Ухвала суду № 37291775, 17.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

провадження № 22ц/790/964/14 Головуючий 1 інст. - Ковригін О.С.

Справа №636/1406/13-ц Доповідач - Шаповал Н.М.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Кіпенка І.С.,

Котелевець А.В.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 12 грудня 2013 року по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування фактичних витрат, пов»язаних з утриманням за період навчання,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2013 року ХНУВС звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив, згідно заяви про уточнення позовних вимог, стягнути зі ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 26 002,14 грн. в рахунок відшкодування фактичних витрат, пов»язаних з його утриманням за період навчання.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 12 грудня 2013 року провадження у цивільній справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ - закрито.

З такою ухвалою суду ХНУВС не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та направити зазначену цивільну справу для продовження розгляду по суті до того ж суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (даді - КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник між суб»єктом владних повноважень та фізичною особою - громадянином, який перебував на публічній службі, і повинна розглядатися за правилами КАС України.

Судом встановлено, що наказом ректора Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС) №274 о/с від 30.08.2006 року ОСОБА_2 було зараховано до складу курсантів ХНУВС. (а.с. 6)

01.09.2007 року між ХНУВС та відповідачем був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. (а.с. 4-5)

Пунктом 2.3.6 вказаного договору передбачено обов»язок курсанта відшкодувати витрати, пов»язані з утриманням у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом ХНУВС №294 а/с від 19.06.2010 року лейтенанта міліції ОСОБА_2 було відраховано зі складу курсантів університету та відкомандировано до УМВС України в Харківській області для подальшого проходження служби. (а.с. 7)

Наказом ГУМВС України в Харківській області №20 о/с від 07.02.2012 року лейтенанта міліції ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення). (а.с. 8)

Таким чином, спір у праві , що розглядається , стосується відшкодування витрат, пов»язаних з утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особою, яка за власним бажанням звільнена із органів внутрішніх справ та відрахована з числа курсантів вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ Украхни.

Порядок відшкодування особами витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313 «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України» (далі - Постанова).

Відповідно до ст.. 1 Порядку визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов»язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

a) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв»язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

b) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Згідно зі ст.. 3 Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом. Головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою.

Сторонами такого договору є: виконавець - навчальний заклад, замовник - головне управління або управління Міністерства внутрішніх справ України, особа - курсант.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Порядку у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх здійснюється у судовому порядку.

Отже, спір у справі, яка розглядається, випливає з договірних правовідносин, а договірні правовідносини між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції вищенаведене до уваги не взяв та помилково вважав, що справа не підлягає розгляду в порядку ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв»язку із чим ухвала підлягає скасуванню з направленням до того ж суду першої інстанції для розгляду по суті іншому судді.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч. 1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 12 грудня 2013 року скасувати, справу направити до того ж суду для розгляду по суті іншому судді.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді: