Ухвала суду № 37280710, 04.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2098/13-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника апелянта Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

за участю представника позивача Приватного підприємства "Проторус Плюс"

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Проторус Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Проторус Плюс" (далі - позивач, ПП) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки, складання акту від 19.03.2013р. № 1130/22.6/36420060 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Проторус Плюс" з питання дотримання вимог податкового законодавства за вересень 2012 року" та визнання нікчемними угод, укладених ПП "Проторус Плюс" з контрагентами - покупцями, - постачальниками за період вересень 2012 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки та складання акту від 19.03.2013р. № 1130/22.6/36420060 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Проторус Плюс" з питання дотримання вимог податкового законодавства за вересень 2012 року". Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними угод Приватного підприємства "Проторус Плюс" у акті від 19.03.2013р. № 1130/22.6/36420060 .

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 19.03.2013 р. посадовою особою відповідача складено акт № 1130/22.6/36420060 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Проторус Плюс" з питання дотримання вимог податкового законодавства за вересень 2012 року", у висновку якого зазначено: «У зв'язку з неможливістю підтвердження, первинними документами, показників задекларованих витрат та доходів за вересень 2012 року та показників придбання та реалізації товарів правочини мають ознаки нікчемності, а саме: 4.1-5 ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.І ст. ст.216, 626,629,662,655,656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Проторус Плюс». Встановлено безпідставне формування показників витрат та доходів, податкового кредиту, податкових зобов'язань у ПП «Проторус Плюс» за період вересень 2012 року. Неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських відносин».

Як вбачається з даного акту його назва "Про неможливість проведення зустрічної звірки...", однак у вступній частині акту вказано, що головним державним податковим ревізором згідно із ст. 73.5 ПК України здійснено відповідні заходи з метою проведення позапланової перевірки ПП «Проторус Плюс».

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Порядок та умови проведення перевірок визначаються Податковим кодексом України. Зокрема, Податковим кодексом України передбачено проведення зустрічних звірок (п.73.5 ст.73 ПК України) та камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок (ст.75 ПК України), які передбачають дотримання певної процедури їх проведення.

Так, відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 р., зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

У разі відсутності в податкового органу інформації, яка необхідна для проведення зустрічної звірки, орган державної податкової служби повинен надіслати або вручити представнику суб'єкта господарювання офіційний запит про надання інформації та її документального підтвердження, і у разі отримання від суб'єкта господарювання необхідної інформації орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку, за результатами якої повинна складатися довідка, яка має бути вручена (надіслана) суб'єкту господарювання.

Колегія суддів приймає позицію суду першої інстанції,що ні ПК України, ні Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок не передбачено складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, яким по суті є акт від 19.03.2013р. № 11/30/22.6/36420060 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Проторус Плюс" з питання дотримання вимог податкового законодавства за вересень 2012 року".

Щодо вимоги протиправність дій ДПІ щодо визнання нікчемними угод позивача, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що зі змісту акту від 19.03.2013р. № 1130/22.6/36420060 жодної з вимог вказаного Наказу ДПІ не виконало. У акті податковий орган, складаючи висновок про нікчемність усіх угод позивача за вересень 2012 року, зазначені угоди не досліджував взагалі, відсутня інформація що було предметом договорів позивача - реалізація товару чи послуг, за яких умов вони виконувались, які документи за результати операцій складені.

Також колегія суддів зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

Крім того, відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Частиною 1 статтею 228 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, законодавцем чітко зазначено, що саме є порушенням публічного порядку і відповідно, який правочин може вважатися нікчемним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в оскаржуваному Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах , здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи колегія суддів не вбачає наявність доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Проторус Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 05 лютого 2014 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.