Дніпропетровськ вул. Байкальська, 6-н здійснено реалізацію горілки «Пшенична» об'ємом 0,7 л. за 21,00 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 36,54 грн.);

фіскальним чеком РРО від 05.08.11 № 37669 у магазині за адресою м.Дніпропетровськ вул. Байкальська, 6-н здійснено реалізацію горілки «Франківська люксова» об'ємом 0,75 л. за 30,68 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 39,15 грн.);

фіскальним чеком РРО від 05.08.11 № 37697 у магазині за адресою м.Дніпропетровськ вул. Байкальська, 6-н здійснено реалізацію вина «Ізабела» рожеве напівсолодке об'ємом 1,0 л. за 12,00 грн. (мінімальна роздрібна ціна вказаного напою складає 18,00 грн.).

Відповідно до ст..1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання.

Пунктом 2 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів встановлено, що у цих Порядку та правилах терміни вживаються у значенні, наведеному у ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять".

Згідно п.4.5 р.4 ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та згідно акту перевірки, позивач здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями відповідно до ліцензії серії АГ №152831 від 24.12.2010 року.

В судовому засіданні представником позивача на кожний вищевказаний фіскальний чек надано відповідні договори з покупцями товару (алкогольної продукції) та ліцензії покупців на право роздрібної торгівлі.

Таким чином, позивач мав правові підстави реалізовувати алкогольну продукцію за оптовими цінами, що підтверджується матеріалами справи, а факти продажу товару позивачем за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, не підтверджені.

Відносно порушення позивачем пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.168.1, п.168.4 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) за платежем по податку з суми на доход фізичної особи, виплаченого гр. ОСОБА_5 у жовтні 2011 року не утримано та не перераховано до бюджету суму 7500,00 грн., що призвело до виникнення недобору податку з доходів фізичних осіб суд зазначає.

Згідно акту перевірки встановлено, що у жовтні 2011 року підприємство здійснило виплату доходів ОСОБА_5, шляхом виплати у перевіряємому періоді безготівкових грошових коштів за ТМЦ в сумі 50000 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, податковий орган прийшов до висновку, що суми грошових коштів, виплачених ОСОБА_5 у жовтні 2011 року за надані ТМЦ, є об'єктом оподаткування та включаються до загального оподатковуваного доходу у відповідних періодах, з яких утримується та сплачується до бюджету у порядку та у строки, встановлені Податковим кодексом України, податок на доходи фізичних осіб.

У відповідності до п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Як встановлено з матеріалів справи, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС» укладено договір поставки товару №09/12-2 від 09.12.2010 року на поставку тютюнових виробів.

Виконання вказаного договору підтверджується платіжним дорученням № 696 від 12 жовтня 2011 року, видатковою накладною №145 від 30 липня 2011 року, податковою накладною №232/001 від 30.07.2011 року.

Таким чином, позивачем правомірно не утримано податок з доходів фізичних осіб, оскільки взаємовідносини між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 мали характер господарських.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в порушення пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено не роздрукування та не зберігання фіскальних звітних чеків (Z - звітів) РРО, саме:

на РРО «Міні ФП» з реєстраційним № 0461004503 встановленим у магазині за адресою м.Запоріжжя пр. Металургів, 6 за 21.10.11, 31.10.11, 30.01.12, 17.05.12, 21.05.12, 22.05.12, 11.06.12, 06.08.12, 07.08.12, 08.08.12, 10.08.12, 13.08.12 та 14.08.12;

на РРО «Марія 301 МТМ» з реєстраційним № 0461004527 встановленим на товарному складі за адресою м. Дніпропетровськ вул. Кільченська, 5 за 27.05.11, 31.08.11, 30.12.11, 10.07.12 та 20.09.12;

на РРО «Марія 301 МТМ» з реєстраційним № 0461004846 встановленим у магазині за адресою м. Дніпропетровськ вул. Шмідта, 4-а за 25.12.12;

не зберігаються фіскальні звітні чеки (Z - звіти) РРО у кількості 248 звітів з господарського об'єкта, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Загальна кількість не роздрукованих та/або не збережених фіскальних звітних чеків (Z - звітів) РРО складає 267 звітів.

Судом з приводу вищевказаного встановлено:

- по РРО «Міні ФП» з реєстраційним № 0461004503 встановленим у магазині за адресою м. Запоріжжя пр. Металургів, 6 за 21.10.11, 31.10.11, 30.01.12, 17.05.12, 21.05.12, 22.05.12, 11.06.12, 06.08.12, 07.08.12, 08.08.12, 10.08.12, 13.08.12 та 14.08.12 не роздруковувались та, відповідно, не могли зберігатися звітні денні чеки (Z - звіти) РРО внаслідок неробочих днів в магазині, оформлені наказами по підприємству №1605 від 16.05.2012 року, №1805 від 18.05.2012 року, №0806 від 08.06.2012 року, №0308 від 03.08.2012 року, №2010 від 20.10.2011 року, №2810 від 28.10.2011 року, №2701 від 27.01.2012 року;

- по РРО «Марія 301 МТМ» з реєстраційним № 0461004527 встановленим на товарному складі за адресою м. Дніпропетровськ вул. Кільченська, 5 за 27.05.11, 31.08.11, 30.12.11 не роздруковувались та, відповідно, не могли зберігатися звітні денні чеки (Z - звіти) РРО внаслідок неробочих днів в магазині, оформлені наказами по підприємству №2605 від 26.05.2011 року, №3008 від 30.08.2011 року, №2912 від 29.12.2011 року;

- за 10.07.12 та 20.09.12 роздрукувались звітні денні чеки (Z - звіти) РРО на наступну добу у зв'язку з відсутністю електропостачання, що підтверджується листом Дніпропетровських міських електричних мереж 1-РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» від 31.10.2013 року №14732/6071;

- по РРО «Марія 301 МТМ» з реєстраційним № 0461004846, встановленим у магазині за адресою м. Дніпропетровськ вул. Шмідта, 4-а за 25.12.12 роздруковано та, відповідно, зберігається звітний денний чек (Z - звіти) РРО №0416 за 25.12.2012 року;

- по РРО «Міні ФП6» реєстраційним № 0461004567, встановленим за адресою АДРЕСА_1, роздруковуються та зберігаються фіскальні звітні чеки (Z - звіти) РРО, окрім кількості у 248 звітів, які були вилучені згідно протоколу обшуку від 25 липня 2012 року разом з іншими первинними документами та основними засобами (комп'ютерна техніка) у м. Сімферополь за місцем знаходження офісного приміщення Сімферопольского підрозділу (договор оренди приміщення № б/н від 01.12.11р. з фізичною особою ОСОБА_9) по адресу: АДРЕСА_1, та були вилучені співробітниками ВВС УПМ в АР Крим в процесі обшуку у ФОП ОСОБА_10 (по кримінальній справі №12012003130008), офісне приміщення якої знаходилось за тією же адресою. (Додаток № 41, 56).

Таким чином, з огляду на встановлені факти, судом спростовуються порушення пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з боку позивача.

Щодо висновку податкового органу про те, що підприємством порушено п.2.8, 3.5, 7.24 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) - перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах підприємства на загальну суму 197 904,15 грн. суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки встановлено:

1) Встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі товариства 08.05.2012 року в сумі 19839,88 грн. за рахунок відсутності підпису отримувача готівкових коштів (ОСОБА_11) у видатковому касовому ордері від 08.05.2012 року №351 на суму 40100,00 грн., що є порушенням п. 3.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) (далі за текстом - Положення № 637).

Відповідно п. 7.24 Положення № 637 зазначено, що у разі виявлення під час перевірки видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи.

Залишок коштів на кінець дня 08.05.2012 р. в касі товариства складає - 155442,72 грн.

Ліміт залишку готівки в касі товариства на 08.05.2012 р. згідно наказу від 31.12.2011 р. № 57 складає - 175702,84 грн.

Перевищення ліміту каси складає - 40100,00 + 155442,72 - 175702,84 = 19839,88 грн.

2) Встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі товариства 25.05.2012 року в сумі 18660,05 грн. за рахунок відсутності підпису отримувача готівкових коштів (ОСОБА_12) у видатковому касовому ордері від 25.05.12 № 357 на суму 193000,00 грн., що є порушенням п. 3.5 Положення № 637.

Залишок коштів на кінець дня 25.05.2012 р. в касі товариства складає - 1362,89 грн.

Ліміт залишку готівки в касі товариства на 25.05.2012 р. згідно наказу від 31.12.2011 р. № 57 складає - 175702,84 грн.

Перевищення ліміту каси складає - 193000,00 + 1362,89 - 175702,84 = 18660,05 грн.

3) Встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі товариства 11.10.2012 року в сумі 118642,12 грн. за рахунок відсутності підпису отримувача готівкових коштів (ОСОБА_11) у видатковому касовому ордері від 11.10.12 № 491 на суму 120 000,00 грн., що є порушенням п. 3.5 Положення № 637.

Залишок коштів на кінець дня 11.10.2012 р. в касі товариства складає - 174 344,96 грн.

Ліміт залишку готівки в касі товариства на 11.10.2012 р. згідно наказу від 31.12.2011 р. № 57 складає - 175 702,84 грн.

Перевищення ліміту каси складає - 120000,00 + 174344,96 - 175702,84 = 118 642,12 грн.

4) Встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі товариства 23.10.2012 року в сумі 40 762,18 грн. за рахунок відсутності підпису отримувача готівкових коштів (ОСОБА_12) у видатковому касовому ордері від 23.10.12 № 506 на суму 170000,00 грн., що є порушенням п. 3.5 Положення № 637.

Залишок коштів на кінець дня 23.10.2012 р. в касі товариства складає - 46 465,02 грн.

Ліміт залишку готівки в касі товариства на 23.10.2012 р. згідно наказу від 31.12.2011 р. № 57 складає - 175702,84 грн.

Перевищення ліміту каси складає -170000,00 + 46465,02 - 175702,84 = 40 762,18 грн.

Загальна сума перевищення ліміту каси складає: 19839,88 + 18660,05 + 118642,12 + 40762,18 = 197 904,15 грн.

5) Встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 0461004527/1 у сумі 7559,29 грн., а саме облік готівкових коштів, отриманих 26.04.2011 року оприбутковані у КОРО після 29.04.2011 року тобто не у день їх фактичного надходження, чим порушено абз. 23 п. 1.2, ч.2 п. 2.2, п. 2.6 Положення № 637.

6) Встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 0461004603 р/1 у сумі 49,56 грн., а саме загальна сума готівкових розрахунків, яка отримана товариством 17.05.2012 року у сумі 49,56 грн. оприбуткована 18.05.2012 року згідно фіскального звітного чека РРО (Z - звіту) від 18.05.2012 року (роздрукованого о 09 годині 55 хвилин 18.05.12), чим порушено абз. 23 п. 1.2, ч.2 п. 1 .. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року 637 (із змінами та доповненнями).

7) Встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 0461004527/1 у сумі 4201,21 грн., а саме загальна сума готівкових розрахунків, яка отримана товариством 10.07.2012 року у сумі 4201,21 грн. оприбуткована 11.07.2012 року згідно фіскального звітного чека РРО (Z - звіту) від 11.07.2012 року (роздрукованого об 11 годині 25 хвилин 11.07.12), чим порушено абз. 23 п. 1.2, ч.2 п.2.2, п.2.6 Положення № 637.

8) Встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 0461004527/1 у сумі 14584,29 грн., а саме загальна сума готівкових розрахунків, яка отримана товариством 20.09.2012 року у сумі 14584,29 грн., оприбуткована 21.09.2012 року згідно фіскального звітного чека РРО (Z - звіту) від 21.09.2012 року (роздрукованого о 08 годині 26 хвилин 21.09.12), чим порушено абз.23 п.1.2, ч.2 п. 2.2, п. 2.6 Положення № 637.

Загальна сума несвоєчасно оприбуткуваних готівкових коштів в КОРО складає: 7559,29 + 49,56 + 4201,21 + 14584,29 = 26 394,35 грн.

9) Здійснено видачу готівкових коштів працівнику ОСОБА_11 на господарські потреби по звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 26.01.2011 року № ЛП-0000003 без документу, який підтверджує факт витрат готівкових коштів в сумі 750,00 грн. підзвітною особою.

10) Здійснено видачу готівкових коштів працівнику ОСОБА_11 на господарські потреби по звітам про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 04.01.2011 року № ЛП-0000031, від 24.01.2011 року № ЛП-0000032, від 16.02.2011 року № ЛП-0000004, від 24.02.2011 року № ЛП-0000005, від 28.02.2011 року № ЛП-0000006, від 21.03.2011 року № ЛП-0000007, від 05.04.2011 року № ЛП-0000008 без документу, який підтверджує факт витрат готівкових коштів в сумі 811,64 грн.

Загальна сума непідтверження витрат готівкових коштів складає: 750,00 + 811,64= 1561,64 грн.

З огляду на вищевказане та проаналізувавши надані позивачем документи суд зазначає:

у видатковому касовому ордері від 08.05.12 № 351 на суму 40100,00 грн., підпис отримувача готівкових коштів (ОСОБА_11) присутня ;

у видатковому касовому ордері від 25.05.12 № 357 на суму 193000,00 грн., підпис отримувача готівкових коштів (ОСОБА_12) присутня;

у видатковому касовому ордері від 11.10.12 № 491 на суму 120000,00 грн., підпис отримувача готівкових коштів (ОСОБА_11) присутня;

у видатковому касовому ордері від 23.10.12 № 506 на суму 170000,00 грн., підпис отримувача готівкових коштів (ОСОБА_12) присутня;

кошти в розмірі 7559,29 грн. оприбутковані у відповідності до чинного законодавства, що підтверджується фіскальним звітним чеком від 26.04.11р. та прибутковим касовим ордером №39 від 26.04.2011 року, наявний запис в КОРО;

кошти в розмірі 4201,21 грн. та 14584,29 грн. неоприбутковані належним чином, оскільки, згідно листа № 14732/6071 від 31.10.2013р. Дніпропетровських міських електричних мереж 1-РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» відключено енергопостачання на дати 10.07.12 та 20.09.2012;

кошти в розмірі 49,56 грн. неоприбутковані належним чином, оскільки, згідно довідки ПАТ «Днепроспецсталь» відключено енергопостачання на 17.05.2012 року;

здійснена видача готівкових коштів працівнику ОСОБА_11 на господарські потреби по звіту про використання коштів, наданих на сплату послуг з оренди приміщення ПП ОСОБА_13 від 26.01.2011 року № ЛП-0000003 на підставі документу, який підтверджує факт витрат готівкових коштів в сумі 750,00 грн. підзвітною особою. Крім того, в наявності є довіреність, згідно якої ОСОБА_11 доручає ОСОБА_14 здійсняти дії від ТОВ «ТГ «Лідер Плюс» за необхідністю;

здійснена видача готівкових коштів працівнику ОСОБА_11 на господарські потреби по звітам про використання коштів, наданих під звіт від 04.01.2011 року № ЛП-0000001, від 24.01.2011 року № ЛП-0000002, від 16.02.2011 року № ЛП-0000004, від 24.02.2011 року № ЛП-0000005, від 28.02.2011 року № ЛП-0000006, від 21.03.2011 року № ЛП-0000007, від 05.04.2011 року № ЛП-0000008, підтверджуються квитанціями до прибуткового касового ордеру та є фактом витрат готівкових коштів в сумі 811,64 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено відсутність порушень з боку позивача при дотримані вимог Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що висновки Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо порушень ТОВ «Торгова група «ЛІДЕР ПЛЮС», виявлених в ході перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 03.10.2013 року №568/04-61-22-4/37375810, не підтвердились в судовому засіданні, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004382203 від 14.10.2013 року, податкове повідомлення-рішення №0004372203 від 14.10.2013 року, податкове повідомлення-рішення №0004402203 від 14.10.2013 року, податкове повідомлення-рішення №0004422203 від 14.10. 2013 року, податкове повідомлення-рішення №0007441703 від 17.10 2013 року, що винесені Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №38/04-61-22-4/37375810 від 14.10 2013 року, що винесені Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 480 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 лютого 2014 року

Суддя О.В. Єфанова