Постанова № 37289340, 18.02.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1802/13-a

18 лютого 2014 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В.

при секретарі судового засідання Костецькій Н.Т.

за участю представників:

позивача: Чорного М.О.;

відповідача: Вітовської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за

позовною заявою державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»

до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000102301/0 від 17 квітня 2007 року,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод» (далі - ДП «Ковалівський спиртовий завод» або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області (далі - Бучацька ОДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000102301/0 від 17 квітня 2007 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві та пояснив, що між позивачем та ТОВ «Укренерго» укладено договір поставки природного газу. ДП «Ковалівський спиртовий завод» одержало належним чином оформлені видаткову та податкову накладні, що дало право на відшкодування податку на додану вартість підприємству з державного бюджету на загальну суму 4 000 грн.

Контролюючі органи, при проведенні перевірки, дійшли висновку, що газ, закуплений позивачем, відповідно до законодавства України повинен бути імпортного походження, який оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, а отже вказана сума не підлягає бюджетному відшкодуванню. На підставі цих висновків, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000102301/0 від 17 квітня 2007 року, яким ДП «Ковалівський спиртовий завод» зменшено суму бюджетного відшкодування на 4 000 грн.

Позивач з такими висновками не погоджується, оскільки законодавством України немає прямої заборони на використання в промисловості газу українського видобування, оскільки така заборона обмежувала б конституційні права як споживача, так і постачальника, позбавляючи його права вільного вибору контрагента для співпраці.

З врахуванням викладеного, представник позивача просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, подала до суду свої письмові заперечення, та суду пояснила, що відповідно до законодавства України, яке діяло на момент виникнення спору, ДП «Ковалівський спиртовий завод» повинно було використовувати газ імпортного походження, який від обкладання ПДВ звільняється або оподатковується за нульовою ставкою.

Проте позивачем, в порушення ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» до податкового кредиту та бюджетного відшкодування включено 4 000 грн. ПДВ згідно податкової накладної на поставку природного газу ТОВ «Укренерго».

Представник відповідача зазначила, що ТОВ «Укренерго» не доведено походження спірного газу за фактом його видобування, а отже не спростовано висновків контролюючого органу.

З врахуванням викладеного, представник відповідача вважає що оспорюване податкове повідомлення-рішення Бучацької ОДПІ прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції ДПС у Тернопільської області проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Ковалівський спиртовий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року.

За результатами перевірки складено акт від 10 квітня 2007 року №116-23/00375059. Актом встановлено, що в порушення ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» до податкового кредиту та бюджетного відшкодування включено 4 000 грн. ПДВ.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102301/0 від 17 квітня 2007 року, яким ДП «Ковалівський спиртовий завод» зменшено суму бюджетного відшкодування на вказану вище суму.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0000102301/0 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі 2а-1970/3772/11 задоволено вимоги ДП «Ковалівський спиртовий завод».

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року апеляційну скаргу Бучацької МДПІ залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року - без змін.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій Бучацька МДПІ оскаржила їх в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2013 року касаційну скаргу було задоволено частково, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - скасовано, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий адміністративний суд України прийшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не досліджено питання належності та походження придбаного позивачем газу. Зокрема, дослідженню підлягають договір та вантажосупровідні документи (товаротранспортні і податкові накладні, акти прийому-передачі газу) стосовно питання обґрунтованості доводів податкового органу, що предметом укладеного між позивачем та його контрагентом договору було придбання саме імпортованого газу, оподаткування операцій продажу якого має здійснюватися за нульовою ставкою, та виключно з урахуванням встановленого робити висновки про наявність чи відсутність підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

При новому розгляді справи судом у відповідності до ст.55 КАС України було допущено процесуальне правонаступництво відповідача, а саме правонаступником Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції ДПС в Тернопільській області стала Бучацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

Враховуючи вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2013 року, суд при новому розгляді справи листом від 02.08.2013 року витребовував документи щодо факту походження поставленого позивачу природного газу, а саме договір №49-06/Т від 28.09.2006 року укладений між ТзОВ «Укренерго» та ТзОВ «ІНТЕРЛІС»; договір №Т-08/12/2006 від 29.11.2006 р. укладений між ТзОВ «Укренерго» та ТзОВ «РОСТХОЛДІНГ».

