МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2014 року Справа № 814/4936/13-а
м. Миколаїв
12:20
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом:Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області , вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101 до відповідача:Приватного підприємства аграрної фірми «Хлібодар», вул. Центральна, 46, с. Піски, Баштанський район, Миколаївська область, 56150 про:стягнення податкового боргу в сумі 7385,07 грн.,Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач або ОДПІ) звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства аграрної фірми «Хлібодар» (надалі - відповідач або Підприємство) податкового боргу в сумі 7385,07 грн.
Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар. с. 30-31).
Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до частини 6 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (ар. с. 32, 33), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів не надав, у судове засідання представника не направив.
У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
Відповідач був узятий на облік в органах державної податкової служби 21.04.2003 за № 20, що підтверджується довідкою від 11.04.2013 (ар. с. 8).
21.01.2013 Підприємство подало ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, в якій самостійно визначило суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті 1000 грн. (ар. с. 12-13). Як вказано у статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період), що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
15.03.2013 Підприємство подало ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року, в якому визначило суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, - 39 926 грн. (ар. с. 14-16).
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Позивач нарахував відповідачу пеню (на підставі статті підпункту 129.1.2 пункту 129.1 129 Податкового кодексу України) за період з 01.09.2011 по 14.03.2013 в сумі 5701,66 грн.
Відповідач у визначений термін податкове зобов'язання не сплатило.
25.01.2013 Підприємство сплатило податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1000 грн. Оскільки, за відповідачем станом на день сплати рахувався борг в сумі 35713,50 грн. (за уточнюючим розрахунком) позивач, на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахував пеню в сумі 73,05 грн. (за період з 03.04.2012 по 24.01.2013).
Крім того, податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2013 № 0000211500 (отримано 30.04.2013, ар. с. 17) нарахував штраф у розмірі 610,36 грн. Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження контролюючого органу.
Загальна сума податкового боргу згідно з розрахунком позивача складає 7385,07 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.
Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Так, відповідачу була направлена податкова вимога № 22 від 04.04.2012, яка була отримана ним 10.04.2012 (ар. с. 18).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.
Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Приватне підприємство аграрну фірму «Хлібодар», вул. Центральна, 46, с. Піски, Баштанський район, Миколаївська область, 56150 (ідентифікаційний код 32093688) податковий борг в сумі 7385,07 грн.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна
Судове рішення № 37287135, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 14.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/4936/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: