Постанова № 37295407, 21.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.02.2014 р. справа №913/2836/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.суддівСтойка О.В., Шевкової Т.А.від позивача:Халіна А.О. - за дов. №14-351 від 16.03.2012р.від відповідача:не з"явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м.Луганськна рішення господарського суду Луганської областівід02.12.2013 рокуу справі№ 908/2836/13 (суддя Фонова О.С.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київдо відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м.Луганськпро стягнення 1 022 934,34 грн.ВСТАНОВИВ:

У 2013р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м.Луганськ про стягнення пені у сумі 852445,28 грн. та 3% річних у сумі 170489,06 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.12.2013р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м.Луганськ пеню у сумі 260631,86 грн. та 3% річних у сумі 170489,06 грн., витрати по оплаті судового збору у сумі 8622,42 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м.Луганськ, з прийнятим рішенням суду першої інстанції від 02.12.13р. не згодно, вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 02.12.12р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 260 631,86 грн.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м.Луганськ, до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, ухвалою суду про порушення апеляційного провадження від 10.01.2014р. явка сторін не визнана обов»язковою, тому апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, оскільки неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просить рішення господарського суду Луганської області від 02.12.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2012р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №3585/29/1-12-Н (далі по тексту - договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов»язується у передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

Продавець передає покупцеві у період з 01 лютого 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 871 702,860 тис. куб.м. (п.2.1 договору), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.)

Відповідно до п. 3.1, п.3.4 договору право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою покупця продавцеві два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. (п.3.5 договору).

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2 Договору. (п.6.1 договору). Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 30 числа наступного за місяцем поставки газу (п.6.2 договору).

Згідно п. 9.2 Договору, позовна давність щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Даний договір набирає чинності з дати підписання повноважними представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника та поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01 лютого 2012 року і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення. (п.11.1 договору).

На виконання умов договору, позивачем протягом березня - грудня 2012 року було поставлено відповідачу газ на суму 277610576,42 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписаний обома сторонами без розбіжностей і скріплений печатками обох підприємств.

Відповідачем зобов»язання з оплати отриманого газу виконані з порушенням п.6.1, п.6.2 договору.

У зв»язку із вищевикладеним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення пені у сумі 852445,28 грн. та 3% річних у сумі 170489,06 грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, поставка газу була здійснена відповідно до умов договору №3585/29/1-12-Н від 30.03.2012р., який є предметом даного спору та підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані обома сторонами без розбіжностей.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м.Луганськ 3% річних в розмірі 170489,06 грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем зобов»язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг позивачем нарахована пеня в розмірі 852 445,28грн. відповідно до п. 7.2 договору, яким передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору покупець зобов»язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу. Господарським судом частково відмовлено у задоволені позовних вимог у цій частині.

Згідно наданого розрахунку, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 852445,28 грн., нараховану на зобов'язання з оплати, що виникли у березні 2012 року за період з 01.05.2012 по 25.05.2012 в сумі 197981,62 грн., на зобов'язання з оплати, що виникли у квітні 2012 року за період з 31.05.2012 по 15.06.2012 в сумі 62042,69 грн., на зобов'язання з оплати, що виникли у травні 2012 року за період з 01.07.2012 по 02.07.2012 в сумі 607,55 грн., на зобов'язання з оплати, що виникли у грудні 2012 року за період з 31.01.2013 по 17.05.2013 в сумі 591813,42 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 10.01.2013р. порушено провадження у справі №913/105/13-г про банкрутство Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Також матеріалами справи підтверджено, що на даний час діє мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача.

Статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про часткову відмову позову в частині стягнення пені в сумі 591813,42 грн., оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів було введено 10.01.2013р., а позивачем заявлена до стягнення пеня, що нарахована на зобов'язання з оплати, що виникли у грудні 2012 року, за період з 31.01.2013 по 17.05.2013., тобто під час дії вказаного мораторію.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 02.12.2013 року у справі №913/2836/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 02.12.2013 року у справі №913/2836/13 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 02.12.2013 року у справі №913/2836/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;2 - позивачу;

3 - відповідачу;4 - ДАГС;5- ГСЛО.