АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №11кп/791/92/14 Головуючий у 1-й інстанції Сіянко В.М.
Категорія: ч. 3ст.186 КК України Доповідач Буженко Н.В..
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого судді - Буженко Н.В.;
суддів: Грушицького А.А.,Калініченка І.С.;
при секретарі - Березовському С.В.
з участю прокурора - Дворецького О.О.;
захисника - адвоката ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальне провадження №12013230150002470, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 13 серпня 2013 року за апеляційною скаргою прокурора, на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 грудня 2013 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Гола Пристань, Херсонської області, громадянина Україна, з середньою базовою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, проживаючого за адресою в АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, раніше судимого: 26.09.2002 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ст. 309 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік; 14.08.2003 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 3, 70,71 КК України на 3 роки 6 місяців; 28.07.2009 року Апеляційним судом Херсонської області за ст. 309 ч. 2 КК України на строк 2 роки позбавлення волі; 18.02.2010 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ст. ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України на строк 2 роки 2 місяці позбавлення волі, повідомленого про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 186 ч. 3, КК України, -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в три роки та покладено обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Запобіжний захід особисте зобов'язання з 04.12.2013 року, зараховано у строк відбування покарання період його перебування під вартою з 10.11.2013 року по 04.12.2013 року.
Вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат за проведені судові експертизи.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 12 серпня 2013 року близько 15.00 год. знаходячись в м. Гола Пристань Херсонської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, шляхом відкриття вхідних дверей проник до приміщення будинку АДРЕСА_3, звідки умисно, відкрито для потерпілого ОСОБА_3, переслідуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, із корисливих спонукань, викрав мобільний телефон «Нокіа 6800» вартістю 150 грн., яв якому знаходилася сім карта оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 10 грн., мобільний телефон «Самсунг» вартістю 100 грн., в якому знаходилась СІМ -карта оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 10 грн., та гроші в сумі 100 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 370 грн.
На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вважає вирок місцевого суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що судом не взято до уваги неодноразову судимість ОСОБА_2 за вчинення аналогічних злочинів, а також те, що він вчинив тяжкий злочин, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання характеризується негативно. Крім того, вказує на порушення ч. 1 ст. 374 КПК України, а саме суд при ухваленні вироку не зазначив найменування (номер) кримінального провадження.
Просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора, вислухавши доводи захисника, який заперечував проти задоволення апеляції, обвинуваченого ОСОБА_2 , який не підтримав апеляцію прокурора та під час надання йому останнього слова просив вирок залишити без змін, а апеляцію прокурора залишити без задоволення, вислухавши сторони в судових дебатах, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судове провадження в першій інстанції відбувалося, згідно з положеннями ч.3 ст. 349 КПК України, що передбачає судовий розгляд обвинувального акту в судовому засіданні за спрощеним провадженням, оскільки обвинуваченим вина у вчиненому кримінальному правопорушенні була визнана повністю і фактичні обставини ніким не оспорювалися. При цьому суд роз'яснив, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Злочинні дії ОСОБА_2 за ч.3 ст. 186, КК України кваліфіковано правильно.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", де звертається увага на те, що при призначенні покарання в кожному конкретному випадку суди повинні притримуватися вимог ст. 65 КК України, та зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Однак, при призначенні обвинуваченому покарання судом було допущено неправильне застосування норм Кримінального кодексу України, а саме, застосував ст. 75, ст.76 КК України суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те, що згідно до ст. 89 КК України судимість у встановленому законом порядку не погашена. Крім того, при призначені йому покарання, суд не врахував те, що ОСОБА_2 за місцем приживання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий, в останній раз за корисливий злочин за ч.2 ст.185 КК України відбував покарання у вигляді позбавлення волі. Це вказує на підвищену суспільну небезпеку, як вчиненого кримінального правопорушення, так и особи обвинуваченого та неможливості його виправлення без ізоляції від суспільства.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити. Вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 грудня 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання - скасувати
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі с поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити на тримання під вартою, взявши його під варту з залу судового засідання. Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 24 лютого 2014 року, зарахувавши йому в строк відбування покарання термін перебування його під вартою з10.11.2013 року по 04.12.2013 року.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений протягом трьох місяців з дня його проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: (три підписи)
З оригіналом згідно:
Головуючий
Судове рішення № 37289017, Апеляційний суд Херсонської області було прийнято 24.02.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 654/4048/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: