Ухвала суду № 37292242, 03.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2013 рокусправа № 2а-14772/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки „Катеринославська" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі № 2а-14772/10/0470 за позовом Кредитної спілки „Катеринославська" до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка „Катеринославська" звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська, в якму просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 000631701/3 від 29.10.2010 року в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 94500,00 грн., у т.ч. за основним платежем податку з доходів фізичних осіб в сумі 31500,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 63000,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку Кредитної спілки „Катеринославська" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.10.2007 року по 31.03.2010 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 30.06.2010 року № 2109/220/26238236, відповідно до висновків якого позивачем не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб на суму 32433,91 грн.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що розподіл доходу в кредитній спілці відбувався на загальних зборах членів кредитної спілки: за підсумками діяльності 2007 року протокол від 31.03.2008 року № 5, 2008 року протокол № 6 від 29.05.2009 року, 2009 року протокол № 7 від 28.05.2010 року

За підсумками діяльності нерозподілений доход (за 2007-2008роки), що залишився у розпорядженні кредитної спілки, як фінансовий результат діяльності кредитної спілки, розподілявся на формування резервного фонду в сумі 22525,0 грн. та на нарахування відсотків членам кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді процентів в сумі 210000грн.

У періоді, що перевірявся відповідачем, додатковий пайовий внесок в КС „Кредитна спілка" налічується у одного члена кредитної спілки ОСОБА_1 Обліковується внесок на рахунку НОМЕР_1. Станом на 01.10.07. сальдо на рахунку НОМЕР_1 складає 120549,0 грн.

Позивачем розподілені суми доходу за 2007-2008р.р., по заяві ОСОБА_1 зараховані на збільшення пайового внеску (рахунок НОМЕР_1).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000631701/0 від 08.07.2010 року, яким, в порушення вимог підпункту 4.2.11 пункта 4.2 статті 4, підпункту 9.2.3 пункта 9.2 статті 9 абзаца „а" пункту17.2 статті 17, абзаца „а" пункту 19.2 статті 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів найманих працівників (по актам) всього на суму 97301,73, за основним платежем 32433,91, за штрафними (фінансовими) санкціями 64867,82 грн.

За результатами адміністративного оскарження, прийняте податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення, та прийняті рішення №000631701/1 від 16.08.2010 року, № 000631701/2 від 04.10.2010 року, № 000631701/3 від 29.10.2010 року.

У відповідності до статті 1 Закону України „Про кредитні спілки" 2908-ІІ від 20.12.2001 року (далі- Закон України № 2908-ІІ), кредитна спілка це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Згідно статті 11 зазначеного Закону члени кредитної спілки мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до статуту кредитної спілки.

Відповідно до статті 19 даного Закону, вклади членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також плата, нарахована на такі кошти та пайові внески (проценти), належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

У відповідності до пункту 1 статті 21 Закону України № 2908-ІІ кредитна спілка залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки.

Кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.

Крім того, частиною 3 статті 21 Закону України „Про кредитні спілки" встановлено, що кредитна спілка розподіляє частину нерозподіленого доходу, що залишається у її розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків (у тому числі на додаткові пайові внески) у вигляді відсотків (процентів).

Пунктом 1.10 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що процент - це платіж, який здійснюється позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів, зокрема, включається платіж за використання коштів, залучених у депозит. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, ніж визначені у пункті 1.10 статті 1 даного Закону, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

Крім того, плата (проценти) на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки виплачуються на підставі договору обов'язково, натомість плата (проценти) на пайові внески може і не виплачуватися, якщо не буде достатньої суми для розподілення.

Судом встановлено, що за результатами діяльності нерозподілений доход (за 2007-2008 роки), що залишився у розпорядженні кредитної спілки, як фінансовий результат діяльності кредитної спілки, розподілявся на формування резервного фонду в сумі 22525,0 грн. та на нарахування відсотків членам кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді процентів в сумі 210000 грн.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що поняття „плата (проценти) на пайові членські внески" та „плата (проценти) на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки" не є тотожним.

Підпунктом 22.1.4 пункту 22.1. статті 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01 січня 2010 року (згідно із Законом від 21.12.2004р. № 2273-ІV Про внесення зміни до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо оподаткування відсотків з банківських вкладів) та з 01.01.2013 (згідно з Законом „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків" N 1617-VI, 24.07.2009, у підпункті 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" цифри і слова „1 січня 2010 року" замінено цифрами і словами „1 січня 2013 року").

Таким чином, зазначені зміни, стосуються порядку оподаткування процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки.

Згідно з підпунктом 9.2.3 пункту 9.2 статті 2 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", доходи фізичних осіб, отримані, сплачені (нараховані) з інших підстав, зокрема, у вигляді процентів на пайові (основні та додаткові) внески членів кредитних спілок, передбачені пунктом 3 статті 21 Закону України № 2908, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб у загальному порядку за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 Закону.

У відповідності до підпункту 8.1.1. пункту 8.1. статті 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 вказаного Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Таким чином, податок з доходів фізичних осіб, який донараховано за результатами документальної перевірки складає (216226,09грн.х15%)= 32433,91грн.

Судом встановлено, що позивач погодився частково із порушеннями зазначеними в акті перевірки, зокрема у заниженні податку з доходів фізичних осіб в сумі 933,91 грн., що є наслідком заборгованості членів кредитної спілки за виданими кредитами, за якими сплинув строк позовної давності (понад 1095 днів) в сумі 6226,09 грн. (6266,09грн.х15%). Позивачем сплачено за податковим повідомленням ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська від 08.07.2010 року № 000631701/0 суму податкового зобов'язання в розмірі 2801,73 грн., в т.ч. за основним платежем податку з доходів фізичних осіб у сумі 933,91 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1867,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 123 від 29.07.2010 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 31500,0 грн. та штрафних санкцій у розмірі 63000,00 грн. відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки „Катеринославська" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі № 2а-14772/10/0470 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров