Рішення № 37285863, 11.02.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/29198/13-ц

Н.п. 2/522/256/14

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Бондаря В.Я.

при секретарі: Іщик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «УкрСиббанк» в особі представника звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором на загальну суму 2 253 806 (два мільйони двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот шість) гривень 36 копійки та судові витрати у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривень 00 копійки. При цьому посилається на те, що між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11118806000 від 16.02.2007 року, відповідно до якого позивач надав йому кредит у сумі 230 840, 00 шв. франків, строком повернення до 16.02.2028 року з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків. У якості забезпечення кредиту, 16.02.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем було укладено договір іпотеки, відповідно до якого останній передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: 2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 16.02.2007р. за реєстром № 250, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р.. номер правочину: 1919526, та 1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 16.02.2007р. за реєстром № 251, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р.. номер правочину: 1919559.. Проте, відповідач порушив умови повернення платежів, у результаті чого станом на 14.05.2013 року виникла заборгованість за вказаним договором кредиту у розмірі 2 253 806 (два мільйони двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот шість) гривень 36 копійки

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце був повідомлений, поважних причин неявки суду не представив.

У відповідності до п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У відповідності до п. 116 цих Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. П. 119 Правил передбачено, що після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені. Невручені поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання, невиплачені поштові перекази - протягом трьох років з дня прийняття їх для пересилання. Протягом зазначеного строку відправник/адресат може звернутися до оператора поштового зв'язку щодо одержання такого поштового відправлення, коштів за таким поштовим переказом.

До суду повернулись поштові повідомлення форми Ф-20 за спливом строку зберігання, що свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 до оператора поштового зв'язку не звертався. Вищевикладене свідчить про недобросовісне виконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків, тому суд вважає, що останній про розгляд справи був сповіщений належним чином. Згідно ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Зі згоди представника позивача, на підставі ст.224-225 ЦПК України, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11118806000 від 16.02.2007 року, відповідно до якого позивач надав йому кредит у сумі 230 840, 00 шв. франків, строком повернення до 16.02.2028 року з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків. У якості забезпечення кредиту, 16.02.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем було укладено договір іпотеки, відповідно до якого останній передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: 2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 16.02.2007р. за реєстром № 250, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р.. номер правочину: 1919526, та 1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 16.02.2007р. за реєстром № 251, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р.. номер правочину: 1919559. Проте, відповідач порушив умови повернення платежів, у результаті чого станом на 14.05.2013 року виникла заборгованість за вказаним договором кредиту у розмірі 2 253 806 (два мільйони двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот шість) гривень 36 копійки, що включає в себе:

- заборгованість за кредитом - 1 786 623, 55 гривень;

- заборгованість за відсотками - 404 571, 87 гривень;

- пеня за прострочення сплати кредиту - 16 341, 97 гривень;

- пеня за прострочення сплати процентів - 46 268, 97 гривень.

Пунктом 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Пунктом 30 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», вимога про дострокове виконання кредитного договору навіть у разі належного його виконання, а якщо вимогу не буде задоволено - право звернення стягнення на предмет застави/іпотеки може бути заявлено заставодержателем лише в чітко визначених законом або договором випадках, наприклад при порушенні обов'язків, установлених іпотечним договором (частина перша статті 12 Закону України "Про іпотеку").

Крім того, п. 42 даної постанови передбачено, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Ч. 3 даної статті встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 39 зазначеного Закону передбачено звернення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

При цьому, рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку» предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, має бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст.. 38 зазначеного Закону.

Пунктом 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільний кодекс України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору, сума якого, відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити частково.

Звернути стягнення на майно, що є предметами іпотеки, а саме: 2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 16.02.2007р. за реєстром № 250, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р.. номер правочину: 1919526, та 1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 16.02.2007р. за реєстром № 251, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 16.02.2007р.. номер правочину: 1919559.

Провести стягнення на предмети іпотеки шляхом надання Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» права продажу предметів іпотеки від імені ОСОБА_1 будь-якій третій особі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 3 441, 00 гривень.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Бондар В.Я.