Постанова № 37286576, 18.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7226/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Федусика А.Г.,судді -Вербицької Н.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кенмар» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кенмар» (надалі - Позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - Відповідач, ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ №0002472230 від 03.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 251,00 грн., з яких за основним платежем 167,00 грн., за штрафними санкціями 84,00 грн..

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 16.09.2013 року №1591/15-53-22-3/36435391 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки позивача щодо підтвердження взаємовідносин з МП ТОВ «Гамалс» за період серпень 2012 року (надалі - акт перевірки).

За актом перевірки підставою для нарахування спірним рішенням зобов'язань з ПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з МП ТОВ «Гамалс», оскільки, як вважає ДПІ, правочини позивача з цим контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачам при проведені перевірки не було взято до уваги надані позивачем документи та використано акт іншої ДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту по операціям із МП ТОВ «Гамалс» як порушення п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що на думку ДПІ призвело до завишення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у серпні 2012 року на суму 167,00 грн..

Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям із МП ТОВ «Гамалс» обґрунтовується відповідачем виключно з посиланням на інформацію, яка міститься в акті ДПІ у Київському районі м Одеси від 25.10.2012 року №1955/22-34/13918998/102 про неможливість проведення зустрічної звірки МП ТОВ «Гамалс» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період серпень 2012 року, яким визначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що МП ТОВ «Гамалс» відсутнє за своїм місцезнаходженням, а також встановлено відсутність у цього контрагента власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торгівельних виробничих та інших приміщень.

На підставі такої інформації ДПІ в акті перевірки робить висновок, що у позивача по операціям із МП ТОВ «Гамалс» відсутній об'єкт оподаткування, а тому і ці операції не мають реального характеру.

Будь-яких інших причин чи порушень з боку позивача для невизнання податковим органом податкового кредиту по операціям з МП ТОВ «Гамалс» в акті перевірки не наведено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу в акті перевірки є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, суд першої інстанції зазначив, що наведені в акті перевірки обставини діяльності контрагента позивача не впливають на право позивача на формування податкового кредиту, а всі господарські операції з МП ТОВ «Гамалс» підтверджені позивачем належним чином складеними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту визначається статтею 198 ПК України.

За змістом цієї норми податкового законодавства не дозволяється включати до складу податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В акті перевірки ДПІ наводить повний перелік первинних документів, які були використані ДПІ для перевірки позивача по операціям з МП ТОВ «Гамалс», у тому числі, договори, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення, податкові накладні, регістр бухгалтерського обліку.

Копії цих документів долучені позивачем до матеріалів даної справи (а.с.55-110).

ДПІ не посилається на недоліки цих первинних документів.

Факт того, що МП ТОВ «Гамалс» на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платник податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Аналіз наданих позивачем документів по операціям із МП ТОВ «Гамалс» підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по операціям із цим контрагентом, а також про наявність у МП ТОВ «Гамалс» на момент проведення операцій з позивачем права на виписку податкових накладних.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання послуг у МП ТОВ «Гамалс» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагента товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на вищезазначений акт ДПІ у Київському районі м Одеси від 25.10.2012 року №1955/22-34/13918998/102 стосовно неможливості проведення зустрічної звірки МП ТОВ «Гамалс», відповідач не надав суду достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання послуг у МП ТОВ «Гамалс».

Сама по собі інформація з акту перевірки ДПІ у Київському районі м Одеси від 25.10.2012 року №1955/22-34/13918998/102 стосовно обставин діяльності МП ТОВ «Гамалс», не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про відсутність реальних господарських операцій позивача із МП ТОВ «Гамалс» та завищення позивачем податкового кредиту по операціям з цим контрагентом, є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесене на підставі цього акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.

За таких обставин постанова суду першої інстанції, якою визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: А.Г. Федусик Н.В. Вербицька