Податковий орган виходив з того, що позивачем було придбано в ТзОВ «Укренерго» природній газ імпортного походження, який оподатковується за нульовою ставкою податку на додану вартість, у зв'язку з чим виписані ТзОВ «Укренерго» податкові накладні оформлені з порушенням вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому не могли бути враховані при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного:

З матеріалів справи видно, що між позивачем як покупцем та ТзОВ «Укренерго» як постачальником було укладено договір на постачання природного газу від 16.11.2005 року № 3-т-06/п, за умовами якого постачальник зобов'язувався через газові мережі газотранспортних організацій поставити покупцю природний газ за ціною 478.66 грн. за одну тисячу м3, в тому числі цільова надбавка до тарифу на природний газ - 7.82 грн. та податок на додану вартість 79.78 грн. (без врахування його транспортування).

ТзОВ «Укренерго» видало позивачу податкову накладну від 31.12.2006 року № 49 на поставлений за грудень 2006 року газ в об'ємі 392000.00 м3 на суму 266509.36 грн., в тому числі податок на додану вартість 44418.23 грн. Позивачем в січні 2007 року до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість включено суму 4000.00 грн.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що у 2006 році операції із ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість, а операції із продажу такого газу, крім операцій з його продажу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року Л® 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» в 2006 році природний газ. ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», дочірньою компанією «Газ України» та дочірнім підприємством «Газ-тепло», а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності: договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ; договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача - платника податку на додану вартість; вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається, кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що законодавством не дозволяється оподаткування за ставкою 20% операцій з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, і звільненого від обкладання податком на додану вартість при ввезенні.

У своїх поясненнях ТОВ «Укренерго» вказало, що протягом 2006 року здійснювали постачання природного газу ДП «Ковалівський спиртовий завод» на підставі договору на постачання природного газу №3-т-06/п. Природний газ, що постачався позивачу у вказаному періоді був придбаний, для наступної реалізації, у вітчизняних компаній, в т.ч.., але не виключно, ТзОВ «ІНТЕРЛІС» та ТзОВ «РОСТХОЛДІНГ». При придбанні природного газу товариством з обмеженою відповідальністю «Укренерго» було сплачено ПДВ, саме тому при наступній його реалізації безпосередньому споживачу, позивачу було видано належним чином оформлені податкові накладні. Щодо документів, які витребовувалися судом, а саме: про походження поставленого позивачу природного газу, ТОВ «Укренерго» повідомило, що оригінали знищені відповідно до Наказу Міністерства юстиції від 17.04.2012 року №571/20884 у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання.

Також, листами від 02.08.2013 та від 20.08.2013 року судом направлялися запити в ПАТ «Тернопільгаз» про облік природного газу поставленого позивачу згідно договору №3-т-06/п та походження поставленого газу.

У відповідях на запити в листах від 14.08.2013 р. №04/3449 та від 22.08.2013 року №04/3503 ПАТ «Тернопільгаз» надав інформацію про обсяги транспортованого позивачу природного газу через свої газові мережі, пояснив про відсутність актів і договорів, що засвідчують транспортування вказаних обсягів природного газу в зв'язку з закінченням терміну їх зберігання та повідомив, що не володіє інформацією про походження газу.

В судовому засіданні після отримання відповідей від ПАТ «Тернопільгаз» та ТОВ «Укренерго», з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, також витребувано з ОДУ ПАТ «Укртрансгаз» інформацію про облік природного газу, що постачався позивачу згідно договору №3-т-06/п від 16.11.2005 р., з метою встановлення походження придбаного позивачем природного газу.

У відповіді на запит ПАТ «Укртрансгаз» повідомив, що відповідно до діючих нормативних актів функції обліку газу по споживачах виконують газорозподільні підприємства.

Таким чином, суд застосовуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, передбачений ч.4 ст. 11 КАС України, з власної ініціативи вжив всіх необхідних заходів для встановлення факту походження природного газу придбаного позивачем у ТОВ «Укренерго».

Підсумовуючи викладене, судом встановлено, що ТзОВ «Укренерго» отримало газ по згаданих договорах із ставкою оподаткування податком на додану вартість 20% та при подальшій його реалізації включило у вартість природного газу суму податку на додану вартість.

Натомість, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надав суду доказів в підтвердження факту імпортного походження придбаного позивачем природного газу.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 17.04.2007 року № 0000102301/0 прийняте відповідачем без врахування фактичних обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастириського відділення) №0000102301/0 від 17 квітня 2007 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 лютого 2014 року.

Суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.