Рішення № 3728900, 02.08.2007, Люботинський міський суд Харківської області

2-163/20072007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2007 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Поліщук Т. В.,

за участю секретаря Шевченко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся в Люботинський міський суд з позовом до ОСОБА_2ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням у АДРЕСА_1що належить позивачеві на праві приватної власності в порядку спадкування. Відповідачі по справі, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані у вказаному будинку з 17 грудня 1999 року, однак з 2001 року за місцем реєстрації не мешкають, сплату за комунальні послуги не справляють, участі в утримання будинку не приймають. Крім того, відповідачка ОСОБА_2 має на праві спільної сумісної власності частину АДРЕСА_2, але фактично мешкає з відповідачем ОСОБА_3 за іншою адресою. На даний час речей, що належать відповідачам по справі за місцем їх реєстрації немає. Таким чином позивач ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з цим позовом, який просить задовольнити.

У судовому засіданні позивач, ОСОБА_1, підтримали свій позов в повному обсязі, при цьому пояснив, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично не мешкають у спірному будинку більше 7 років, їх особистих речей в будинку немає, за комунальні послуги відповідачі відмовляються сплачувати, пояснюючи це тим, що вони не користуються житловим приміщенням та комунальними послугами, оскільки мешкають у спірному будинку. Більш того, відповідачці на праві приватної власності належить частка АДРЕСА_2

В зв'язку з наведеним, позивач просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідачів в рівних частках судові витрати та витрати на отримання юридичної допомоги.

Відповідачі по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у суді заявили, що проти задоволення прозову не заперечують, з позовом згодні в повному обсязі, оскільки вони дійсно з 2000 року до теперішнього часу в житловому АДРЕСА_1не мешкають, їх особисті речі та спальні місця в спірному будинку відсутні. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що вона має на праві спільної сумісної власності частину АДРЕСА_2, однак на теперішній час вона має намір її продати. Більше того, відповідач ОСОБА_3 пояснив, що на теперішній час він не бажає мешкати у спірному будинку, однак він не має іншого місця для реєстрації, тому не знявся з реєстрації у добровільному порядку. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що наміру мешкати у спірному будинку вони не мають, комунальні послуги не сплачують, оскільки не мешкають на спірній житловій площі більше 7 років.

Заслухавши показання сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, та підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами те, що в АДРЕСА_1зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 20

2

листопада 1999 року до теперішнього часу (а. с. 8-9, 40). Відповідно до довідки БТІ від 01.08.2007 року за № 132, житловий АДРЕСА_1належить ОСОБА_1 в 5/7 частках на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом та в 2/7 частках за ОСОБА_4. (а. с. 40, 42).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1(а. с. 52).

Згідно довідки Другої держнотконтори від 02.08.2007 року № 2379/1-09 після смерті ОСОБА_4, померлого 30.08.1991 року, з заявами про прийняття або відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався (а. с. 51).

Позивачем представлений суду акт, складений 28.03.2007 року головою квартального комітету про реєстрацію відповідачів по справі у спірному будинку, однак фактично вони у вказаному будинку не мешкають з 2001 року (а. с. 6).

Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Таким чином, судом безпосередню встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спірній житловій площі не мешкають більше шести місяців без поважних причин.

Данні про те, що позивач порушив право відповідачів на проживання, суду не надано, бажання звернутися до суду з зустрічною позовною заявою про поновлення їх порушеного права відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не виявили.

Позивачем ОСОБА_1 при поданні позову до суду судовий збір та сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи сплачені у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 17 гривень та витрати на отримання юридичної допомоги у розмірі 50 гривень, а всього 67 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст.71, 72 ЖК України, ст. 1 п. а Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1- задовольнити. Визнати ОСОБА_2такою, що втратила право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1

Визнати ОСОБА_3таким, що втратив право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3в рівних частках на користь ОСОБА_1судові витрати в розмірі 17 (Сімнадцять) гривень та витрати на отримання юридичної допомоги в розмірі 50 (П'ятдесят) гривень, а всього суму 67 (Шістдесят сім) гривень

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.